Кейт Борнштейн

Кейт Борнштейн
Народився 15 березня 1948(1948-03-15)[1][2] (76 років)
Нептун-Сіті, Монмаут, Нью-Джерсі, США
Країна  США
Діяльність актор, хореограф, письменник, прозаїк-романіст, драматург, митець, викладач університету, gender theorist
Галузь література[3], драматургія[3], витвір перформансуd[3], акторське мистецтво[3] і гендерні дослідження[3]
Alma mater Браунський університет
Знання мов англійська[4][3][5]
Нагороди
IMDb ID 0097140
Сайт katebornstein.typepad.com

Кетрін Вандам «Кейт» Борнштейн[6] (нар. 15 березня 1948)[7] — американська авторка, драматургиня, артист-виконавиця, актриса і гендерна теоретикиня. У 1986 році Борнштейн визначилась як гендерно варіативна і заявила: «Я не називаю себе жінкою, і знаю, що я не чоловік». Її стать при народженні була визначена як чоловіча, а в подальшому хірургічно скоригована.[8] Для ідентифікації вона використовує займенники вони\їх та вона\її.[9] Борнштейн також писала, що живе з анорексією, має ПТСР і діагностований емоційно нестабільний розлад особистості.[8] Борнштейн має хронічний лімфоцитарний лейкоз і у вересні 2012 року була діагностована на рак легенів.[10]

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народилась у Нептун-Сіті, штат Нью-Джерсі, у консервативній єврейській родині російського і голландського походження середнього класу[11]. Борнстейн вивчала театральне мистецтво з Джоном Емі і Джимом Barnhill в Університеті Брауна (випуск '69). Вона приєдналася до Церкви Саєнтології, ставши високопоставленим лейтенантом в Морській Організації,[12][13][14] але згодом розчарувалася і формально залишила рух у 1981 році. Антагонізм Борнштейн щодо саєнтології та публічний розрив з церквою мав особисті наслідки; дочка Борнштейн, сама саєнтолог, більше не має з нею ніякого контакту — згідно з політикою саєнтологів щодо розриву стосунків.[15]

Перехід і життя після[ред. | ред. код]

Борнштейн ніколи не відчувала себе комфортно з тогочасною вірою у те, що всі транс-жінки є «жінками, що потрапили у пастку чоловічого тіла».[16] Вона не ідентифікувала себе як чоловіка, але єдиною іншою опцією було бути жінкою. Це віддзеркалення гендерної бінарності, яка вимагала від людей ідентифікуватись лише стосовно двох доступних статей. Ще однією перешкодою було те, що Борнштейн приваблювали жінки. У 1986 році в неї була операція зі зміни статі.

Борнштейн оселилась у лесбійській громаді в Сан-Франциско і писала художні рецензії у виданні для геїв і лесбійок The Bay Area Reporter.[17] Протягом наступних кількох років вона почала ідентифікуватися як «ні чоловік, ні жінка».[18] Це повернуло Борнштейн назад до драматургії і створення кількох творів, серед яких були й моноспектаклі. Це був єдиний їй відомий спосіб передавати парадокси життя.

Борнштейн також викладає у своїх воркшопах і опублікувала декілька книг з теорії гендеру, а також роман. «Привіт, жорстокий світ» був написаний для того, щоб запобігти самогубствам «підлітків, фриків та інших вигнанців». «Робіть все, що потрібно, щоб зробити ваше життя вартим того, щоб жити», пише Борнштейн.[19]

Кейт Борнштейн у SUNY New Paltz у жовтні 2018 року. Фото: Морган Гвенвальд.

Партнером Борнштейн є Барбара Карреллас. Вони живуть у Нью-Йорку з трьома кішками, двома собаками і черепахою.[17]

Хвороба на рак[ред. | ред. код]

У серпні 2012 року у Борнштейн діагностували рак легенів. Лікарі вважали, що після операції вона у ремісії, але у лютому 2013 року з'ясувалося, що хвороба повернулася. Лаура Фогель, її подруга, 20 березня розпочала кампанію на GoFundMe, щоб допомогти зібрати їй кошти на лікування.[20]

Доробки[ред. | ред. код]

У 1989 році Борнштейн створила театральну постановку у співпраці з Норін Барнс. Вона має назву «Hidden: A Gender» і заснована на паралелях між її власним життям і життям інтерсекс-особи Herculine Barbin.[11] У 2009 році її роман «Привіт, жорстокий світ: 101 альтернатива самогубству для підлітків, фриків та інших вигнанців» був фіналістом літературної премії Lambda у номінації ЛГБТ-нонфікшн та отримала відзнаку від Stonewall у галузі літератури для дітей і молодих дорослих.[21] Борштейн редагувала «Гендерні вигнанці: наступне покоління» у співпраці з С.Беар Бергман.[22] Антологія виграла премію Lambda Literary and Publishing Triangle у 2011 році.[23][24] Автобіографія Борнштейн під назвою «Квір та приємна небезпека: спогади» була випущена у травні 2012 року, а в квітні 2013 року вона опублікувала «Мою нову гендерну робочу книгу: покрокове керівництво для досягнення всесвітнього миру шляхом гендерної анархії та статевого позитиву». Нещодавно Борнштейн взяла участь у театральному турі Англією. Вона також взяла участь у телевізійному реаліті-шоу «Я — Кейт».[25]

Книги[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кейт Борнштейн
  • Bornstein, Kate (1994). Gender Outlaw: On Men, Women, and the Rest of Us. New York City: Routledge. ISBN 978-0679757016.
  • Sullivan, Caitlin; Bornstein, Kate (1996). Nearly Roadkill: An Infobahn Erotic Adventure. New York City: High Risk Books. ISBN 978-1852424183.
  • Bornstein, Kate (1998). My Gender Workbook: How to Become a Real Man, a Real Woman, the Real You, or Something Else Entirely. New York City: Routledge. ISBN 978-0415916721.
  • Bornstein, Kate (2006). Hello, Cruel World: 101 Alternatives to Suicide for Teens, Freaks, and Other Outlaws. New York: Seven Stories Press. ISBN 9781583227206.
  • Bornstein, Kate; Bergman, S. Bear, ред. (2010). Gender Outlaws: The Next Generation. Berkeley, California: Seal Press. ISBN 9781580053082.
  • Bornstein, Kate (2012). A Queer and Pleasant Danger: A Memoir. Boston: Beacon Press. ISBN 9780807001653. Портрет-фільм «Kate Bornstein is a Queer & Pleasant Danger» Сема Федера, був випущений у 2014 році.
  • Bornstein, Kate (2013). My New Gender Workbook: A Step-by-Step Guide to Achieving World Peace Through Gender Anarchy and Sex Positivity. New York: Routledge. ISBN 978-0415538657.
  • Bornstein, Kate (2016). Gender Outlaw: On Men, Women, and the Rest of Us (Revised and Updated). New York: Vintage Books, a division of Penguin Random House LLC. ISBN 978-1-101-97461-2

Перфоманси та постановки[ред. | ред. код]

  • Kate Bornstein Is a Queer and Pleasant Danger
  • The Opposite Sex Is Neither
  • Virtually Yours
  • Hidden: A Gender
  • Strangers in Paradox
  • y2kate: gender virus 2000
  • Hard Candy

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ а б в г д е Czech National Authority Database
  4. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ Bornstein, Kate (5 травня 2012). My Scientology excommunication. Salon.com. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 6 травня 2012.
  7. ↑ LC Linked Data Service: Authorities and Vocabularies (Library of Congress). id.loc.gov. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 5 березня 2018.
  8. ↑ а б Bornstein, Kate (2012). A Queer and Pleasant Danger: A Memoir. Beacon Press. с. II. ISBN 9780807001660. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 14 квітня 2019.
  9. ↑ Czyzselska, Jane (February 2016). CALL ME Kate. Diva: 54.
  10. ↑ Bornstein, Kate. Bad News and Wonderful News. Kate Bornstein's Blog. Архів оригіналу за 28 лютого 2013. Процитовано 13 лютого 2013.
  11. ↑ а б Kate Bornstein's Gender and Genre Bending (PDF). LGBT Jewish Heroes. Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2011. Процитовано 4 листопада 2012.
  12. ↑ "A Queer and Pleasant Danger": Kate Bornstein, Trans Scientology Survivor. Mother Jones. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 27 серпня 2012.
  13. ↑ No Longer At Sea: Kate Bornstein Talks Scientology. Religion Dispatches. 27 червня 2012. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 27 серпня 2012.
  14. ↑ A Queer and Pleasant Danger by Kate Bornstein – Powell's Books. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 серпня 2012.
  15. ↑ Moore, David. Kate Bornstein to perform at UNC-Charlotte. Архів оригіналу за 24 жовтня 2007. Процитовано 12 червня 2009.
  16. ↑ Bornstein, Kate (1994). Gender Outlaw: On Men, Women, and the Rest of Us. Routledge. с. 66. ISBN 978-0415908979.
  17. ↑ а б Piechota, Jim (9 серпня 2012). Surviving Scientology. Bay Area Reporter. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 13 лютого 2013.
  18. ↑ Lavelle, Ciara (2 вересня 2016). Eileen Myles, the Property Brothers, and Others Coming to Miami Book Fair 2016. Miami New Times. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
  19. ↑ Kate Bornstein (6 жовтня 2010). Don't Be Mean? Really?. Kate Bornstein Is A Queer and Pleasant Danger—this is her blog. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 вересня 2015.
  20. ↑ Morgan, Glennisha (22 березня 2013). Kate Bornstein, Transgender Activist And Theorist, Receives Support For Cancer Fundraiser. Huffington Post. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2019.
  21. ↑ Kate Bornstein. Seven Stories Press. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2019.
  22. ↑ Interview with S. Bear Bergman. Genderfork. 29 жовтня 2009. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 13 листопада 2009.
  23. ↑ Triangle Awards: Kate Bornstein. Out-FM. 6 травня 2011. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 19 липня 2013.
  24. ↑ Glam Meets Identity Politics at Lammys: Literary awards fête Edward Albee, Val McDermid; feature Stefanie Powers. Gay City News. 10 червня 2011. Процитовано 23 лютого 2012.[недоступне посилання]
  25. ↑ M. B. (October 2016). Kate Bornstein. Out. 25: 57. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 20 червня 2022 — через LGBT Life with Full Text.

Подальше читання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кейт_Борнштейн&oldid=41961357