Карпунцов Валерій Віталійович

Карпунцов Валерій Віталійович
Народився 15 червня 1978(1978-06-15) (45 років)
місто Ніжин, Чернігівська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання м. Київ
Діяльність юрист, політик
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Членство Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада народний депутат України[1] і народний депутат України
Партія УДАР і Європейська Солідарність[2]
У шлюбі з Ольга Іванівна (1979)
Діти дочки Софія (2007) і Маріанна (2012) та син Лука (2015)
Автограф
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Україна Народний депутат України
7-го скликання
УДАР 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
БПП 21 квітня 2016 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Валерій Віталійович Карпунцов (нар. 15 червня 1978, місто Ніжин, Чернігівська область) — український правник, політик. Народний депутат України, заслужений юрист України, доктор юридичних наук, державний радник юстиції 3 класу.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1995 році успішно закінчив ліцей при Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М. В. Гоголя та поза конкурсом був зарахований студентом 1 курсу фізико-математичного факультету.

У 1996 році за власним бажанням покинув навчання в НДПІ та вступив на перший курс юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

У 2001 році закінчив магістратуру КНУ ім. Т. Г. Шевченка, здобув повну вищу освіту та диплом магістра права з відзнакою. У цьому ж році був прикріплений до кафедри конституційного та адміністративного права пошукачем на здобуття ступеня кандидата юридичних наук.

Під час навчання очолював Київський місцевий студентській осередок Асоціації юристів у галузі фінансового та банківського права.

Проходив стажування у Верховній Раді України за програмою «Помічник Голови Комітету ВРУ» в 1999–2000 роках.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 2001 по 2002 роки робота у штабі політичної партії «Наша Україна» В. Ющенка.

З серпня 2001 по грудень 2002 — начальник відділу по зв'язках з органами правосуддя ТОВ «Європейська юридична група».

З грудня 2002 по квітень 2005 — консультант відділу зв'язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України.

З квітня по грудень 2005 — радник, керівник групи радників віце-прем'єр-міністра України[3]. Як зазначають українські ЗМІ, «Карпунцов належить ще до ющенківської команді нашоукраїнців — саме з іменем Ющенка на устах цей молодий чоловік прийшов у політику».[4]

З вересня 2006 по лютий 2007 — помічник-консультант народного депутата України.

З лютого по серпень 2007 — керівник Юридичного департаменту Народного Союзу «Наша Україна». З лютого 2007 по серпень 2007 Карпунцов керував юридичним департаментом Народного Союзу «Наша Україна».

З грудня 2007 по лютий 2009 — генеральний директор правничої групи «КОЛЕГІУМ».

У 2008 році завдяки Дмитру Андрієвському познайомився з Віталієм Кличком.[5] У травні 2008 обраний депутатом Київської міської ради VI скликання, член депутатської фракції Блоку Віталія Кличка, а з лютого 2011 — фракції партії «УДАР». Член постійної комісії з питань правопорядку, регламенту та депутатської етики.

Лютий 2009 — липень 2010 — заступник генерального директора Національного агентства України з іноземних інвестицій та розвитку[6][7].

Вересень  — грудень 2010 — перший заступник голови Державного агентства України з управління національними проєктами[8].

В січні 2010 року Президент Віктор Ющенко вніс на розгляд Верховної ради кандидатуру Валерія Карпунцова на пост члена Центральної виборчої комісії (ЦВК). За призначення Валерія Карпунцова членом ЦВК проголосували лише 152 народних депутата при необхідних 226.[9]

Грудень 2010 — грудень 2011 — Голова комісії з проведення реорганізації/перший заступник голови Державного агентства України з управління національними проєктами.

У зв'язку з тим, що партія «УДАР Віталія Кличка» задекларувала свою опозиційність, за власним бажанням написав заяву про звільнення з посади першого заступника Голови Державного агентства України з управління національними проєктами, зважаючи на несумісність займаної посади із політичною діяльністю. Відповідний указ Президент України підписав 26 грудня 2011 року[10].

Серпень 2012 — обраний представником партії «УДАР» у ЦВК[11].

2012 — заступник голови центрального виконкому партії Удар з юридичних питань.

На чергових парламентських виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року був обраний народним депутатом України 7-го скликання від партії «УДАР» (№ 13 у виборчому списку). У Грудень 2012 — листопад 2014 року — перший заступник голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

У зв'язку із подіями 2013—2014 років, Революцією Гідності та достроковим припиненням повноважень Верховної Ради України 7-го скликання був призначений старшим помічником Генерального прокурора України з особливих доручень.  На сьогодні атестований працівник прокуратури. У Парламент відряджався із Генеральної прокуратури України. З квітня 2016 — народний депутат України VIII скликання.

Родина[ред. | ред. код]

Одружений. Дружина Ольга Іванівна (1979) — лікар. Виховують двох дочок — Софію (2007) і Маріанну (2012) та сина Луку (2015).

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. ↑ http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/5142
  3. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2005 року № 1076 «Про присвоєння рангу державним службовцям».
  4. ↑ Главный юрист УДАРа: Валерий Карпунцов любит устриц и должность Генпрокурора. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 16 січня 2015.
  5. ↑ «Судья берет свое, прокурор — свое, так же эсбэушники». Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  6. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 193-р «Про призначення Карпунцова В.В. заступником Генерального директора Національного агентства України з іноземних інвестицій та розвитку».
  7. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 1497-р «Про звільнення Карпунцова В.В. з посади заступника Генерального директора Національного агентства України з іноземних інвестицій та розвитку».
  8. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 1498-р «Про призначення Карпунцова В.В. першим заступником Голови Державного агентства України з управління національними проектами».
  9. ↑ Валерий Карпунцов не смог стать членом Центризбиркома
  10. ↑ Указ Президента України від 26 грудня 2011 року № 1185/2011 «Про звільнення В. Карпунцова з посади першого заступника Голови Державного агентства України з управління національними проектами»
  11. ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 6 серпня 2012 року № 153 «Про реєстрацію представника Політичної партії "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу»
  12. ↑ Указ Президента України від 4 жовтня 2007 року № 946/2007 «Про відзначення державними нагородами України юристів»
  13. ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2016 року № 355/2016 «Про присвоєння класного чину»

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карпунцов_Валерій_Віталійович&oldid=40777033