Кетрін Швітцер
| Кетрін Швітцер | |
|---|---|
| англ. Kathrine Switzer | |
 | |
| Народилася | 5 січня 1947[1] (77 років) Амберґ, Верхній Пфальц, Баварія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина |
| Країна |  США[2] |
| Діяльність | марафонка, журналістка, легкоатлетка, нехудожня письменниця, акторка |
| Alma mater | Сірак'юський університетd і старша школа Джорджа К. Маршалаd |
| Знання мов | англійська |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 2377657 |
| Сайт | kathrineswitzer.com |
| |
Кетрін Вірджинія Швітцер (англ. Kathrine Switzer, нар. 5 січня 1947 року, Амберг, Німеччина) — американська марафонка, авторка та телевізійна коментаторка. У 1967 році стала першою жінкою, яка пробігла Бостонський марафон як офіційно зареєстрована учасниця, зіткнувшись із перепонами та насильством під час забігу. Це розгорнуло дискусію про сексизм у спорті та прискорило надання жінкам права бігати офіційно у 1972 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Кетрін Швітцер народилася в Амберзі (Німеччина) в сім'ї майора армії США, що повернулася до США в 1949 році. Закінчила середню школу Джорджа К. Маршалла в окрузі Ферфакс, штат Вірджинія, а потім відвідувала Лінчбурзький коледж. У 1967 році перейшла в Університет Сірак'юс[en], де вивчала журналістику та англійську літературу. Там здобула ступінь бакалавра в 1968 році, а ступінь магістра в 1972 році.
У 1968 році одружилась з Томом Міллером, який поклав край насильству Семпла під час Бостонського марафону у 1967. Вони розлучилися в 1973 році. У 1987 році одружилася з британським бігуном та письменником Роджером Робінсоном.
Бостонський марафон 1967 року[ред. | ред. код]
17 квітня 2017 року 70-літня Кетрін Швітцер повторила той же забіг. Перевіривши, що в правилах марафону немає згадки про стать, Швітцер зареєструвалась для участі в перегонах під іменем «K. V. Switzer», використовуючи свій офіційний номер спілки спортсменів-аматорів США «AAU»[en] та належним чином отриманий сертифікат про фізичну підготовку. Вона зазначала, що в її свідоцтві про народження ім'я було написано неправильно, тому вона часто використовувала свої ініціали, щоб уникати сексизму.
Батько підтримував участь Швітцер в змаганні, а в день перегонів інші бігуни, що зібралися на старті, зустріли її появу з підтримкою та ентузіазмом, змушуючи її відчувати себе «дуже бажаною»[3].
Однак організатори змагань виступали проти участі жінок. Менеджер перегонів Джок Семпл під час забігу намагався вирвати нагрудний номер Швітцер, щоб завадити її участі у марафоні. Фотографії цього інциденту були широко поширені в ЗМІ. Спортсменці допомогли відбитися інші учасники марафону, і Швітцер пробігла дистанцію за 4 години і 20 хвилин. Але відразу ж після фінішу її дискваліфікували.
Після пробігу Швітцер спілка AAU заборонила жінкам брати участь у змаганнях проти чоловіків. Лише в 1972 році Бостонський марафон заснував офіційну жіночу гонку.
Подальша кар'єра[ред. | ред. код]
Кетрін Швітцер названа Бігункою Десятиліття (1967–77) журналом «Runner's World Magazine». Згодом вона стала телевізійною коментаторкою марафонів, починаючи з олімпійського жіночого марафону 1984 року, і отримала Еммі за свою роботу.
У 1997 році Кетрін Швітцер написала книгу «Біг і ходьба для жінок після 40 років». У квітні 2007 року з нагоди 40-ї річниці свого першого забігу на Бостонському марафоні випустила мемуари «Жінка-марафон».
Спортивні досягнення[ред. | ред. код]
- 1974 — Нью-Йоркський марафон, 1-е місце — 3:07.29
- 1975 — Бостонський марафон, 2-е місце — 2:51.37
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Перша жінка, що пробігла Бостонський марафон, зробила це знову через 50 років (УНІАН) [Архівовано 18 Травня 2019 у Wayback Machine.]
- Як жінки вибороли право на біг [Архівовано 8 Травня 2021 у Wayback Machine.]
|
