Качина типізація

Неявна типізація, латентна типізація або качина типізація (калька з англ. Duck typing) — різновид динамічної типізації, застосовуваної в деяких мовах програмування, коли межі використання об'єкта визначаються його поточним набором методів і властивостей, на противагу успадкуванню від певного класу. Тобто вважається, що об'єкт реалізує інтерфейс, якщо він містить всі методи цього інтерфейсу, незалежно від зв'язків в ієрархії наслідування та приналежності до якогось конкретного класу.

Назва терміна походить від англійського «duck test» («качиний тест»), який в оригіналі звучить так:

«If it looks like a duck, swims like a duck and quacks like a duck, then it probably is a duck».
(«Якщо воно виглядає як качка, плаває як качка і кахкає як качка, то це напевно і є качка»).

Качина типізація розв'язує такі проблеми ієрархічної типізації як:

  • неможливість явно вказати (шляхом наслідування) на сумісність інтерфейсу з усіма справжніми та майбутніми інтерфейсами, з якими він ідейно сумісний;
  • експоненціальне збільшення числа зв'язків в ієрархії типів при хоча б частковій спробі це зробити.

Іншим близьким підходом є структурні підтипи в OCaml, де типи об'єктів сумісні, якщо сумісні сигнатури їхніх методів, незалежно від оголошеного наслідування, причому все це перевіряється під час компіляції програми.

Приклади концепції[ред. | ред. код]

Розглянемо такий псевдокод мови з качиною типізацією:

function calculate(a, b, c) => return (a+b)*c  example1 = calculate (1, 2, 3) example2 = calculate ([1, 2, 3], [4, 5, 6], 2) example3 = calculate ('apples ', 'and oranges, ', 3)  print to_string example1 print to_string example2 print to_string example3 

У цьому прикладі кожного разу викликається функція calculate з об'єктами без спорідненої спадковості — числа, списки, рядки. Оскільки об'єкти підтримують методи «+» та «*», функція буде виконана. Якщо код, приміром, виконуватиметься у Ruby або Python, результатом буде

9 [1, 2, 3, 4, 5, 6, 1, 2, 3, 4, 5, 6] apples and oranges, apples and oranges, apples and oranges, 

Таким чином, качина типізація дозволяє поліморфізм без успадкування. Єдиним обмеженням на функцію calculate є здатність її аргументів застосовувати методи «+» та «*».

На Python[ред. | ред. код]

Перевірка на качку може бути ілюстрована такими кодами. В цьому прикладі Sparrow є качкою.

В цьому прикладі розглядається функція in_the_forest (у_лісі), згідно з яким об'єкти Human і Dog є качками:

У мовах зі статичною типізацією[ред. | ред. код]

Іноді мови зі статичною типізацією, такі як Boo чи версія 4 випуску C# мають додаткову анотацію типів[1][2], котра інструктує компілятор розміщувати перевірку типів і класів на стадії виконання, а не під час компіляції, і включати код для перевірки типів у відкомпільований вивід.

Інші мови зі статичною типізацією, наприклад F#, підтримують статичну качину типізацію, коли типи перевіряються на наявність певних сигнатур методів під час компіляції.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Boo: Duck Typing. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 9 січня 2014.
  2. Anders Hejlsberg Introduces C# 4.0 at PDC 2008. Архів оригіналу за 16 Грудня 2009. Процитовано 9 Січня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]