Касьяненко Володимир Григорович

Володимир Григорович Касьяненко
Народився3 (16) листопада 1901(1901-11-16)
Великий Янисоль
Помер18 січня 1981(1981-01-18) (79 років)
Київ, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьзоолог, анатом Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївський ветеринарно-зоотехнічний інститут
Галузьанатомія і морфологія
ЗакладІнститут зоології Академії наук УРСР
Посададиректор
Науковий ступіньпрофесор
Відомі учніМанзій Сава Філімонович
Аспіранти, докторантиМанзій Сава Филимонович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиКасьяненко Інга Володимирівна
НагородиОрден Леніна Орден Червоної Зірки Орден «Знак Пошани»

Володимир Григорович Касьяненко (3 (16) листопада 1901(19011116), Великий Янисоль — 18 січня 1981) — український радянський вчений у галузі порівняльної морфології, зоолог і анатом, професор, академік АН УРСР19 травня 1951 року)[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 3 (16 листопада) 1901 року в селі Великому Янисолі Катеринославської губернії (тепер селище міського типу Велика Новосілка Донецької області). У 1926 році закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут і до 1951 року працював там же (з 1938 року — професор).

Могила Володимира Касьяненка

Член ВКП(б) з 1945 року. З 1947 року — завідувач відділом еволюційної морфології Інституту зоології АН УРСР, у 19501962 роках — його директор, у 19641981 роках — науковий консультант цього інституту.

Помер на 80-му році життя 18 січня 1981 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Родина

[ред. | ред. код]

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні наукові дослідження присвячені вивченню особливостей будови кінцівок ссавців з урахуванням способу життя, типу опори і характеру пересування тварини. По-новому визначив приватну і групову функції м'язів кінцівок; обґрунтував нове уявлення про мускули «великої» та «малої» роботи по одному і тому ж суглобу. Його школою розроблено вчення про типи суглобового рельєфу, відповідних типам опори кінцівок тварин. Серед праць:

  • «Апарат руху і опори коня (функціональний аналіз)», Київ. 1947;
  • «Закономірності пристосувальних перетворень суглобів кінцівок ссавців», «Зоологічний журнал», 1956, вип. 3.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, іншими орденами, медалями.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сайт Національної академії наук України. Архів оригіналу за 18 березня 2013. Процитовано 2 серпня 2012.

Література

[ред. | ред. код]