Каракула Віталій Олександрович

Каракула Віталій Олександрович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	12 березня 1986; Деражня
Смерть	16 січня 2015 (28 років); Одрадівка
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Ракетні війська та артилерія
Формування	44 ОАБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Віта́лій Олекса́ндрович Каракула (12 березня 1986, Деражня — 16 січня 2015, Одрадівка) — солдат Збройних сил України, 44-та окрема артилерійська бригада. Учасник боїв за Дебальцеве. Кавалер Ордену «За мужність» III ступеня.

Життєпис[ред. | ред. код]

2003 року закінчив 11 класів деражнянського НВК ЗОШ № 2, гімназії.

19 квітня 2004 року був призваний на військову службу Деражнянським військкоматом. Був направлений в навчальну частину в м. Кривий Ріг. Військову присягу прийняв 22 травня 2004 року в м. Кривий Ріг. Після закінченя учебки був направлений для проходження військової служби в м. Кременчуг. Служив Віталій в патрульно постовій службі. 24 жовтня 2005 року був звільнений в запас^[1].^{[джерело?]}

Під час служби познайомився з Подобашенко Оленою Олександрівною, у 2006 році одружився з нею. 13 лютого 2007 року у них народився син Владислав.

У 2008 році закінчив Хмельницький інститут соціальних технологій вищого навчального закладу Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за спеціальністю «Правознавство» і здобув кваліфікацію юриста.

Жив і працював Віталій у Деражні.

У 2013 році Віталій з Оленою розлучилися.

6 Вересня 2014 року призваний по мобілізації згідно з Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» до військової частини А 1428, смт. Старичі Львівської обл. Брав участь у бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції.

16 січня 2015 року загинув під час обстрілу окупаційних сил поблизу села Одрадівки Артемівського району — снаряд потрапив в бліндаж. Тоді ж загинули старший сержант Микола Штанський, солдати Олександр Босий та Сергій Слобоженко.

Докладніше: Бої за Дебальцеве

Похований в Деражні 21 січня 2015 року.

Без Віталія лишилися батьки і син Владислав.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2].
Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).
В березні 2016 року на фасаді Деражнянського НВК ЗОШ № 2 встановлено меморіальні дошки колишнім учням, які загинули під час виконання службового обов'язку в зоні бойових лій — Ігорю Гейсуну, Євгену Андріюку, Віталію Каракулі та Івану Зубкову^[3].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 16 січня^[4]^[5].