Карл Гефер
| Карл Гефер | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Karl Hoefer | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Народився | 29 грудня 1862 Пщина, Ґміна Пщина, Пщинський повіт, Сілезьке воєводство[1] | |||||||||||||||
| Помер | 12 травня 1939[1] Вюрцбург, Баварія, Третій Рейх[1] | |||||||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Німецька імперія | |||||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | |||||||||||||||
| Членство | СС | |||||||||||||||
| Військове звання |  Оберфюрер СС, Генерал-лейтенант | |||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||
Карл Гефер (нім. Karl Hoefer; 29 грудня 1862, Плесс — 12 травня 1939, Вюрцбург) — німецький воєначальник, генерал-майор Прусської армії, генерал-лейтенант рейхсверу, оберфюрер СС. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.
Біографія[ред. | ред. код]
З 1883 року до Першої світової війни служив у різних сілезьких гарнізонах. Під час війни командував піхотним полком на Західному фронті. У 1915 році був серйозно поранений і втратив руку. Гефер командував 117-ю піхотною дивізією, дислокованою у Верхній Сілезії, офіційно називаною Прикордонною охороною. Учасник придушення Першого і Третього сілезького повстання після чого був звільнений у відставку. 20 квітня 1936 року вступив в СС (посвідчення № 276 338). Гофер був найстарішим членом СС.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Червоного орла
- 4-го класу
- 3-го класу з бантом і мечами
- Орден Корони (Пруссія) 3-го класу
- Столітня медаль
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
- Орден Вюртемберзької корони, лицарський хрест з мечами
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (23 липня 1916)
- дубове листя (14 квітня 1918)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня з дубовим листям і мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
21 травня 1941 року на честь Гефера була названа вулиця в Берліні (нім. Hoeferstraße). 11 вересня 1998 року вона була перейменована на вулицю фон дер Габленца (нім. Von-der-Gablentz-Straße).
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Oberschlesien in der Aufstandszeit 1918—1921. Erinnerungen und Dokumente. Berlin 1938.
Література[ред. | ред. код]
- Bogdan Cimała: Höfer Karol (1862—1939), w: Słownik biograficzny ziemi pszczyńskiej. Pszczyna: Urząd Miejski, 1995. ISBN 83-903008-0-X.
- Józef Grzegorzek, Pierwsze powstanie śląskie 1919 roku w zarysie, Katowice: nakładem autora, 1935.
- Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914, Hrsg.: Kriegsministerium, Ernst Siegfried Mittler & Sohn, Berlin 1914, S.286
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #124343953 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.