Керничний Максим Сергійович

Керничний Максим Сергійович
 Прапорщик
Загальна інформація
Народження 23 червня 1978(1978-06-23)
Жмеринка, Вінницька область, УРСР
Смерть 29 червня 2017(2017-06-29) (39 років)
Кам'янка, Донецька область, Україна
(обстріл з танку)
Поховання Жмеринка
Військова служба
Роки служби 1996—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Повітряні сили
Рід військ транспортна авіація
Формування
 456 БрТрА
 12 ОМПБ (відрядження)
Війни / битви
Командування
начальник сховища авіаційного пального
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Макси́м Сергі́йович Керни́чний (нар. 23 червня 1978(19780623), м. Жмеринка, Вінницька область, Українська РСР — 29 червня 2017, с-ще Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — прапорщик Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1978 року в місті Жмеринка на Вінниччині. Закінчив середню школу № 6. У шкільні роки грав у футбол, мріяв стати військовим, як і старший брат. Любив природу, риболовлю.

На військовій службі — з 1996 року. Після строкової служби, яку проходив у роті Почесної варти 101-й бригади охорони Генштабу (м. Київ), залишився в армії за контрактом. Тривалий час працював у Жмеринському об'єднаному міському військовому комісаріаті.

З 2014 року проходив службу у 456-ій бригаді транспортної авіації, в/ч А1231, с. Гавришівка, на посаді начальника сховища авіаційного пального.

Під час російської збройної агресії проти України у жовтні 2015 року був відряджений в зону проведення антитерористичній операції. У січні 2017 року вирушив на фронт вдруге — в складі 12-го окремого мотопіхотного батальйону «Київ» 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч польова пошта В2277. Виконував завдання у Донецькій області, — поблизу Ясинуватської розв'язки.

Загинув 29 червня 2017 року під час бою в районі між селищем Кам'янка та окупованим селищем Крута Балка, в результаті влучення у бліндаж снаряду з ворожого танку Т-72[1][2]. Ще троє бійців зазнали контузії, в одного з них на шоломі була встановлена камера, яка зняла весь бій і момент смерті прапорщика Керничного.

Після прощання у військовій частині в Гавришівці похований 2 липня на міському кладовищі Жмеринки у с. Леляки[3][4].

Залишилися батьки, брат (полковник ЗСУ), дружина Валентина і неповнолітній син Максим.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 259/2017 від 2 вересня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]