Капустяк Юрій Володимирович
| Юрій Капустяк | |||
|---|---|---|---|
 Майор | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 1994 Львівська область | ||
| Alma Mater | Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (2017)  | ||
| Псевдо | «Капуста» | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2012 — 2024 | ||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | ||
| Рід військ |  Механізовані війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Командування | |||
| |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
.svg){kind=small}
Ю́рій Володи́мирович Капустя́к — український військовик, майор, екс-командир 1-й окремого штурмового батальйону імені героя України Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі». Учасник російсько-української війни.
У 2012 році закінчив Львівський ліцей імені Героїв Крут. Строкову службу проходив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Після завершення служби вступив на навчання до Національної Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного.[1]
У березні 2017 року, після завершення навчання в академії, був призначений командиром взводу 24-ї бригади імені князя Данила Галицького.
Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей від 2017 року.
Брав участь в боях біля Попасної, Зайцевого, Шумів.[2]
Як і його друг Да Вінчі у 2017 році в Авдіївці, сідав на броню танка і корегував його роботу безпосередньо під час бою. На двох танках вони ще більш ефективно розбирали ворожі позиції у 2019 році в Мар'їнці.[3]
24 лютого 2022 був заступником командира батальйону 24-ї механізованої бригади. В той же день ввечері вирушив на схід до свого батальйону в місто Золоте. Одразу був відправлений у Лиман. З ротно-тактичною групою 2 місяці був комендантом Лиману. Керував прикордонниками, поліцією і безпекою міста. Готував місто до оборони, підривав мости в сірій зоні.[3]
З березня 2023 — командир 1-го окремого штурмового батальйону 67-ї бригади.[3][4]
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня — Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 238/2018.[5]
- Орден «За мужність» III ступеня
- Орден «Народний Герой України» — 17 серпня 2019 року.[6]
- 24-та окрема механізована бригада (Україна)
- 67-ма окрема механізована бригада (Україна)
- 1-й окремий механізований батальйон «Вовки Да Вінчі»
- Орден «Народний Герой України»
- ↑ «Потроху, але назад потрібно своє забирати. Ми робимо свою роботу». censor.net. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Крутянці. Львівський державний ліцей ім. Героїв Крут (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 8 листопада 2020.
- ↑ а б в Кіртока, Віолетта (2 липня 2023). Командир 1-го батальйону 67-ої бригади Юрій Капустяк, позивний Капуста: "З 1 липня наш підрозділ носитиме ім'я Героя України Дмитра Коцюбайла, друга Да Вінчі". Цензор.нет. Архів оригіналу за 1 листопада 2023.
- ↑ Військовослужбовець Сергій Філімонов очолив батальйон «Вовки Да Вінчі». Громадське. 6 лютого 2024. Архів оригіналу за 14 березня 2024. Процитовано 5 лютого 2025.
- ↑ Указ Президента України №238/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України». www.president.gov.ua. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Звання «Народний Герой України» вручили у Рівному. radiotrek.rv.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 листопада 2020.