Кейп-Поїнт
| Кейп-Поїнт | ||||
 | ||||
| 34°21′26″ пд. ш. 18°29′51″ сх. д. / 34.35722222224977429° пд. ш. 18.49750000002777739° сх. д.Координати: 34°21′26″ пд. ш. 18°29′51″ сх. д. / 34.35722222224977429° пд. ш. 18.49750000002777739° сх. д. | ||||
| Країна |  ПАР | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Західна Капська провінція | |||
| Тип | мис і headlandd | |||
| Висота | 8 м | |||
  Кейп-Поїнт Кейп-Поїнт (Південно-Африканська Республіка) | ||||
 | ||||
 Кейп-Поїнт у Вікісховищі | ||||
Кейп-Поїнт або Каппюнт (Кейп) (афр. Kaappunt, англ. Cape Point)[1] — мис у Південно-Африканській Республіці, який розташований поблизу з мисом Доброї Надії, південніше Кейптауна. Адміністративно відноситься до Західно-Капської провінції.
Історія[ред. | ред. код]
Мис Кейп-Пойнт було відкрито в 1488 році разом з мисом Доброї Надії португальським мореплавцем Бартоломеу Діашем[2][3]. Берегова лінія на схід від Кейп-Пойнта різко повертає на північ, утворюючи Помилкову затоку, на протилежному березі якої знаходиться селище Прінгл-Бей. На мисі розташований маяк, побудований в 1857 році[4]. Від Кейп-Пойнта до Кейптауна проводиться традиційний забіг по пересіченій місцевості Peninsula Ultra Fun Run (англ.). Його довжина — близько 80 км, змагання поєднує в собі елементи кросу і гірського бігу[5].
На Кейп-Пойнт можна піднятись на фунікулері. З мису відкривається гарний огляд місця, в якому зустрічаються Індійський та Атлантичний океани[6].
На мисі Кейп-Пойнт є маяк, який після своєї побудови працював недовго, через те, що низька хмарність закривала його, і світло було погано видно зі сторони моря[7].
Наразі маяк на Кейп-Пойнті використовують як оглядовий майданчик[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Топокарты Генштаба. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
- ↑ Отдых на двух океанах. Архів оригіналу за 24 жовтня 2015. Процитовано 29 січня 2019.
- ↑ БСЭ. Доброй Надежды мыс
- ↑ Cape Point, Atlantic Seaboard. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
- ↑ Peninsula Ultra Fun Run. Архів оригіналу за 9 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2019.
- ↑ Татьяна Кигим, Елизавета Утко, Ольга Колобенина//1000 чудес природы со всей Земли. C.293
- ↑ а б «РГ» представляет фотоколлекцию самых красивых маяков мира. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
|
