Каспичан

місто
Каспичан болг. Каспичан d:Кат:[1]
Країна	Болгарія
Область	Шуменська область
Община	Каспичан
Код ЕКАТТЕ	36587
Поштовий індекс	9930
Телефонний код	05327
43°18′51″ пн. ш. 27°09′41″ сх. д.H G O
Висота	94
Населення	3116 (2011)
Телефонний код	+421-05327
Відстань
До обласного центру
фізична	18 км [2]
До Софії
фізична	319 км [2]
Розташування
Каспичан Каспичан (Болгарія)
Мапа
Каспичан у Вікісховищі

Ка̀спичан — місто на північному сході Болгарії. Воно розташоване у Шуменській області, недалеко від міст Новий Пазар і Плиска. Місто є адміністративним центром общини Каспичан.

Географія[ред. | ред. код]

Община Каспичан розташована у центральній частині північно-східній Болгарії. Межує з общинаами Шумен, Нови Пазар і Провадія. Адміністративно-територіальний поділ включає 9 населених пунктів. Вона займає надзвичайно важливе стратегічне положення в Північно-східній Болгарії.

Місто Каспичан розташоване в 66 км від Варни і в 120 км від двох великих Дунайських портів Русе і Сілістра. Залізнична станція міста є важливим комунікаційним і транспортним вузлом на північному сході Болгарії. В землях міста Каспичан знаходиться і село Каспичан, яке не володіє територією.

Маршрут автотраси Хемус проходить через місто. На території муніципалітету знаходяться НІАР «Плиска» і НІАР «Мадара».

Пріоритетними секторами в економіки міста є туризм, сільське господарство, легка промисловість та харчова промисловість. Муніципалітет має ресурси для розвитку екологічно чистого тваринництва та сільського господарства. Зростають виноградарство та плодоновочева галузі. Багата культурно-історична спадщина та унікальні природні ресурси - передумови для того, щоб зробити Каспичан провідним туристичним центром. На його території знаходиться НІАР "Плиска", де була розташована перша болгарська столиця. Фортеця розділена на зовнішнє і внутрішнє місто. У місті є ряд будівель, у тому числі цитадель, захищена цегляною стіною, у якій був побудований невеликий палац. Велика базиліка, найбільший християнський храм кінця ХІХ століття, розташований на відстані 1,5 км від східних воріт. У Плисьці князь Борис I познайомився з учнями Кирила і Мефодія, які розпочали книжкову школу.

Територія муніципалітету охоплює мальовниче Мадарське нагір'я та включає національний музей "Мадара", де є унікальний скельний рельєф Мадарського вершника, оголошений ЮНЕСКО пам'ятником світового значення та цінності.

Історія[ред. | ред. код]

Місто Каспичан було засноване в 1866 році як залізнична станція Шумлі на першій залізничній лінії Русе - Варна. Протягом багатьох років росло як ринок і залізничний вузол. Указом № 546 Президії Національних Зборів від 7 вересня 1964 року Каспичан був оголошений містом^[3]. У 1979 році він став центром общини.

На думку історика початку 20-го століття Василя Микова, походження назви - торкське, тому що воно є ім'ям свого племінного вождя^[4].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 3116 осіб.

Національний склад населення міста^[5]:

Розподіл населення за віком у 2011 році^[6]:

Динаміка населення^[7]:

Релігії[ред. | ред. код]

В основному християни.

Економіка[ред. | ред. код]

Умови муніципалітету підходять як для розвитку відпочинку, так і для бізнесу. Також розвивається виробництво рослинних жирів і паперової продукції. У місті Каспичан також найбільший на Балканах Дата-центр.

На території муніципалітету були розроблені деякі з найважливіших виробничих потужностей:

• найбільша компанія в Болгарії санітарного фаянсу "Рока Болгарія";
• ВАТ "Херті" - виробництво пакетів, алюмінієвих ковпачків і термостійких капсул;
• "Івет", "Золота нива" - переробка м'яса та втготовлення ковбасних виробів;
• ТОВ "Велпа" - виробництво паперу, целюлози, картону та виробів з них;
• ВАТ "Керамат" - виробництво будівельних матеріалів,
• ТОВ "Кріс ойл 97" - виробництво рафінованої соняшникової олії та ін.

Місто є важливим залізничним центром, вузловою станцією на лініях Варна - Русе і Варна - Шумен - Горішня Оряховиця - Софія.

Державні установи[ред. | ред. код]

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Культурні заходи відбуваються в культурному центрі, що об'єднує громадський центр "Пробуда", міську бібліотеку та кіно.

Колишній піонерський будинок перетворився на міський дитячий комплекс.

Регулярні події[ред. | ред. код]

Щороку в Каспичані проводяться різноманітні заходи (фестивалі, концерти, ярмарки, конкурси тощо), пов'язані з «Днями мого міста», які в Каспичані починаються останнім тижнем травня. 2 липня кожного року компанія "Рока Болгарія" святкує свій день на стадіоні «Локомотив» у місті Каспичан.

Особи[ред. | ред. код]

Мери міста Каспічан (з 1964 р.):

• З 1964 по 1967 рр. мером був Христо Іванов Пройнов, 19.03.1915 року народився в Плисьці, помер 17.03.1978.
• З 1968 по 1978 рр. мер Петро Христов, народився 01.07.1934 р., закінчив Шуменську Вищу економічну школу.
• З 1979 по 1991 рр. міський голова Жеко Іванов Урумов, народився 26.02.1932 р.
• З 1991 по 1999 рр. Микола Борисов, народився 09.05.1953 р.
• З 1999 року міським головою був Валерій Радославов Вальков, 3 мандати, 1965 року народження.
• З 2015 року Мер - Мілена Недєва.

Інші особистості:

• Проф. Христо Контев - болгарський ентомолог
• Проф. Румяна Йовева - професор болгарської мови

Спорт[ред. | ред. код]

Найбільш популярний спорт - гандбол. Близько 60 дітей віком 8-14 років беруть участь у навчальному процесі. Кращий рейтинг - 4 місце в Болгарії (хлопці до 12 років) у 2005 році

Найкращим у ракетомоделізмі молодшого віку є каспичанин, найкраща модель серед підлітків знову належить Каспичану, вони виграють чемпіонат Європи та світу, який відбудеться в місті . У 2013 році Європейський чемпіонат з ракетного моделювання проводиться вдруге в Болгарії, а в 2014 році відбудеться перший чемпіонат світу з ракетомоделювання.

Інше[ред. | ред. код]

Мис Каспичан на острові Гринвіч в Антарктиці названий на честь міста Каспичан^[8].

Джерела[ред. | ред. код]

1. ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Kaspichan", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q21104763/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
2. ↑ ^{а б} Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
3. ↑ Процес урбанізації в Болгарії в період від кінця Другої світової війни до наших днів [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] , географія, 3/2009.
4. ↑ Васила Мікофф , Походження і значення назв наших міст, сіл, річок, гір і міст Г. Данов, Софія 1943
5. ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
6. ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
7. ↑ Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Каспичан, общ. Каспичан, обл. Шумен (болгарською) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 січня 2012.
8. ↑ SCAR Composite Gazetteer Антарктиди [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.] : пункт Каспічан

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

• http://www.kaspichan.net [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.]
• http://www.kaspichan.org [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]