Кетрін Росс
| Кетрін Росс | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Katharine Ross | ||||
 | ||||
| Кетрін Росс, 1966 | ||||
| Ім'я при народженні | Katharine Juliet Ross | |||
| Народилася | 29 січня 1940 (84 роки) Голлівуд, Каліфорнія, США | |||
| Громадянство |  США | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Alma mater | Las Lomas High Schoold і Diablo Valley Colleged | |||
| Роки діяльності | 1962 — тепер. час | |||
| Чоловік | Сем Елліотт Гаетан Ліззі (1975—1979) Конрад Голл (1969—1973) Джон Меріон (1964—1967) Джоел Фабіані (1960—1962) | |||
| IMDb | ID 0001684 | |||
| Нагороди та премії | ||||
| Премія «Золотий глобус» за найкращий дебют року (акторка) (1968), Премія БАФТА за найкращу жіночу роль (1971), Премія «Сатурн» за найкращу жіночу роль (1975), «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану (1977) | ||||
| | ||||
 Кетрін Росс у Вікісховищі | ||||
Кетрін Джульетт Росс (англ. Katharine Juliet Ross; нар. 29 січня 1940, Голлівуд, Каліфорнія, США) [3] — американська акторка театру і кіно.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилась у Голлівуді, штат Каліфорнія, 29 січня 1940 року[4][5][6][7][8][9], коли її батько, Далді Росс, служив у військово-морських силах США[10], а також працював в Ассошіейтед прес.[11] Пізніше сім'я переселилась у Волнат-Крік, у районі затоки Сан-Франциско. Там вона закінчила середню школу Лас Ломас у 1957 році.[12]
Кетрін навчалась у громадському коледжі Санта-Роза, Каліфорнія, упродовж року (1957—1958), де брала участь у постановці мюзиклу «Король і Я». Потім залишила коледж і переїхала до Сан-Франциско, щоб вивчати акторське мистецтво.[12] У 1959 приєдналась до «Майстерні акторів» (школа в південній Каліфорнії) і провела там три роки (до 1962),[13] працюючи дублеркою; для ролі у фільмі Жана Генета «Балкон» знялась оголеною.[13]
Стала відомою завдяки ролям у трьох популярних фільмах 1960-х і 1970-х років: роль Елейн Робінсон у фільмі «Випускник», за яку отримала номінацію на «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану; роль Етти Плейс у фільмі «Буч Кессіді і Санденс Кід», за котру отримала премію Британської кіноакадемії (БАФТА) за кращу жіночу роль; роль Джоанни Еберхарт в екранізації однойменного роману «Степфордські дружини» 1975 року. Також отримала премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Подорож проклятих» 1976 року.
Росс була одружена з актором Джоелем Фабіані (з 1960 по 1962),[13] Джоном Меріоном (1964—1967)[14], Конрадом Голлом, якого зустріла на кастингу фільму Буч Кессіді і Санденс Кід[15] (з 1969 по 1973)[16] та з Гаетаном Ліззі (з 1975 по 1979).[17][18] Під час зйомок у фільмі «Психовані» (1978) вона зустрілась з актором Семом Елліоттом, з котрим познайомилась ще у 1969 році на зйомках фільму Буч Кессіді і Санденс Кід, одружилася з ним у 1984 році.[19][20]
З останнім чоловіком має дочку Клео, з якою в них непрості стосунки. У березні 2011 року Кетрін Росс звернулась до верховного суду Лос-Анджелеса з приводу нападу з боку 26-річної дочки. 30 березня 2011 року суд Санта-Моніки заборонив Клео підходити до батьків ближче, ніж на 100 метрів.[21]
Найвідоміші фільми[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1965 | ф | Шенандоа | Shenandoah | міссіс Енн Андерсон |
| 1965 | с | Велика долина | The Big Valley | Марія Монтеро |
| 1967 | ф | Випускник | The Graduate | Елейн Робінсон |
| 1967 | ф | Ігри | Games | Дженніфер Монтгомері |
| 1969 | ф | Буч Кессіді і Санденс Кід | Butch Cassidy and the Sundance Kid | Етта Плейс |
| 1975 | ф | Степфордські дружини | The Stepford Wives | Джоанна Еберхарт |
| 1976 | ф | Подорож проклятих | Voyage of the Damned | Міра Хаузер |
| 1978 | ф | Бетсі | The Betsy | Саллі Хардман |
| 1978 | ф | Психовані | The Legacy | Маргарет Уолш |
| 1980 | ф | Останній відлік | The Final Countdown | Лорел Скотт |
| 1985 | ф | Династія 2: Сім’я Колбі | The Colbys або Dynasty II: The Colbys | Франческа Скотт Колбі Гамільтон Ленгдон |
| 1991 | ф | Погода для вбивства | A Climate for Killing | Грейс Гайнс |
| 2001 | ф | Донні Дарко | Donnie Darko | доктор Ліліан Турман |
| 2006 | ф | Око дельфіна | Eye of the Dolphin | Люсі |
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1968 - Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану, номінація («Випускник»)
- 1968 - Премія «Золотий глобус» за найкращий дебют року («Випускник»)
- 1971 - Премія БАФТА за найкращу жіночу роль другого плану («Буч Кессіді і Санденс Кід» і «Скажіть їм, що Віллі тут»)
- 1977 - Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану («Подорож проклятих»)
- 1975 - Премія «Сатурн» за найкращу жіночу роль («Степфордські дружини»)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #138208050 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Згідно зі штатом Каліфорнія. California Birth Index, 1905—1995. Center for Health Statistics, California Department of Health Services, Sacramento, California [Архівовано 22 Грудня 2017 у Wayback Machine.], ancestry.com; accessed June 24, 2015.
- ↑ Katharine Juliet Ross, Born 01/29/1940 in California.
- ↑ Katharine Ross. Архів оригіналу за 18 Березня 2016. Процитовано 19 Вересня 2018.
- ↑ Katharine Ross Biography (1943?-). Архів оригіналу за 18 Вересня 2018. Процитовано 19 Вересня 2018.
- ↑ Yoshikawa, Takashi (1 лютого 2008). The Chinese Birthday Book: How to Use the Secrets of Ki-ology to Find Love, Happiness and Success. Weiser Books. Архів оригіналу за 2 Грудня 2016. Процитовано 19 Вересня 2018 — через Google Books.
- ↑ Katharine Ross. Архів оригіналу за 22 Вересня 2018. Процитовано 19 Вересня 2018.
- ↑ Katharine Ross. Архів оригіналу за 7 Травня 2016. Процитовано 19 Вересня 2018.
- ↑ Kentucky New Era - Google News Archive Search.
- ↑ Amory, Cleveland (8 квітня 1977). Katharine Ross has always wanted to play an Indian. The Modesto Bee. Процитовано 10 серпня 2010.[недоступне посилання]
- ↑ а б De Paolo, Ronald (1 березня 1968). Sudden Stardom of the 'Graduate Girl'. Life. Архів оригіналу за 2 Грудня 2016. Процитовано 10 серпня 2010.
- ↑ а б в Gold, Herbert (2002). When San Francisco Was Cool. У James O'Reilly; Larry Habegger; Sean O'Reilly (ред.). Travelers' Tales San Francisco: True Stories. Travelers' Tales. с. 30. ISBN 1-885211-85-6. Архів оригіналу за 14 Червня 2020. Процитовано 19 Вересня 2018.
- ↑ Story of love between Sam Elliott and Katherine Ross, who had 4 husbands before. Архів оригіналу за 20 Вересня 2018. Процитовано 19 Вересня 2018.
- ↑ Monaco, Paul (2003). The sixties, 1960–1969. University of California Press. с. 135. ISBN 0-520-23804-4. Архів оригіналу за 1 Грудня 2016. Процитовано 19 Вересня 2018.
- ↑ Haber, Joyce (19 березня 1973). Katharine Moves, Horses and All. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 3 Листопада 2012. Процитовано 12 серпня 2010.
- ↑ Beck, Marilyn (18 березня 1975). Hollywood Closeup. The Milwaukee Journal. Процитовано 10 серпня 2010.[недоступне посилання]
- ↑ Brown, Vivian (26 січня 1977). Old-fashioned and lucky in films. The Free Lance-Star. Процитовано 10 серпня 2010.
- ↑ Katharine Ross. People. 4 травня 1992. Архів оригіналу за 28 Квітня 2016. Процитовано 10 серпня 2010.
- ↑ Magruder, Melonie (31 грудня 2008). Straight from her heart. Malibu Times. Архів оригіналу за 7 Грудня 2019. Процитовано 10 серпня 2010.
- ↑ Valérie Domain (20.01.2016). Архівована копія (фр.). Gala. Архів оригіналу за 19 Грудня 2017. Процитовано 2018-06-1.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|subtitle=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Katharine Ross на сайті IMDb (англ.)
|
