Кам'янка (Львів)
| Кам'янка Львів | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Район | Шевченківський | |||
| Адмінодиниця | Шевченківський район (Львів) | |||
| Поштовий індекс | 79069, 79039[1] | |||
| Телефонний код | +380 32 | |||
| Головні вулиці | Шевченка, Брюховицька, Порічкова, Біберовича, Чикаленка, Ожинова, Фещенка-Чопківського | |||
| Підприємства | Львівський фанерний завод | |||
| Заклади освіти та культури | ВПУ № 63, Бібліотека-філія № 1 центральної бібліотечної системи для дорослих, Ліцей № 38 Львівської міської ради | |||
| Транспорт | ||||
| Залізнична інфраструктура | станція Батарівка | |||
Кам'янка — місцевість у Шевченківському районі міста Львова. Розташована між вулицями Шевченка, від вулиці Брюховицької до Бузинової.
Історія[ред. | ред. код]
Колишня назва Баторівка, названа в честь польського короля Стефана Баторія, також існує версія, що назва походить від слова «батяр», як згадує відомий футболіст 1930-х років Олександр Скоцень:
«Влітку я часто їздив з робітникам на Білогорщину, аж ген під селище Баторівку, яку теж називали Батярівка, тому що тут жило багато, як тоді у Львові називали, батярів. Був це елемент, що протягом цілого свого життя жив в колізії з правом і поліцією»[2].
Самостійним селом Баторівка ніколи не була, адміністративно вона належала до Рясної Польської, з приходом радянської влади Баторівку було перейменовано на Кам'янку. До складу Львова, ця територія увійшла у 1958 році[3].
Кам'янка забудована переважно будинками садибного типу 1930—2000-х років, також є декілька будинків барачного типу 1950-х років, та багатоповерхові будинки 1980-х років на вулицях Біберовича, Ожинова та Порічкова. При вул. Брюховицькій, 35 розташований Львівський фанерний завод (у міжвоєнний період — фабрика дикти «Oikos»). На схід від ділянки залізничної колії «Львів—Гребенне» розташований великий масив дачних селищ. Вздовж залізничної колії пролягають вулиці Вінниця та Холодна, також забудовані будинками садибного типу. Топонім Кам'янка збережений у назві трьох невеличких провулків, бічних до вул. Холодної[3].
Релігійні споруди[ред. | ред. код]
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (ПЦУ) (вул. Шевченка, 205)/
- Церква Найсвятішого Серця Христового (УГКЦ) (вул. Фещенко-Чопівського, 2а).
-
Церква Різдва Пресвятої Богородиці -
Церква Найсвятішого Серця Христового
Вулиці[ред. | ред. код]
- Аґрусова
- Барбарисова
- Біберовича
- Брюховицька
- Бузинова
- Вершницька
- Горобинна
- Диктова
- Досвітня
- Запашна
- Лугова
- Лучкая
- Нарцисова
- Нарбута
- Ожинова
- Парова
- Порічкова
- Прихильна
- Резедова
- Розлога
- Розсадна
- Світла
- Тіниста
- Фещенка-Чопівського
- Чикаленка
- Чугайстра
- Шевченка
- Винниця
- Холодна
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 17 червня 2023.
- ↑ Субкультура львівських батярів. batyar.lviv.ua. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.
- ↑ а б Краківське передмістя, 2011, с. 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Кушнірчук Н., Сіра Ю. Слово про Кам'янку (Баторівку). — Львів : Інститут розвитку міста, 2002. — С. 20—23.
- Мельник І. В. Рясне та Баторівка // Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — С. 217—221. — ISBN 978-966-7022-93-8.[1]
| |||||
| ||||||||||
- ↑ Краківське передмістя, 2011, с. 2018.