Калинковицько-Мозирська операція

Калинковицько-Мозирська наступальна операція
Німецько-радянська війна
Дата: 8 — 30 січня 1944 Місце: Білорусь, Гомельська область Результат: перемога Червоної армії
Сторони
Третій Рейх	СРСР
Командувачі
Вальтер Вайс	Рокоссовський К. К.

Кали́нковицько-Мо́зирська наступа́льна опера́ція (8 — 30 січня 1944 року) — фронтова наступальна операція радянських військ Білоруського фронту у Другій світовій війні.

Задум операції[ред. | ред. код]

В ході Гомельсько-Речицької і Вітебської операції Червоної армії в листопаді — грудні 1943 року вдалося завдати військам Вермахту низку локальних поразок, але в цілому ці, та низка інших ударів проти групи армій «Центр» Вермахту не переросли в стратегічний наступ. Аналіз бойових дій на Мінському напрямку показав, що без рішучого посилення угруповання військ завдання розгрому німецьких військ у східних областях Білоруської РСР і звільнення Мінську не можуть бути вирішені.

2 січня 1944 року військам Білоруського фронту Ставка Верховного Головнокомандування поставила завдання розбити угруповання противника в районі Мозиря, створити плацдарм для подальшого наступу в напрямку Бобруйськ—Мінськ, частиною сил просунутися вздовж Прип'яті на Лунинець, добитися максимально можливого просування для охоплення Бобруйського угруповання противника^[1].

Задум операції полягав у тому, аби скоординованими ударами лівого флангу 65-ї армії з півночі і правого флангу 61-ї армії зі сходу розгромити угруповання противника, взяти міста Калинковичі, Мозир і вийти на рубіж річки Птичь.

Склад сил сторін[ред. | ред. код]

Зі складу Білоруського фронту (командувач — генерал-армії Рокоссовський К. К.) в операції були задіяні:

• 61-ша армія (генерал-лейтенант Белов П. О.),
• 65-та армія (генерал-лейтенант Батов П. І.),
• частина сил 16-ї повітряної армії (генерал-лейтенант Руденко С. Г.).

Частини 61-ї і 65-ї армій були посилені за рахунок інших військ фронту — до 65-ї армії входило 10 стрілецьких дивізій (37-ма і 75-та гвардійські, 60-та, 69-та, 82-га, 132-га, 162-га, 193-тя, 253-тя і 354-та стрілецькі дивізії) і 1-й гвардійський танковий корпус (126 танків і САУ), до 61-ї — 6 стрілецьких дивізій (12-та, 76-та, 77-ма гвардійські, 81-ша, 356-та стрілецькі дивізії) і 68-ма окрема танкова бригада. На ділянці удару була зосереджена майже вся ударна артилерія фронту — артилерійський корпус прориву РГК, 5-та і 6-та артилерійські дивізії прориву і 5-та мінометна дивізія, 20-та, 41-ша і 44-та окремі артилерійські бригади. Резерв — 2-й і 7-й гвардійські кавалерійські корпуси. До участі в операції залучалася також 1-ша гвардійська окрема інженерно-саперна бригада.

Загальна чисельність військ становила 232 600 чоловік. До участі операції залучалися також партизани Гомельського, Поліського та Мінського партизанських з'єднань.

З німецького боку військам Білоруського фронту протистояла 2-га польова армія (командувач генерал від інфантерії Вальтер Вайс) зі складу групи армій «Центр» генерал-фельдмаршала Ернста Буша (також позначається як армійська група «Вейхс» (нім. Armeegruppe Weichs).

На напрямі прориву радянських військ займали оборону 9 піхотних і 2 танкові дивізії, 3 дивізіони штурмових гармат, кавалерійський полк. У тилу перебували кілька угорських дивізій, які боролися із сталінськими диверсантами, та також були залучені в бій. Війська Вермахту займали укріплену лінію оборони, створену в період з жовтня 1943 року, яка вдало враховувала особливості місцевості, чисельні річки і болота.

Хід операції[ред. | ред. код]

8 січня 1944 року війська Білоруського фронту розпочали наступ. На початковому етапі операції противники втягнулися в важкі бої, нападники намагалися «продавити» оборону. У перший день операції війська сталінського фронту просунулися на 2—6 кілометрів.

У районі села Домановичі в прорив був введений 1-й гвардійський танковий корпус радянської армії, до вечора доби його частини досягли села Кощічі. Введення в бій 1-го гвардійського танкового корпусу закінчилося провалом.

Після прориву радянських військ в районі південніше Мозиря були введені у бій відразу два кавалерійських корпуси — 2-й і 7-й гвардійські кавалерійські корпуси. Диверсанти лісовими дорогами провели їх з району Єльську в тил Мозирському і Калинковицькому угрупованням противника. Удар 2-го гвардійського кавалерійського корпусу, що вийшов до залізниці Калинковичі — Птичь в тилу угруповання німецьких військ на захід від Мозиря, чим створив реальну загрозу його оточення, змусив командування угрупування терміново почати евакуацію своїх військ. Кавалеристи паралізували німецькі тили, перерізали дорогу Мозир — Петриков, позбавили постачання обороняються німецькі частини.

Розпочавши в цей момент наступ, обидві радянські армії досягли успіху. Не зважаючи на ряд потужних контратак німецьких військ, радянські полки 162-ї і 69-ї стрілецьких дивізій 11 січня окупували Козловичі, Сільце і Запілля, почали обхід Калинковичей з північного заходу. 12 січня були окуповані Туровичі, Казанський, Шіічі, Шпильки, Бобровичі, Горочічі. По мірі просування радянських військ до Калинковичів опір противника зростав. 13 січня запеклі бої відбувалися в районі Дудич — Муравейниця, Горбовичі. До вечора 13 січня була перерізана залізнична лінія Калинковичі — Птичь, 1-й гвардійський корпус, 75-та і 253-тя стрілецькі дивізій вели бої на рубежі 3—5 кілометрів на північ від Калинковичів. Війська 61-ї армії перерізали залізницю і шосейну дороги Калинковичі — Жлобин, звільнила Домановічі і обійшла вороже угруповання з півночі. Підрозділи 61-ї армії наближалися до Калинковичів зі сходу і південного сходу. До центру міста пробивалася 76-та гвардійська стрілецька дивізія, 77-ма гвардійська і 81-ша стрілецькі дивізія наступали на залізничний вузол, 356-я стрілецька дивізія вела бої в районі Гулевичі — Корчага. На світанку 14 січня місто Калинковичі було повністю очищене від ворога.

Тим часом 13-14 січня 7-й гвардійський кавалерійський корпус розвивав наступав на Мозир. Вдень 14 січня німці фактично покинули місто — Мозир був захоплений двома дивізіями 7-го корпусу і 55-ю стрілецькою дивізією без втрат і руйнувань. Продовжуючи наступ, війська 65-ї армії 20 січня звільнили місто Озаричі, а 61-ї армії 23 січня — місто Лельчиці. З виходом військ фронту на рубіж річок Іпа, Прип'ять і Птичь радянський наступ було зупинено.

Результати операції[ред. | ред. код]

У результаті Калинковицько-Мозирської операції радянські війська просунулися по лісовій і болотистій місцевості в цілому на 30 — 40 кілометрів, на окремих напрямках — до 60 кілометрів. Було охоплене з півдня Бобруйске угруповання противника, що створило передумови для його розгрому в ході Білоруської стратегічної операції. Німецькі частини зазнали значних втрат. Втрати радянських військ склали 12 350 чоловік безповоротними і 43 808 осіб санітарними^[2]. Велику роль в успіху наступу зіграв тісний зв'язок командування фронту з партизанськими загонами та їх грамотне використання.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941 — 1945. В 6-ти т., Т. 4, — М: Воениздат, 1961.(рос.)
• Рокоссовский К. К. Солдатский долг. На Белорусской земле. Електронний ресурс Militera.lib.ru [Архівовано 20 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.).
• Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.)

Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Друга світова війна Театри воєнних дій Основні битви (1939—1942) Основні битви (1943—1945) Основні аспекти Учасники Початок: • Причини • Події в Європі • Події в Азії • Події в Африці Основні театри воєнних дій: • Західна Європа • Східна Європа • Середземномор'я • Близький Схід • Африка • Тихий океан • Америка 1939: • Польська кампанія • Радянське вторгнення до Польщі • Приєднання Західної Білорусі до СРСР • Приєднання Західної України до СРСР • Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР • Окупація балтійських країн • Радянсько-фінська війна • «Дивна війна» • Битва за Атлантику • Блокада Німеччини 1940: • Операція «Везерюбунг» • Французька кампанія • Битва за Середземномор'я • Битва за Британію • Східноафриканська кампанія • Північноафриканська кампанія • Кампанія в Лівійській пустелі • Сенегальська операція • Габонська операція • Битва за Мальту • Італо-грецька війна 1941: • Операція «Ауфмарш 25» • Операція «Маріта» • Бій біля мису Матапан • Іракська операція • Операція «Меркурій» • Сирійсько-Ліванська кампанія • Операція «Зільберфукс» • Битва за Борнео • Німецько-радянська війна • Операція «Барбаросса» • Радянсько-фінська війна 1941—1944 • Оборона Заполяр'я • Битва за Київ • Оборона Одеси • Блокада Ленінграда • Іранська операція • Смоленська битва • Битва за Москву • Сумсько-Харківська операція • Севастопольська оборона • Напад на Перл-Гарбор • Таїландська операція • Малайська операція • Гонконзька битва • Філіппінська операція 1941—1942 • Гуамська операція • Вейкська операція • Голландсько-Ост-Індійська операція • Третя Чаншайська операція 1942: • Ржевська битва • Дем'янська операція • Битва за Батаан • Тиморська операція • Битва за Австралію • Новогвінейська кампанія • Сінгапурська оборона • Битва за Індійський океан • Битва в Кораловому морі • Битва за Мідвей • Битва за Гуадалканал • Битва за Дьєпп • Битва біля Газали • Битва біля східних Соломонових островів • Мадагаскарська операція • Алеутська операція • Андаманська операція • Харківська операція • Операція «Блау» • Битва за Кавказ • Сталінградська битва • Друга битва за Ель-Аламейн • Операція «Смолоскип» • Чжецзян-Цзянсійська операція 1943: • Деблокада Ленінграда • Воронезько-Харківська операція • Третя битва за Харків • Туніська кампанія • Італійська кампанія • Курська битва • Смоленська операція • Сицилійська операція • Додеканеська кампанія • Центрально-Тихоокеанська кампанія • Бірманська кампанія • Битва за Дніпро •• Битва за Київ • Хуаїнь-Янченська операція • Чунцинська операція • Битва при Чанде • Дніпровсько-Карпатська операція 1944: • Операція «Шінгл» • Битва при Монте-Кассіно • Наступ під Ленінградом • Корсунь-Шевченківська операція • Кримська операція • Виборзько-Петрозаводська операція • Операція «Оверлорд» • Операція «Нептун» • Нормандська операція • Операція «Драгун» • Битва за Нарву • Операція «Багратіон» • Прибалтійська операція • Курляндський мішок • Філіппінська кампанія 1944—1945 • Варшавське повстання • Львівсько-Сандомирська операція • Яссько-Кишинівська операція • Румунська операція • Східно-Карпатська операція • Дебреценська операція • Операція «Маркет-Гарден» • Гуамська операція • Маріансько-палауська операція • Будапештська операція • Петсамо-Кіркенеська операція • Лапландська війна • Битва за Пелеліу • Арденнська операція • Операція «Іті-Го» 1945: • Битва за Іодзіму • Операція «Боденплатте» • Вісло-Одерська операція • Борнейська операція • Східно-Прусська операція • Рюкюсько-Бонінська операція • Балатонська операція • Хенань-Хубейська операція • Операція «Верітебл» • Рурська операція • Верхньо-Сілезька операція • Нижньо-Сілезька операція • Східно-Померанська операція • Битва за Берлін • Празька операція • Віденська операція • Радянсько-японська війна • Ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі • докладніше… Міжнародні угоди: • Мюнхенська угода • Пакт Молотова — Ріббентропа • Пакт чотирьох держав • Договір між СРСР та Німеччиною • Японсько-радянський пакт Ключові конфлікти напередодні світової війни: • Маньчжурський інцидент • Кампанія у Внутрішній Монголії • Друга італо-ефіопська війна • Угорсько-українська війна • Японсько-китайська війна Протиборчі сторони: • Ленд-ліз • Колабораціонізм • Допоміжна поліція Третього Рейху • Радянські фронти часів Другої світової війни • Пропаганда • Військова техніка • Військове виробництво • Штрафні військові підрозділи • Операція «Валькірія» • Операція «Бернгард» • Операція «Даунфол» • Операція «Скріпка» Гуманітарні катастрофи: • Голокост • Блокада Ленінграда • Марш Смерті з Батаану • Голод у Бенгалії • Голод у Нідерландах • Воєнні злочини країн Осі • Воєнні злочини союзників • Воєнні злочини РСЧА • Катинський розстріл • Депортація народів у СРСР • Операція «Кілгол» • Видача козаків у Лієнці • Жінки для втіхи • Стратегічні бомбардування • Різанина в Нанкіні • Американські військовополонені • Британські військовополонені • Італійські військовополонені • Німецькі військовополонені • Радянські військовополонені • Румунські військовополонені • Фінські військовополонені • Французькі військовополонені • Японські військовополонені Окупації: • Чехословаччини • Польщі • Данії • Норвегії • Бельгії • Люксембургу • Нідерландів • Нормандських островів • Франції • Югославії: •• Сербії •• Словенії •• Боснії і Герцеговини ‎ •• Македонії • Греції • СРСР: •• Української РСР •• Білоруської РСР •• країн Балтії •• Російської РФСР • Китаю • Індонезії • Малайї • Філіппін • Таїланду • Індокитаю • Сінгапуру • Бірми • Німеччини • Японії Наслідки: • Наслідки • Втрати • Відзначання • Депортація німців • Нюрнберзький процес • Токійський процес • Іранська криза • Холодна війна Антигітлерівська коаліція • Лідери • СРСР • США • Велика Британія • Китай • Канада • Франція • Норвегія • Польща • Нідерланди • Бельгія • Люксембург • Чехословаччина • Югославія • Греція • Єгипет • Індія • Австралія • Нова Зеландія • ПАС • Бразилія • Мексика • докладніше… Країни Осі • Лідери • Німеччина • Італія • Японія • Вішістська Франція • Фінляндія • Угорщина • Румунія • Болгарія • Хорватія • Словаччина • Таїланд • докладніше… Рух опору: • Польща • Норвегія • Данія • Бельгія • Нідерланди • Франція • Німеччина • Греція • Югославія • Радянські партизани • Україна • Білорусь • В'єтнам Калинковицько-Мозирська операція у сестринських Вікіпроєктах Портал «Друга світова війна» Файли у Вікісховищі? Додаткова інформація • Територіально-політична експансія Третього Рейху • Тотальна війна • Друга світова війна у світовій культурі переглянути обговорити редагувати