Кароліна Шеллінг

Кароліна Шеллінг
нім. Caroline Schelling Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнінім. Caroline Michaelis Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася2 вересня 1763(1763-09-02)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Геттінген, Ганноверське курфюрство, Священна Римська імперія[1][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла7 вересня 1809(1809-09-07)[1][2][…] (46 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Маульбронн[1][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
·дизентерія Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаНімеччина[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, перекладачка, господиня літературного салону, літературний критик Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоJohann David Michaelisd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриLuise Wiedemannd[4] і Gottfried Philipp Michaelisd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зАвгуст Вільгельм Шлегель[4], Фрідріх Вільгельм Шеллінг[4] і Johann Franz Wilhelm Böhmerd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAuguste Böhmerd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кароліна Бемер-Шлегель-Шеллінг

Кароліна Шеллінг, народжена Міхаеліс, овдовіла Бемер, розлучена з Шлегелем (2 вересня 1763 — 7 вересня 1809) — німецька інтелектуалка, письменниця і перекладачка. Вона була однією з так званих Universitätsmamsellen (досл. університетських панночок), групи з п'яти академічно активних жінок у XVIII і XIX століттях, дочок професорів Геттінгенського університету, разом із Метою Форкель-Лібескінд, Терезою Губер, Філіппіною Енгельгард і Доротеєю Шлецер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Кароліна Міхаеліс народилася в Геттінгені в 1763 році як дочка сходознавця Йоганна Давида Міхаеліса (1717—1791), який викладав у прогресивному Геттінгенському університеті. Здобувала освіту у приватних викладачів і у батька. У 1784 році вийшла заміж Йоганна Франца Вільгельма Бемера (1754—1788), окружного медичного офіцера і сина Георга Людвіга Бемера (1715—1797), який був адвокатом і професором права. Подружжя переїхало до Клаусталя в Гарці. Після смерті чоловіка в 1788 році Кароліна намагалася жити фінансово незалежно. Разом з єдиною дочкою, що вижила, вона переїхала до Геттінгена, потім до Марбурга, а в 1792 році оселилася в Майнці.[5]

У Майнці Кароліна приєдналася до інтелектуального кола навколо Георга Форстера, який одружився з її подругою дитинства Терезою Губер. Форстер був дослідником, журналістом і революціонером. У часи окупації Майнца французами під час Французьких революційних воєн, вона переїхала в будинок Форстера. Майнц був проголошений республікою, що приєдналася до Франції (див. Республіка Майнц). Але коли 22 липня 1793 року прусські війська знову захопили Майнц,[6] Кароліна за свої політичні погляди потрапила до в'язниці. Вона була вагітна і попросила допомоги у друзів і родини. Її звільнили, а Август Шлегель організував для неї пологи під вигаданим іменем у Луцці поблизу Лейпцига.[6]

Кароліна і Август Шлегель одружилися в 1796 році, тоді Кароліна переїхала до Єни, де її другий чоловік отримав професорську посаду. Їхній дім став місцем зустрічі молодої літературної та інтелектуальної еліти, яка пізніше була пов'язана з німецьким романтизмом. Переїхав до Єни і брат Августа Фрідріх Шлегель разом з дружиною Доротеєю Файт. Дім Шлегелів став центром єнського романтизму. Кароліна брала активну участь у літературних проєктах свого чоловіка та його брата. Їй приписують авторство багатьох із 300 рецензій, опублікованих її чоловіком у Jena «Allgemeine Literaturzeitung» між 1796 і 1799 роками.[6]

У 1803 році вона розлучилася зі Шлегелем і вийшла заміж за молодого філософа Фрідріха Вільгельма Йозефа Шеллінга. Її новий чоловік був у центрі романтичної натурфілософії. Подружжя переїхало до Вюрцбурга, але було зацьковане плітками. У 1806 році вони переїхали до Мюнхена, де Фрідріх Шеллінг отримав професорську посаду і був відзначений за свою роботу.[6]

Між 1805 і 1807 роками Кароліна Шеллінг опублікувала кілька рецензій від свого імені та допомагала своєму чоловікові в його рецензіях, які сформували романтичну літературу й літературний смак. Вона також вела велике листування з багатьма романтиками. Деякий час страждала від слабкого здоров'я, 1809 року померла від дизентерії.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118607049 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в FemBio database
  4. а б в г д е ж и к л Catalog of the German National Library
  5. Heiner F. Klemme; Manfred Kuehn (2016). The Bloomsbury Dictionary of Eighteenth-Century German Philosophers. Bloomsbury Publishing. с. 674. ISBN 9781474255981.
  6. а б в г д Heiner F. Klemme; Manfred Kuehn (2016). The Bloomsbury Dictionary of Eighteenth-Century German Philosophers. Bloomsbury Publishing. с. 674. ISBN 9781474255981.

Посилання

[ред. | ред. код]