Карл Лагерфельд
| Карл Лагерфельд | |
|---|---|
| Karl Otto Lagerfeldt | |
 Карл Лагерфельд, 2014 рік | |
| Ім'я при народженні | нім. Karl Otto Lagerfeld[1][2] |
| Прізвисько | Kaiser de la moda |
| Народився | 10 вересня 1933 Гамбург, Німеччина |
| Помер | 19 лютого 2019 (85 років) Неї-сюр-Сен, Франція ·рак підшлункової залози[3] |
| Поховання | Нантер |
| Країна |  Німеччина |
| Національність | Німець |
| Місце проживання | Франція |
| Діяльність | Модельєр |
| Галузь | модний дизайн[4], фотографія[4], дизайн[4] і costume designd[4] |
| Alma mater | Ліцей Монтеняd |
| Вчителі | П'єр Бальмен |
| Знання мов | німецька[5][4][6] і французька |
| Заклад | Chanel, Fendi, Balmain і Chloé |
| Батько | Отто Лаґерфельдd |
| Мати | Elisabeth Bahlmannd |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0481220 |
| Сайт | karl.com |
| |
Карл Отто Лагерфельд (нім. Karl Otto Lagerfeld; нар. 10 вересня 1933, Гамбург, Німеччина, — пом. 19 лютого 2019, Неї-сюр-Сен[7]) — німецький та французький модельєр і фотограф. Найбільш відомий як головний дизайнер і креативний директор фешн-дому Chanel. Також він співпрацював з такими брендами як Fendi (з 1965 р.), Chloé (1963-78, 1992-97), Jean Patou (1958—1963), H&M (2004), Hogan (2011) та Macy's (2011)
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Гамбурзі 10 вересня 1933 в заможній сім'ї банківського службовця Отто Лагерфельдта. У нього була старша сестра Марта-Крістіана, яка з 1957 жила в США і померла у 2015, а також зведена сестра по батькові Теа, від попередніх стосунків. У 1953 разом з матір'ю переїхав до Парижа. Навчався в Школі при Синдикату високої моди.
У 1955 отримав першу премію в конкурсі за дизайн пальто, який організував Міжнародний секретаріат вовни. Потім став асистентом П'єра Бальмена, з яким працював до 1958.
У 1959 запрошують у Будинок Жана Пату, де він отримує посаду артдиректора. Тут він працює до 1963.
З 1963 став працювати відразу з чотирма будинками моди — Chloé, Krizia, Charles Jourdan і Fendi, створюючи для кожного абсолютно різні колекції.
У 1974 заснував власну лінію — Karl Lagerfeld Impression.
У 1979 він отримав запрошення викладати у Віденській вищій школі прикладного мистецтва на посаді професора.
У 1983 став художнім директором Будинку Chanel. Працював над створенням колекції прет-а-порте для Chanel. Заснував лінії KL і KL by Karl Lagerfeld.
З 1987 зайнявся фотографією, опублікував кілька книг. У 1993 отримав премію Lucky Strike Designer Award.
У 1987—1995 співпрацював з великим німецьким виробником одягу Клайсом Штайльманом.
У 1992—1997 знову обіймав посаду головного дизайнера будинку Chloé.
У 1996 отримав приз Німецького товариства фотографії. У 1998 відкрив галерею Карла Лагерфельда в Парижі — Lagerfeld Gallery — Studio 7L.
Відомий і як творець парфумів. Він створив аромати: Chloé (1975), KL (1982), KL pour Homme (1986), Lagerfeld Photo (1990), Sun Moon Stars (1994), Jako (1997).
У 2000 заснував у Парижі власний видавничий будинок під назвою 7L. У тому ж році він продав частину своєї колекції книг про французьке мистецтво XVIII століття на аукціоні Christie's. Володів книгарнею «7L» в Парижі. Був великим книголюбом, володів особистою бібліотекою в 300 000 томів.
У 2007 на Берлінському міжнародному кінофестивалі відбулася прем'єра фільму Родольфа Марконі «Секрети Лагерфельда» (англ. Lagerfeld. Confidential).
Не був одружений, дітей немає. Після смерті від ВІЛ у 1989 його партнера Жака де Башера жив один. З прислуги у своєму будинку тримав тільки домробітницю, кухаря і шофера, які знаходились в його розпорядженні цілу добу. За власним визнанням Лагерфельда, секс його не цікавить.
18 лютого 2019 був госпіталізований в передмісті Неї-сюр-Сен, 19 лютого помер від раку підшлункової залози.
Політичні висловлювання[ред. | ред. код]
З приводу політики Ангели Меркель по залученню мільйонної хвилі арабських та ісламських біженців до Німеччини, Карл Лагерфельд у листопаді 2017 в інтерв'ю TV-шоу «Salut les Terres» французького «Canal 8» заявив:
«Вбивши мільйони євреїв, ми не можемо наповнювати країну мільйонами їх найгірших ворогів»[8] Оригінальний текст (нім.)«Wir können nicht Millionen Juden töten und Millionen ihrer schlimmsten Feinde ins Land holen.»
Критика[ред. | ред. код]
- У 90-х головний редактор Vogue Анна Вінтур покидала його покази, протестуючи проти участі стриптизерок.
- У 2001 був атакований активістами PETA, які виступали проти використання хутра.
- Згідно з New York Post, модельєр сказав, що не бачить нічого поганого в тому, що люди вбивають звірів, які за можливості самі б вбивали людей. Представник PETA на це заявив, що «маячне» твердження Лагерфельда і менталітет «убий, або будь вбитим» навряд чи можуть бути застосовні щодо норки або кролика.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Командир ордена Почесного Легіону (2010) — за внесок в культуру і мистецтво.
Див. також[ред. | ред. код]
Шупетт — кішка Карла Лагерфельда, має сто тисяч підписників в Інстаграмі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ https://www.biography.com/history-culture/karl-lagerfeld
- ↑ Karl Lagerfeld dies aged 85 from pancreatic cancer: Victoria Beckham leads tributes to fashion legend who saved Chanel, spent thirty years as its artistic director and was notorious for his acid tongue, after he passed away — DMG Media, 2019. — ed. size: 1648853 — ISSN 0307-7578
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ https://www.unn.com.ua/uk/news/1781191-pomer-modelyer-karl-lagerfeld [Архівовано 19 лютого 2019 у Wayback Machine.] https://www.unn.com.ua/uk/news/1781191-pomer-modelyer-karl-lagerfeld [Архівовано 19 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Die Welt: Karl Lagerfeld sorgt mit Aussage zu Flüchtlingen für Aufregung.(нім.) 13.11.2017
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл Лагерфельд |
- Офіційний вебсайт Карла Лагерфельда [Архівовано 1 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Карл Лагерфельд [Архівовано 27 грудня 2012 у Wayback Machine.] на сайті People.SU
