Кам'янка пустельна

Кам'янка пустельна
Самець пустельної кам'янки (Пуне, штат Махараштра, Індія)
Самець пустельної кам'янки (Пуне, штат Махараштра, Індія)
Самиця пустельної кам'янки
Самиця пустельної кам'янки
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Кам'янка (Oenanthe)
Вид: Кам'янка пустельна
Oenanthe deserti
(Temminck, 1829)
Ареал O. deserti     Гніздування     Осіле проживання     Зимування
Ареал O. deserti     Гніздування     Осіле проживання     Зимування
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Oenanthe deserti
Віківиди: Oenanthe deserti
ITIS: 561647
МСОП: 22710325
NCBI: 245060

Кам'янка пустельна[2] (Oenanthe deserti) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Африці і Азії. В Україні рідкісний, залітний вид[3].

Опис[ред. | ред. код]

Пустельна кам'янка
Пустельна кам'янка
Пустельні кам'янки

Довжина птаха становить 14-15 см, вага 15-34 г. Будова тіла кремезна, голова відносно велика, шия і крила короткі. Виду притаманний статевий диморфізм.

У самців верхня частина голови блідо-піщано-сіра, пера на ній мають сірі кінчики. Спина і плечі більш яскраві. Надхвістя і верхні покривні пера хвоста світло-охристі. Стернові пера чорні з вузькими блідо-охристими кінчиками, біля основи білі. Над очима ідуть блідо-охристі "брови". Пера на підборіддя, горлі, обличчі і скроніях чорні з білими кінчиками. Груди і боки піщано-охристі, живіт і нижні покривні пера хвоста кремово-білі з охристим відтінком. Нижні покривні пера крил чорні з білими кінчиками. Першрядні махові пера мають чорні зовнішні опахала з білими кінчиками і краями і блідо-коричневі внутрішні опахала з білими краями. Другорядні махові пера схожі, однак мають більш широкі білі края.

Самиці мають подібне забарвлення, однак надхвістя і верхні покривні пера хвоста у них більш піщано-коричневі, обличчя, підборіддя і горло світло-охристі, а хвіст має не чорний, а чорнувато-бурий колір. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак пера на верхній частині тіла у них мають коричневі кінчики, що надає молодим птахам пістрявого вигляду. Наприкінці літа пустельні кам'янки линяють, і до наступної весни білі кінчики пер стираються, через що птах набуває більш яскравого забарвлення. Дзьоб і лапи чорні, райдужки темно-карі.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[4]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Пустельні кам'янки живуть в пустелях і напівпустелях, на відкритих, кам'янистих пустищах, в степах і солончаках, в сухих руслах річок (ваді), місцями порослих чагарниками, взимку трапляються на полях. Зустрічаються на висоті до 3500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 2700 м над рівнем моря.

Живляться переважно комахами та іншими безхребетними, іноді також насінням. В Марокко гніздяться з лютого по червень, в Алжирі і Тунісі з середини березня до кінця травня, в Єгипті з травня по липень, в Ізраїлі з середини квітня до середини липня, в Центральній Азії з квітня по червень, в Монголії з кінця квітня до середини серпня. Гніздо відносно велике. робиться з трави і корінців, встелюється м'якою травою, шерстю, пухом або пір'ям. Воно розміщується в ямі обабіч дороги або на березі річки, в тріщині серед скель, серед каміння або в покинутій норі гризунів. В кладці від 3 до 6 блакитнуватих яєць, поцяткованих рудувато-коричневими плямками. Насиджує переважно самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Oenanthe deserti. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 6 червня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Iakovlev M. V. Desert Wheater Oenanthe deserti (Aves, Passeriformes) — the First Record in Ukraine // Vestnik zoologii : науковий журнал. — 2014. — Vol. 48, no. 6. — P. 570. — ISSN 0084-5604.
  4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 06 травня 2022.