Каганець Ігор Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каганець.
Каганець Ігор Володимирович
Народився 27 березня 1961(1961-03-27) (63 роки)
Діяльність письменник
Alma mater ІФНТУНГ

І́гор Володи́мирович Кагане́ць (нар. 27 березня 1961(19610327), [де?]) — український псевдонауковець,[1][2][3][4] письменник, засновник журналів «Перехід-IV» (1998) і «Гартленд» (2018), головний редактор екстремістського[5][6] сайту «Народний Оглядач». Автор концепції «Тотальної освіти» (2012)[7]. Творче псевдо — Миро Продум.

Життєпис[ред. | ред. код]

Здобув освіту в Івано-Франківському інституті нафти і газу. Працював завідувачем Лабораторії психоінформатики Науково-виробничого Центру з інформаційних проблем територій Інституту прикладних проблем механіки і математики ім.  Підстригача НАН України.

Протягом 1993—1994 років викладав спецкурс «Типологія Юнга» на факультеті журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Науковим інтересом є модель переходу України та світу до постіндустріального суспільства.

З 1998 року — головний редактор журналу «Перехід-IV»[8] (останній 13-й випуск журналу побачив світ у 2009 році).

З 1999 року — головний редактор сайту «Народний Оглядач[9]», який починався як електронний додаток до журналу «Перехід-IV».

Твори[ред. | ред. код]

Є автором книг:

  • «Нація золотих комірців» (1994[10], повторне видання, 2008[11])
  • «Психологічні аспекти в менеджменті» (1997)[12][13]
  • «Арійський стандарт: Технологія переходу в Простір волі» (видавництво «Мандрівець», 2004, 2014)[14][13][15] Попри однакову назву, зміст книг, опублікованих у 2014 і 2004 роках, є різним.
  • «Пшениця без куколю» (2006)[16][17]. Ця книга стала лідером читацьких симпатій конкурсу «Книжка року Бі-Бі-Сі 2006»[18][19]
  • «Євангеліє Ісуса Хреста» (2017)

За мотивами книги «Арійський стандарт» знято документальний кінофільм «Арійський стандарт» (2010) телеканалу К1.[20]

Публікувався в журналі «Країна»[21][22][23][24], газеті «День»[25], журналі «Віче»[26][27][28]. Активно публікується на сайті «Народний оглядач».[29]

У 2021 році розпочав серію досліджень під загальною назвою «Політична зоологія [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.]».

Погляди[ред. | ред. код]

Найголовнішою реальністю нашого часу Каганець вважає прискорене розділення світу на два антагоністичні табори — два типи цивілізації, два світогляди, два способи життя, два суспільства — постіндустріальне та ультраіндустріальне. Причиною такого розділення вказується системна криза нинішньої індустріальної суспільно-економічної формації[30].

Оцінки діяльності[ред. | ред. код]

Український історик Кирило Галушко характеризував Ігоря Каганця як вторинного псевдонауковця з групи тих, чиї праці спираються на «історично-фантастичні есеї Сергія Плачинди». На його думку, хоча Ігор Каганець прагне реабілітувати термін «арії» та критикує його нацистський сенс, зрештою він приходить саме до того трактування «аріїв», яке побутувало в Третьому рейху — лише асоціює «аріїв» зі слов'янами[31].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Новітні міфи та фальшивки про походження українців (українською) . Київ: Темпора. 2008. с. 11—28. ISBN 978-966-8201-32-5.
  2. ↑ Наук-поп як зброя проти псевдонауки. Історична правда. Процитовано 2 січня 2023.
  3. ↑ Україногенеза в тенетах міфотворчості. Дзеркало тижня. Процитовано 2 січня 2023.
  4. ↑ Мицик Ю. Навіщо Богу « п'ята графа»? / / Слово «Просвіти». — 17-23.09.2003 р. — No38. — с.4 (укр.)
  5. ↑ Горбачова О. В. Молодіжний радикалізм; змістовний контент-аналіз ксенофобських уявлень // Актуальні проблеми сучасної психології та педагогіки вищих навчальних закладів МВС України: матеріали наук.-практ. конф., 16 квітня 2015 р. : тези доповіді. — Х., 2015. — С. 172—175.
  6. ↑ Р. Пасічний. Толерантність: Інтернет-джерела праворадикальних рухів України [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.] // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Зб. наук. пр. — Львів, 2008. — Вип. 22 — С. 82-87.
  7. ↑ Тотальна освіта. Народний Оглядач. 18.03.2012. Архів оригіналу за 17 січня 2021.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 25 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Народний Оглядач | Головна сторінка. www.ar25.org (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 26 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Нація золотих комірців. Онлайн криївка. Архів оригіналу за 13 січня 2020.
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 26 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ а б Всі книги. Архів оригіналу за 9 березня 2016.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 26 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Арійський Стандарт 2014: у форматі FB2. Архів оригіналу за 5 березня 2016.
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 26 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Пшениця без куколю. Газета "Хрещатик" (Київ). 15.03.2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  18. ↑ Книжка року Бі-Бі-Сі 2006: яка ваша улюблена?. Українська служба Бі-Бі-Сі. 19.10.2006. Архів оригіналу за 11 січня 2016.
  19. ↑ Кінець голосування: “експерти” та читачі — на різних полюсах. Народний Оглядач. 09.01.2007. Архів оригіналу за 30 вересня 2020.
  20. ↑ Фільм "Арійський стандарт". Телеканал К1. 23.12.2010. Архів оригіналу за 18 травня 2018.
  21. ↑ Зразковим українським націоналістом був Андрей Шептицький. — Журнал «Країна», 43 (346), 2016 р. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  22. ↑ Правильно оцінювати і висувати найкращих можна тільки у спільнотах до 150 осіб. Gazeta.UA. 14.06.2016. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016.
  23. ↑ Українська мова, вишиванка і патріотизм стали визначальними ознаками фашизму за режиму Януковича. Журнал Країна. 17.06.2014. Архів оригіналу за 26 листопада 2020.
  24. ↑ Вакцинація є прихованою кампанією зі скорочення населення. Gazeta.UA. 05.08.2008. Архів оригіналу за 18 січня 2020.
  25. ↑ Консервативна революція Дональда Трампа. Газета "День". 9.12.2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2018.
  26. ↑ Програна битва — не програна війна. — журнал «Віче» (засновник — Верховна Рада України), серпень, вересень, 1995.
  27. ↑ Вперед… до кастового устрою. — журнал «Віче», січень, 1996.
  28. ↑ Чи приречена демократія на некомпетентність. — журнал «Віче», листопад, 1996.
  29. ↑ Індастріал, ультраіндастріал, постіндастріал — що це таке?. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
  30. ↑ Цивілізаційна розвилка і головний конфлікт 21 століття (укр) . UAМодна.
  31. ↑ Галушко, Кирило (2008). Битий шлях від археології до нацизму, або які "теорії" ми обговорюємо / Новітні міфи та фальшивки про походження українців : зб. статей / "Києво-Могилян. акад.", нац. ун-т. Київ: Темпора. с. 11—28.

Посилання[ред. | ред. код]

Виступи:

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каганець_Ігор_Володимирович&oldid=42331915