Каш'япія

Ранній буддизм

Письмові джерела

1-й буддійський собор
2-й буддійський собор
3-й буддійський собор
4-й буддійський собор

Школи

Досектантський буддизм
└ Махасамґіка
    ├ Екавіавахаріка^[en]
        └ Локоттаравада
    ├ Кайтіка
        ├ Апарашайла
        └ Уттарашайла
    └ Гокуліка
        ├ Бахушрутія
        ├ Праджняптівада
        └ Четьявада
└ Стхавіравада
    ├ Сарвастівада
        ├ Вайбхашики
        ├ Саутрантіка
        └ Муласарвастівада
    ├ Вібгадж'явада
        ├ Тгеравада
        ├ Махішасака
        ├ Каш'япія
        ├ Дгармагуптака
    └ Пуґґалавадін
        └ Ватсіпутрія
            ├ Дхармоттарія
            ├ Бгадраянія
            ├ Самматія
            └ Шаннагаріка

Каш'япія (санскр. काश्यपीय, Kāśyapīya^IAST, в будд. традиції — «школа послідовників Каш'япи»), або Суваршака — школа раннього буддизму гілки Стхавіравада.

Історія[ред. | ред. код]

Школу Каш'япія створили близько 240 року до н. е. брахмани Каш'япа та Суварша (звідси її друга назва), місіонери царя Ашоки. Каш'япія набула поширення на північному заході Індії, де каш'япії в районі Сіркапа і Таксили почали в I столітті засновувати монастирі. У II столітті вони заснували монастирі біля Пурушапури, а в IV столітті з'явилися в Белуджистані. На I—IV століття припадає розквіт школи. У VII столітті мандрівники Сюаньдзан та Їцзін зустрічали послідовників школи Каш'япія в Уддіяні та Хотані, після чого школа припинила існування.

До цієї школи відносять варіант Дгаммапади на гандхарі, написаний шрифтом харошті.

Сакральним кольором школи Каш'япія вважали червоно-чорний, а символом — квітку магнолії. Канон текстів близький до канону школи Дгармагуптака, чиї послідовники засновували свої монастирі приблизно в тих самих місцях.

Доктрина[ред. | ред. код]

Школа Каш'япія визнавала лише кармічні дії сьогодення, які й створюють основу для майбутньої карми. Каш'япія відома дискусіями зі школою Сарвастівада, яка стверджувала, що не тільки минуле, але й майбутнє має дійсне існування, до того ж не менше, ніж сьогодення. Каш'япія спробувала знайти «вихід із кризи», стверджуючи, що минула дія існує, тільки поки її плоди перебувають у процесі «визрівання» (vipāka) — як тільки вони «визріють», дія припиняє існування. Вона пояснювала це простим прикладом: «Зерно існує доти, доки з'явиться паросток, після чого зерно припиняє існування».

Див. також[ред. | ред. код]

Школи буддизму

Література[ред. | ред. код]

Фурцева Л. Р. Кашьяпийя, Суваршика // Буддизм: Словник = Буддизм: Словарь / Абаева Л. Л., Андросов В. П., Бакаева Э. П. и др.; Под общ. ред. Жуковской Н. Л. и др. — М. : Республика, 1992.
Шохин В. К. Школы индийской философии. Период формирования IV в. до н. э. — II в. н. э. — М. : Восточная литература, 2004. — 415 с. — 1200 прим. — ISBN 5-02-018390-3.
Шохин В. К. Кашьяпия // Новая философская энциклопедия / Ин-т философии РАН; Нац. обществ.-науч. фонд; Предс. научно-ред. совета В. С. Стёпин, заместители предс.: А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, уч. секр. А. П. Огурцов. — 2-е изд., испр. и допол. — М.: Мысль, 2010. — ISBN 978-5-244-01115-9.

Посилання[ред. | ред. код]

Кашьяпия (рос.). Кругосвет. Процитовано 31 жовтня 2010.