Кедюлич Іван

Іван Кедюлич
 Поручник
Загальна інформація
Народження 8 грудня 1912(1912-12-08)
м. Перечин, Закарпаття
Смерть 1 серпня 1945(1945-08-01) (32 роки)
с. Лісники, Бережанський район, Тернопільська область
Громадянство Україна Карпатська Україна
 Українська держава (1941)
Національність українець
Псевдо «Чубчик», «Довбня»
Військова служба
Приналежність Україна Карпатська Україна
 Українська держава (1941)
Вид ЗС  Карпатська Січ
 УПА
Командування
1938 — 17 березня 1939
січень 1945 — липень 1945
липень 1945 — пом. 1 серпня 1945

Кедюлич Іван Михайлович (псевдо: «Довбня», «Чубчик»; 8 грудня 1912(19121208), м. Перечин, Закарпаття — 1 серпня 1945, біля с. Лісники, Бережанський район, Тернопільська область) — український військовик, поручник Карпатської Січі та УПА, командир тактичних відтинків УПА ТВ-19 «Камінець» та ТВ-25 «Закарпаття».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 8 (або 12[1]) грудня 1912 у багатодітній сім'ї в місті Перечин (нині Закарпатська область, Україна). Його сестра Марія Кедюлич (Химинець) була заступником команданта «Жіночої Січі», а брат Панас загинув при обороні Карпатської України.

Був членом Пласту куреня ім. О. Вахнянина при Торговій академії (закінчив цей навчальний заклад[1]) в місті Мукачево. У 1934 склав учительські іспити та отримав посаду управителя народної школи в селі Стужиця (тепер Великоберезнянський район). Тут він одружився з донькою місцевого лісника Євою Вудмаскою, активісткою «Просвіти» та аматоркою драматичної студії. У подружжя народилися сини Богдан і Остап.

Згодом служить у званні підпоручника в 36-му полку чехословацької армії. Вступає до лав ОУН та її проводу на Закарпатті.

У Карпатській Січі та у Військових Відділах Націоналістів[ред. | ред. код]

З 1938 до 17 березня 1939 член Штабу Карпатської Січі. Комендант хустської сотні, проводив її вишкіл.

Після окупації Карпатської України угорською армією опинився в Австрії, де проходить влітку 1939 військові курси, організовані полковником Романом Сушком за програмою створення української армії. Після підготовки служив у Військових Відділах Націоналістів, брав участь у військовій кампанії проти Польщі у вересні 1939.

Згодом працює вчителем у селі Волосате на Лемківщині (тепер входить до гміни Літовищі Бещадського повіту в Польщі), але згодом був відкликаний до військової референтури ОУН.

В похідній групі ОУН(м)[ред. | ред. код]

З початком радянсько-німецької війни учасник Похідних груп ОУН-м, входив до групи Олега Ольжича, яка сформувала українську поліцію в Житомирі. Згодом Іван Кедюлич перебрався до Києва, де спочатку брав участь у формуванні Київського куреня, а потім був призначений комендантом поліції київської округи.

Після масових арештів та розстрілів українських націоналістів, зокрема Олени Теліги та Івана Рогача, Кедюлич переїхав до Проскурова. Тут його заарештували гестапівці, але він втікає з в'язниці і переїжджає до Львова.

Командир УПА[ред. | ред. код]

У Львові він зголосився до військової референтури ОУН, очолюваної генералом Миколою Капустянським та за його сприяння налагоджує зв'язки з бойовими сітками ОУН Крем'янеччини та Полісся, з командиром УПА-Захід полковником Василем Сидором та головнокомандувачем УПА Романом Шухевичем. Очолює вишкільний відділ УПА, у якому займається навчанням курсантів.

З осені 1944 у розпорядженні Головного Командира УПА. У січні 1945 призначений командиром 19-го Кам'янець-Подільського тактичного відтинку УПА. У липні 1945 призначений командиром 25-го тактичного відтинку «Закарпаття», однак посаду не встиг перейняти.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

Загинув у бою з ротою 229-го батальйону НКВС та спецгрупою НКВС Соколова[1][2] 1 серпня 1945 поблизу села Лісники Бережанського району Тернопільської області разом з «Гордієнком» (Яцишин Іван).

Похідна група, до якої мав приєднатися Іван Кедюлич, у серпні 1945-го готувалась у тростянецьких лісах. Її очолював командир Кость Гіммельрайх («Шелест», «Кий»). За планом, відділ передали командирові «Бондаренку» в лісі біля Слов'ятина. У рейді було майже двадцять вояків. Дорогу в Лісники їм показували зв'язкові.

На перемарш до Лісників пішло два дні. Повстанці прибули сюди серед ночі. Відпочивали на сінокосах між урочищами Спалена Соснина і Долина. За спогадами «Шелеста», не встигли й позасинати, як миттєво прокинулись від вибухів гранат і кулеметної стрілянини. Командир місцевої боївки доповів, що облавників дуже багато. Наступного дня, переконавшись, що криївка, у якій перебували І. Кедюлич та І. Яцишин, викрита і зруйнована, упівці вирішили продовжити рейд на Захід.

Посмертно Іван Кедюлич відзначений у Наказі КВШ УПА-Захід.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • Одна із вулиць міста Перечина носить назву «Братів Кедюличів», на честь Івана та його брата Панаса, який загинув від рук угорських окупантів, захищаючи Карпатську Україну.
  • На честь Кедюлича названа вулиця у місті Хуст.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Кривецький М. Кедюлич Іван… — С. 60.
  2. ↑ Сергійчук В., 2006, с. 57.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

ВО-2 «Буг»
(з 1.09.1944 вкл. ВО-1 «Башта»)
ВО-3 «Лисоня»
ВО-4 «Говерла»
(з … вкл. ВО-5 «Маківка»)
ВО-6 «Сян»
(з 11.1944 до 04.1945 входила до ВО-2 «Буг»)
Інше
УПА-Захід-Карпати (тимчасова: 08-09.1944) • ВО-7 «Сучава» (запланована) • ВО-8 «Срібна» (запланована)
УПА на Західних Українських Землях (ЗУЗ) (липень 1943 — осінь 1949)
(Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння)
 
1.1. (травень-листопад 1943) Українська Народна Самооборона – командир «Андрієнко» (Луцький Олександр)
Тернопільська область
Командири: «Чугайстер» (Лютий Ілярій)
; «Остап» (Омелян Польовий)
.
Станиславівська область
Командир: «Дзвінчук» (Белейович Іван)

Курінь УНС «Гайдамаки» – кур. «Хмель» (Фрасуляк Степан)
Курінь УНС «Чорні чорти» – кур. «Липей» (Рачок Ілля), «Гуцул» (Бутковський Іван)

Відділ особливого призначення УНС «Змії» – чот. «Різун» (Василь Андрусяк)
Дрогобицька область
Командири: «Вовк» (Павлишин Лука);
«Орел» (Богдан Вільшинський)
Курінь УНС "ім. Кривоноса" – кур. «Омелян» (Шкітак Антін)
 
1.2. (грудень 1943-1944) УПА-Захід – командир групи «Андрієнко»(Луцький Олександр) (грудень 1943-серпень 1944, з перервою);
командир групи «Іван Чорнота» (Гасин-Лицар Олекса)(початок 1944);
командир групи «Шелест» (Сидор-Шелест Василь)(з вересня 1944)
ВО-1 «Башта» (м. Львів, Розточчя, полігон) –
Командир: «Хмара» (Харків Віктор)

Львівський курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр)

Яворівський курінь «Переяслави» – кур. «Бахмач»
ВО-2 «Буг» (Львівська область і Холмщина) –
Командири:
«Ярема» (Линда Остап) (12.1943 - 06.1944);
«Вороний» (Левкович Василь) (06.1944 - арешт 17.12.1946);

Грубешівський курінь «Гайдамаки» – кур. «Юрченко»
Золочівський курінь «Дружинники» – кур. «Шугай» (Котельницький Григорій)
Золочівський курінь «Романовичі» – кур. «Вартовий», кур. «Ткаченко»
Любачівський курінь «Месники» – кур. «Залізняк» (Шпонтак Іван)
Миколаївський курінь «Журби» – кур. «Дир»?

Рава-Руський курінь «Галайда» – кур. «Євшан» (Пелип Дмитро) († 07.11.1944), кур. «Перемога» (Василяшко Василь)
ВО-3 «Лисоня» (Тернопільська область) –
Командири:
«Остап» (Омелян Польовий) (до поранення 27.09.1944);
«Бондаренко» (Якубовський Володимир)

Бережанський курінь – кур. «Остап» (Омелян Польовий)
Бережанський курінь – кур. «Бондаренко» (Якубовський Володимир), кур. «Крук» (Богдан Федик)
Рогатинський курінь – кур. «Роман», кур. «Яструб» (Карпенко Дмитро) († 17.12.1944)
Тернопільський курінь – кур. «Чугайстер» (Лютий Ілярій)

Чортківський курінь – кур. «Гордієнко» (Твердохліб Іван), кур. «Бистрий» (Хамчук Петро)
ВО-4 «Говерла» (Станиславівська обл.) –
Командири:
«Гуцул» (Бутковський Іван);
(з другої половини 1944) КГ «Грім» (Твердохліб Микола)

Буковинський курінь «?» – кур. «Перебийніс» (Данилюк Назарій)
Калуський курінь «Загроза»? – кур. «Ромко» (Мончаківський Роман)
Калуський курінь «Промінь» – кур. «Журавель» (Юсип Ярослав)
Коломийський курінь «Гайдамаки» – кур. «Скуба» (Гах Дмитро), кур. «Чорногора» (Скляновський-Гордієнко Іван)
Коломийський курінь «Гуцульський» – кур. «Книш» (Горнякевич Дмитро)
Коломийський курінь «Карпатський» – кур. «Лісовий»
Коломийський курінь «Перемога» – кур. «Степовий»

Станиславівський курінь «Бескид» – кур. «Довбуш-1» (Гринішак Лука)
Станиславівський курінь «Довбуш» – кур. «Гамалія» (Ґонта Іван)
Станиславівський курінь «Сивуля» – кур. «Іскра» (Дячишин Ігор)
Станиславівський курінь «Скажені» – кур. «Різун» (Андрусяк Василь)

Станиславівський курінь «Смертоносці» – сот. «Благий» (Химинець Олекса)
ВО-5 «Маківка» (Дрогобицька обл.)
Командири: «Орел» (Богдан Вільшинський), «Дзвінчук» (Белейович Іван)
.
ВО-6 «Сян»(Перемиська область і Лемківщина)

Командир: «Ударник» (Чорній Яків) (†23.12.1944)
Нач.штабу:

«Пік» (Павлик Володимир) (03.1944 — 12.1944)

Лемківський курінь «Лемківщина» – кур. «Рен» (Мізерний Василь)

Перемиський курінь «Лютий»? – кур. «Євген»
ВО7/Група «Сучава» (Буковина) – не призначено КГ
.
ВО8/Група «Срібна» (Закарпаття) – не призначено КГ
.
 
1.3. (1945-1949) УПА-Захід – крайовий командир полк. «Шелест» (Сидор Василь) († 14(17).04.1949)
ВО-2 «Буг»(Львівський край)
Командири:
«Вороний» (Левкович Василь) (полон 17.12.1946);
«Червень» (Тершаковець Зиновій) — в.о.(поч.1947 - †4.11.1948)

(До складу ввійшла ВО1)
Тактичні відтинки ВО-2 «Буг» (літо 1945 — літо 1947):

ТВ-11 «Пліснисько» (Золочівський) – Командири: «Шугай» (Котельницький Григорій) (осінь 1944 — 09.1945); «Чайчук» (Грицина Михайло) (09.1945 — †19.12.1945); «Іванко» (Котула Іван) (1946)

  • Відділ ?? «Витязі» – сот. «Оверко» (Федорків Володимир)
  • Відд. ?? «Дружинники» – сот. «Свобода», сот. «Козак»
  • Відд. ?? «Непоборні» – сот. «Малиновий»
  • Відд. ?? «Русичі» – сот. «Павленко»; сот. «Оверко» (Федорків Володимир)

ТВ-12 «Климів» (Сокальський) – Командири: «Летун» (Сенюк Василь), «Лис» (Хвалібота Михайло); «Перемога» (Василяшко Василь) († 16.02.1946)

ТВ-13 «Розточчя» (Львівський) – Командири: «Град» (Маговський Олександр); «Тиміш» (Саляк Юліян); «Угринович»

  • 1-ий курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр), кур. «Тиміш» (Саляк Юліян), кур. «Глухий» (Гуль Володимир)
    • Відд. ?? «Холодноярці-1» – сот. «Кобзаренко», сот. «Мрія», сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Холодноярці-2» – сот. «Глухий» (Гуль Володимир), сот. «Чорнота»
    • Відд. ?? «Холодноярці-3» – сот. «Грізний», сот. «Дон», сот. «Гонта», сот. «Довбня», сот. «Зорян»
  • 2-й курінь «Переяслави» – кур...?, кур. «Угринович»
    • Відд. ?? «Переяслави-1» – сот. «Бриль» (Гамела Ярослав), сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Переяслави-2» – сот. «Петренко», сот. «Гамалія»
    • Відд. ?? «Переяслави-3» – сот. «Сян»

ТВ-14 «Асфальт» (Городоцький) – Командири: ..?; «Грабенко» (Сколоздра Василь)

  • Відд. ?? «Жубри-1» – сот. «Крутіж», сот. «Осика» (Коростіль Володимир)
  • Відд. ?? «Жубри-2» – сот. «Громовий» (Лагода Петро), сот. «Стрибожич», сот. «Гайдук»
  • Відд. ?? «Наддніпрянці» – сот. ?
  • Відд. ?? «Наддністрянці» – сот. ?

ТВ-15 «Яструб» (Рогатинський) – Командири: ..?; «Білоус» (Шульган Мар’ян), «Шугай» (Котельницький Григорій), «Буря» (Браницький Мирон)

ВО-3 «Лисоня» (Подільський край) –
Командири:
«Бондаренко» (Якубовський Володимир) († 17.06.1947);
«Остап» (Безпалько Осип) (17.06.1947 - †3.08.1947)

Тактичні відтинки ВО-3 «Лисоня» (літо 1945 – літо 1947):

ТВ-16 «Серет» (Тернопільський) – Командири: «Крук» (Федик Іван), «Чорний» (Шепета Василь)

ТВ-17 «Бережани» (Бережанський) – Командир: «Левко»

ТВ-18 «Стрипа» (Чортківський) ? – Командири: «Крук» (Богдан Федик) (01.05.1945 — †7.05.1945); «Бистрий» (Хамчук Петро) (05.1945 — †21.01.1947)

  • Відд. ?? «Сірі вовки» – сот. «Хмель»
  • Відд. ?? «Чорноморці» – сот. «Ростислав»; сот. «Чародій» (Щикульський Іван) (05.1945-09.1945)

ТВ-19 «Камінець» (Кам'янець-Подільський) – Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (01.1945 - †1.08.1945)

ВО-4 «Говерла»(Карпатський край)

Командир:
«Грім» (Твердохліб Микола) († 17.05.1954)
Нач.штабу:

«Хмель» (Фрасуляк Степан) (15.05.1944 — до 1948)

(До складу ввійшли ВО5,ВО7,ВО8)
Тактичні відтинки ВО-4 «Говерла» (літо 1945 – осінь 1949):

ТВ-20 «Чернівці» (Чернівецький) – Командир: «Недобитий»? (Матвіїв Юліан)

  • (без відділів)

ТВ-21 «Гуцульщина» (Коломийський) – Командири: «Степовий» (коротко — †17.01.1945); «Козак» (Яворський Микола) (01.1945 — †01.1946); «Хмара-1» (Мельник Петро) (01.1946 - 09.1949)(†27.04.1953)

ТВ-22 «Чорний ліс» (Станіславський) – Командири: «Грегіт» (Андрусяк Василь) (25.04.1945 — †24.02.1946); «Дунай» (Трач Богдан) (09.1946 - демобілізація 09.1949)

ТВ-23 «Магура» (Калуський) – Командири: «Вухо»; «Хмель» (Фрасуляк Степан); «Сокіл» (Костянтин Петер); «Колчак» (Королюс Федір); «Байрак» (Ярослав Косарчин)

ТВ-24 «Маківка» (Дрогобицький) – Командири: «Андрієнко» (Дмитро Вітовський) (05.1945 — полон 28.03.1946); «Богдан»; «Хрін» (Стебельський Степан)(15.08.1947 - † 9.09.1949)

  • Курінь «Бойки» – кур. «Трясило» (Бобанич Михайло)
    • Відд. 89 «імені Вітовського» – сот. «Моряк», сот. «Бродич»
    • Відд. 90 «імені Хмельницького» – сот. «Буйтур», сот. «Грузин» (Горчин Михайло)
  • Самостійні сотні?
    • Відд. 91 «Басейн» – сот. «Біль», сот. «Мирон», сот. «Тараско» (Ступка Василь), сот. «Ромко», сот. «Чорняк», сот. «Оріх» (Ґудзик Василь)
    • Відд. 92 «Булава» – сот. «Павук» (Фединський Василь), сот. «Зелений», сот. «Мирон», сот. «Орленко»
    • Відд. 93 «Вовки» – сот. «Кармелюк»

ТВ-25 «Закарпаття» (Закарпатський) — Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (призначений 07.1945 - не заступив †1.08.1945)

  • (без відділів)
ВО-6 «Сян» (Закерзонський край)
Командир: «Орест» (Онишкевич Мирослав (†6.07.1950)

(від листопада 1944 до квітня 1945 входила до ВО2)
Тактичні відтинки ВО-6 «Сян» (осінь 1945 – літо 1947):

ТВ-26 «Лемко» (Лемківський) – Командир: «Рен» (Мізерний Василь) (11.1945 - літо 1947)(†24.08.1949)

ТВ-27 «Бастіон» (Любачівський) – Командир: «Залізняк» (Шпонтак Іван) (осінь 1945 - літо 1947)

ТВ-28 «Данилів» (Холмський) – Командири: «Ягода» (Лукасевич Мар'ян ); «Прірва» (Штендера Євген); «Беркут» (Володимир Сорочак)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кедюлич_Іван&oldid=41804543