Катрін Якобсдоуттір

Катрін Якобсдоттір
	Katrín Jakobsdóttir
	Катрін Якобсдоттір
Прем'єр-міністр Ісландії
	30 листопада 2017 — 9 квітня 2024
Президент	Гвюдні Йоуганнессон
Попередник	Б'ярні Бенедіктссон
Наступник	Б'ярні Бенедіктссон
Голова Ліво-зеленого руху
	24 лютого 2013 — 5 квітня 2024
Попередник	Стайнґрімур Йоган Сіґфусон
Наступник	Гудмундур Інгі Губрандссон (в. о.)
Міністр освіти, науки і культури
	2 лютого 2009 — 23 травня 2013
Попередник	Катрін Ґуннарсдоттір
Наступник	Іллуґі Ґуннарсон
Народився	1 лютого 1976 (48 років); Рейк'явік, Ісландія
Відомий як	політична діячка, захисниця довкілля
Місце роботи	Reykjavík Universityd і Університет Ісландії
Громадянство	Ісландія
Освіта	Університет Ісландії
Alma mater	Університет Ісландії (2004) і Університет Ісландії (1999)
Політична партія	Ліво-зелений рух
Мати	Signy Thoroddsend
У шлюбі з	Ґуннар Йорн Сіґвальдасон
Діти	троє синів
Професія	філолог, політик
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Медіафайли у Вікісховищі

Заголовок цієї статті — це ісландське ім'я, де Катрин — особове ім'я, а Якобсдоттір — ім'я по батькові.

Катрін Якобсдоттір (ісл. Katrín Jakobsdóttir, вимова [ˈkʰaːtʰrin ˈjaːkʰɔpstouhtɪr]; нар. 1 лютого 1976(19760201), Рейк'явік) — ісландська політична діячка лівого спрямування. Прем'єр-міністр Ісландії з 30 листопада 2017 року до 9 квітня 2023 року.

5 квітня 2024 року Катрін оголосила, що піде у відставку з посади прем'єр-міністра та голови Ліво-зеленого руху і балотуватиметься в президенти Ісландії на майбутніх виборах.

Біографія[ред. | ред. код]

Походить з родини ісландської інтелігенції, вихідцями з якої є кілька відомих літераторів, вчених, інженерів і політиків. Закінчила Університет Ісландії 1999 року, отримала ступінь бакалавра ісландської та французької мов. Захистила магістерську дисертацію з ісландської літератури, присвячену творчості популярного ісландського автора детективів Арнальдура Індрідасона, у тому ж університеті 2004 року.

Працювала на півставки як мовна консультантка в інформаційній агенції каналу суспільного мовлення RÚV в 1999—2003 роках. Потім підробляла як журналістка-фрілансерка на телебаченні та в різних друкованих ЗМІ у 2004—2006 роках, а також була інструкторкою з безперервної освіти в 2004—2007 роках. Працювала в редакції видавництва «Едда» та журналі JPV (2005—2006).

Викладачка в Університеті Ісландії, університеті та коледжі Рейк'явіка (2006—2007).

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Брала активну участь у студентській, а потім муніципальній політиці, як помічниця члена міської ради Рейк'явіку.

Член Альтингу від Північного виборчого округу Рейк'явіка з 2007 року.

Брала участь у діяльності партії «Ліво-зелений рух» з моменту її заснування 1999 року, 2003 року була заступницею голови партії. 2007 року була вперше обрана до парламенту, з 2 лютого 2009 року до 23 травня 2013 року очолювала міністерство освіти, науки і культури та міністерство з питань співробітництва з країнами Північної Європи. 2013 року, після поразки «Ліво-зеленого руху» на виборах, була обрана головою партії.^[1]^[2]

Опитування громадської думки показали, що у Катрін Якобсдоттір найвищий рейтинг довіри серед усіх ісландських політиків станом на весну 2016 року (59,2 %).^[3] Привела свою партію до першого в її історії другого місця на парламентських виборах 2016 року. У листопаді 2017 року, після чергових виборів, отримала мандат на створення нового уряду.^[4]

Після кількох тижнів переговорів партія завершила переговори про коаліцію з Партією незалежності тодішнього прем'єр-міністра Б'ярні Бенедіктссона, яка має найбільше місць у парламенті, а також з Прогресивною партією.^[5] 30 листопада 2017 року Катрін Якобсдоттір очолила уряд.^[6]^[7]

Займає екосоціалістичні та феміністичні позиції; прихильниця лібералізації міграційного законодавства та декриміналізації легких наркотиків; виступає проти приєднання Ісландії до Євросоюзу, оскільки вважає, що політика ЄС зосереджена на принципах вільного ринку і в ній занадто багато від глобального капіталізму.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Денис Пилаш. Левые на краю света. Часть 2: Исландия [Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.] // Спільне. — 12 січня 2018
↑ Katrín Jakobsdóttir, Secretariat of Althingi, архів оригіналу за 26 січня 2013, процитовано 31 січня 2009
↑ Katrín Jakobsdóttir of Left Green Movement most trusted Icelandic politician. Iceland Monitor (ісл.). 6 квітня 2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
↑ Jakobsdóttir summoned to Iceland's President (англ.). icelandmonitor.mbl.is. 2 listopada 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
↑ Iceland's New Government Signs Coalition Agreement. icelandreview.com (англ.). 30 листопада 2017. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
↑ Katrín Jakobsdóttir Becomes Prime Minister of Iceland. icelandreview.com (англ.). 30 листопада 2017. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 30 листопада 2017.
↑ Five Women, Six Men in New Cabinet. icelandreview.com (англ.). 30 листопада 2017. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 30 листопада 2017.