Каломель
| Каломель | |
|---|---|
 Структура каломелі | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1]  |
| Абревіатура | Clo[2] |
| Хімічна формула | 2[Hg2Cl2] |
| Клас мінералу | Хлориди |
| Підклас | Ланцюжкові |
| Nickel-Strunz 10 | 3.AA.30[3] |
| Dana 8 | 9.1.8.1 |
| Група | н/д |
| Генезис | Вторинний мінерал |
| Ідентифікація | |
| Колір | Білий, жовтувато-сірий до попелясто-сірого, коричневий; буває безбарвною |
| Форма кристалів | Таблитчасті, призматичні, пірамідальні, ізометричні, часто масивні зернисті агрегати |
| Сингонія | Тетрагональна |
| Злам | Раковистий |
| Твердість | 1.5 |
| Блиск | Алмазний |
| Прозорість | Прозора |
| Колір риси | Блідо-жовтий |
| Густина | 6.48—7.15 |
| Інші характеристики | |
| Першовидкривач | Теодор де Майерн[4] |
| Названо на честь | чорний (давньогрецька мова)[5], краса (давньогрецька мова)[5] |
| Типова місцевість | Moschel mountain |
 Каломель у Вікісховищі | |
Каломель — пластичний мінерал, дихлорид димеркурію ланцюжкової будови, що містить 84,98 % ртуті.
Перша згадка про Каломель була вже в записах 1608 р. Бегена і 1609 р. Освальда Кролла. Мінерал був відомий древнім тибетцям. Проте науково описаний лише в 1612 році Теодором де Майерном († 1655), який назвав мінерал «красивий чорний». Назва складається зі стародавніх грецьких слів καλός — «красивий» і μέλας — «чорний», тому що він стає чорним у реакції з аміаком.
Хімічна формула Hg2Cl2. Каломель кристалізується в тетрагональній кристалічній системі та утворює або дрібні, прозорі або напівпрозорі, плоскі кристали з призматично-таблчастою кристалічною формою та алмазним блиском, або кіркоподібні чи землисті мінеральні агрегати.
Чистий каломель безбарвний. Однак, через домішки, які не входять до складу формули, він може бути білого, білувато-жовтого до сіро-жовтого або коричневого кольору, який поступово темніє при тривалому контакті з повітрям та під впливом світла. Оптична дисперсія каломелі порівнянна з оптичною дисперсією алмазу, а двопроменезаломлення значно перевищує кальцит, який відомий саме цією властивістю.
Каломель відносно нечутливий до хлоридної та нітратної кислот, але розчинний у царській горілці. При обробці розчином соди, розчином аміаку або іншими лужними розчинами випадає в осад металева ртуть.
При нагріванні до 400°C мінерал безпосередньо переходить з твердого стану в газоподібний.
Каломель утворюється як вторинний мінерал внаслідок вивітрювання первинних ртутних мінералів. Зокрема, при зміні кіноварі, ртутного срібла, амальгами, ртутної бляклої руди, селенового метацинабариту й інших мінералів, які містять ртуть, а також нагріванням суміші хлорної ртуті з металічною ртуттю.
Асоціація: ртуть, амальгама, кіновар, ртутний тетраедрит, еглестоніт, терлінгваїт, монтроїдит, клейніт, мошеліт, кадиреліт, кузьмініт, чурсиніт, келяніт, кальцит, лімоніт, глинисті мінерали.
Станом на 2011 рік відомо близько 80 локацій знаходження каломелі. Окрім типового місцезнаходження Мошельландсберг, мінерал також зустрічався в Німеччині в родовищі «Даймбахер Хоф» поблизу Мерсфельда, на горі Поцберг, у шахті «Фрішер Мут» поблизу Штальберга та в шахті «Крістіансглюк» на горі Кенігсберзі поблизу Вольфштайна в Рейнланд-Пфальці.
Серед інших місць розташування родовищ — «Шахта Чатсворт» поблизу Грассінгтона в Англії, «Шахта Ла Койпа» поблизу Дієго-де-Альмагро в Чилі, «Шахта Гуйлайчжуан» поблизу Піньї в Китаї, департамент Еро у Франції, Сан-Квіріко в регіоні Парма та «Шахта Левільяні» поблизу Стацзема в Італії, «Шахта Айноура» в японській префектурі Нагасакі, у кількох місцях в Алайських горах у Киргизькій області Ош, у деяких регіонах Мексики; у Східному Сибіру, на Камчатці на Далекому Сході Росії, на шахті «Авала» в Сербії, у кількох місцях в регіоні навколо Кошиць у Словаччині, поблизу Альмерії та Альмадена в Іспанії, Нережина в Чеській Богемії та в кількох регіонах Сполучених Штатів Америки (США).
Використовують у медицині переважно як проносний і дезінфікувальний засіб. Хлориста ртуть(І) є проносним, а також сечо- й жовчогінним засобом.
У техніці йде на виготовлення фарб із золотом для порцеляни та для бенгальських вогнів.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ а б webmineral.com
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Каломель // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Каломель // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Calomel \ The Handbook of Mineralogy https://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/calomel.pdf
- Elias Altschul: Real Lexicon für Homöopathische Arzneimittellehre, Therapie u. Arznei-Bereitungskunde. Sondershausen 1864, S. 225–226
- F. Chance: Calomel. In: Notes and Queries: A Medium of Intercommunication for literary men, general readers, etc. Band 2. Francis, London 1874, S. 4 https://archive.org/details/notesandqueries02haylgoog/page/4/mode/2up?view=theater
- КАЛОМЕЛЬ [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Хлориста ртуть // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- International Chemical Safety Card 0984 [Архівовано 15 березня 2009 у Wayback Machine.]
- National Pollutant Inventory — Mercury and compounds Fact Sheet
- NIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards [Архівовано 8 січня 2010 у Wayback Machine.]
