Кейт Міллер-Гайдке

Кейт Міллер-Гайдке
англ. Kate Miller-Heidke
Зображення
Міллер-Гайдке 2013 року
Міллер-Гайдке 2013 року
Основна інформація
Дата народження 16 листопада 1981(1981-11-16) (42 роки)
Місце народження Брисбен, Австралія
Роки активності 2000 — тепер. час
Громадянство Австралія
Професія співачка, авторка пісень, акторка
Освіта Queensland Conservatorium Griffith Universityd, Квінслендський технологічний університетd, Griffith Universityd, Kelvin Grove State Colleged і St Aidan's Anglican Girls' Schoold
Співацький голос сопрано
Інструменти вокал[d]
Мова англійська
Жанр
Чоловік Кейр Наттол
katemillerheidke.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Кейт Міллер-Гайдке (англ. Kate Miller-Heidke нар. 16 листопада 1981(19811116), Брисбен, Австралія) — австралійська співачка, авторка пісень і акторка. Маючи класичну освіту, побудувала кар'єру в альтернативній поп-музиці. Мала контракти з Sony Australia, Epic в США і RCA у Великій Британії, але зараз є самостійною співачкою. Представляла Австралію на пісенному конкурсі Євробачення 2019 в Тель-Авіві, Ізраїль.[1][2]

Кар’єра[ред. | ред. код]

Закінчила англіканську школу дівчат ім. св. Айдена в 1998 році, раніше відвідувала коледж Бриджідін, Індрепілі, після чого здобула ступінь магістра музики у Квінслендському технологічному університеті.[3] Під час навчання у вищій школі з 2000 року грала у кількох альтернативних поп-групах Брисбена. Була солісткою та авторкою пісень в акустичній поп-фолк-групі Elsewhere.[4]

Сольну кар’єру співачка почала у 2003 році.[4]

Гайдке тричі виступала на щорічному заході «Жінки в голосі»: у 2002, 2004 та 2005 роках, на останньому з яких отримала нагороду Гелпмана за найкращий спектакль в Австралійському сучасному концерті. Стала відомою в Брисбені саме після цих виступів.[5][6]

У червні 2004 року Міллер-Гайдке самостійно записала та розповсюдила свій перший EP «Telegram», який складався зі семи композицій, п'ять з яких були написані у співавторстві, а дві ― Кейром Натталлом.[7] Наприкінці 2005 року Гайдке готувалася співати роль Мейбл у «Піратах пензенсу» Гілберта і Саллівана у Австралійській опері. Натомість вона перейшла від класичної до поп-музики, коли трек від Telegram «Space They Can't Touch» став хітом Австралійської національної молодіжної радіомережі "Triple J", яку ведучий станції Річард Кінгсмілл назвав «вибором тижня» у вересні.[5] Підтримка радіо призвела до посилення національної уваги до музики Гайдке: вона не тільки здобула тисячі шанувальників, а й підписала контракт із EMI Music Australia.[4]

Гурт[ред. | ред. код]

На сцені і в студії Кейт Міллер-Гайдке провела більшість своїх ранніх років за підтримки Brisbane band Transport, що складався з Keir Nuttall (гітара, бек-вокал), Scott Saunders (бас) і Steve Pope (ударні).

Група складалася також із мультиінструменталістки і співачки Емми Дін, яка залишила гурт в 2006 році, щоб продовжити сольну кар'єру. Дін замінила Саллі Кемпбелл, яка на початку 2008 року також залишила гурт, а Ніколь Брофі приєдналася до гітари та вокалу.

2011 року гурт складався з Nuttall, Brophy, Nathan Moore (бас, бек-вокал) і Pope. Брофі і Мур залишили групу наступного року і були замінені Мадлен Пейдж і Джеймсом О'Браєном відповідно.

Турне гурту по США у 2010 році включали лише Міллер-Гайдке та Наттол.

Турне по США та Канаді 2012 року для північноамериканського випуску третього студійного альбому Nightflight відбувалося лише з Даном Парсонсом та Мадлен Пейдж.

Під час виступу у першому півфіналі пісенному конкурсі «Євробачення»

Євробачення-2019[ред. | ред. код]

На початку 2019 року Міллер-Гайдке стала однією із десяти кандидатів у представники Австралі на Євробаченні-2019 із піснею «Zero Gravity» на національному відборі Eurovision — Australia Decides. Трек був написаний у співавторстві Міллер-Гайдке, Натталлом і Джуліаном Гамільтоном. Міллер-Гайдке стала переможницею на відборі та отрмала право предтсавляти Австралію на Євробаченні 2019 року в Тель-Авіві, Ізраїль.

«Zero Gravity» стала переможною піснею у першому півфіналі конкурсу, що відбувся 16 травня 2019 року, завдяки 140 балам від телеглядачів та 121 балу від професійного журі (всього 261).[8] У фіналі Євробачення 18 травня 2019 року Австралія посіла 9-те місце зі 284 балами (131 від глядачів, 153 від журі).[9]

Окрім цього, Гайдке отримала премію Марселя Безенсона в номінації «Мистецький приз», що присуджується найкращому виконавцю за голосуванням коментаторів конкурсу.[10]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружена з Кейром Наттоллом, музикантом та композитором[11]. У 2016 році народила сина Ерні Едварда Міллера Наттолла.[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Євробачення-2019»: на кого ставлять букмекери. ZIK. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 19 травня 2019.
  2. Як помирає мрія Люка Бессона про «французький Голлівуд» — огляд ЗМІ. BBC. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 19 травня 2019.
  3. "Diva Brisvegas Kate Miller-Heidke: from opera to pop and back again" [Архівовано 19 липня 2021 у Wayback Machine.] by Candida Baker, news.com.au, 7 March 2014
  4. а б в Real Radio – Kate Miller-Heidke Band. PBS 106.7FM. Архів оригіналу за 4 березня 2009. Процитовано 5 лютого 2021.
  5. а б Blake, Jason (11 листопада 2005). Too much too young? You ain't seen nothing yet. The Age. Архів оригіналу за 24 листопада 2002. Процитовано 5 лютого 2021.
  6. Helpmann Award Winners for 2005. Helpmann Awards. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 12 квітня 2010.
  7. Profile by Noel Mengel, "Something for Kate among the rock hits", Brisbane Courier-Mail, 10 August 2006
  8. Eurovision 2019 Semi-final 1 Results. Eurovisionworld. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 19 липня 2021.
  9. Eurovision 2019 Results: Voting & Points. Eurovisionworld. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 19 липня 2021.
  10. Here are the winners of the 2019 Marcel Bezençon Awards. eurovision.tv. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
  11. Mengel, Noel (17 жовтня 2008). Kate Miller-Heidke finds a songwriter in her heart. The Courier-Mail. Архів оригіналу за 4 березня 2009. Процитовано 13 липня 2020.
  12. "Kate Miller-Heidke gives birth to baby boy" [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.], The Courier-Mail, 7 June 2016