Йосафат Басташич
| Йосафат Басташич, ЧСВВ хорв. Jozafat Bastašić | ||
 | ||
| Єпископ Йосафат Басташич | ||
| ||
|---|---|---|
| 30 березня 1789 — 28 серпня 1793 | ||
| Обрання: | 8 квітня 1788, потвердження 30 березня 1789 | |
| Церква: | Хорватська греко-католицька церква | |
| Попередник: | Василь Божичкович | |
| Наступник: | Сильвестр Бубанович | |
| Альма-матер: | Грецька колегія святого Атанасія | |
| Науковий ступінь: | доктор богослов'я | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
| Національність: | хорват | |
| Народження: | 1 травня 1740 Дращі-Врх, Габсбурзька монархія, нині Хорватія | |
| Смерть: | 28 серпня 1793 (53 роки) Шид, Габсбурзька монархія, нині Сербія | |
| Батько: | Іван | |
| Мати: | Анна | |
| Священство: | 1765 | |
| Єп. хіротонія: | 6 грудня 1790 | |
Йосафат Басташич (хорв. Jozafat Bastašić; 1 травня 1740, Дращі-Врх — 28 серпня 1793, Шид) — церковний діяч Габсбурзької монархії хорватського походження, василіянин, доктор богослов'я, педагог, префект Барбареум (1775—1780), другий єпископ Крижевецької єпархії (1788—1793).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1 травня 1740 року в Дращі-Врх у сім'ї Івана та Анни[1]. Вступив до Василіянського чину і закінчив студії в Папській Грецькій колегії святого Атанасія в Римі (1754—1765)[1], де здобув докторат з богослов'я. Висвячений на священика 1765 року. Завдяки єпископу Василю Божичковичу став цензором і коректором церковнослов'янських, сербських і хорватських книг у Відні при «іллірійській» друкарні Йозефа Курцбека. 26 серпня 1775 року іменований префектом Греко-католицької духовної семінарії у Відні (Барбареум). У 1777 році став архимандритом монастиря святої Пульхерії в Крижевцях і генеральним вікарієм крижевецького єпископа Василя Божичковича, проте ще до 15 жовтня 1780 року виконував обов'язки префекта семінарії[2].
8 квітня[3] (або 26 червня[4]) 1788 року імператор Йосиф II іменував Йосафата Басташича крижевецьким єпископом. Вибір був потверджений Апостольським Престолом 30 березня 1789 року[3]. Єпископські свячення отримав 6 грудня 1790 року в церкві святої Варвари у Відні з рук мукачівського єпископа Андрія Бачинського і орадського єпископа Ігнатія Дарабанта, ЧСВВ[4].
Помер 28 серпня 1793 року в місті Шид (нині Сербія).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students… — С. 86.
- ↑ Андрохович А.. Віденське Babrareum… — С. 163—164.
- ↑ а б Cheney, David M. Bishop Josafat Bastasic (Bastasyc) [Catholic-Hierarchy]. www.catholic-hierarchy.org. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018.
- ↑ а б Андрохович А.. Віденське Babrareum… — С. 164.
Джерела[ред. | ред. код]
- Андрохович А. Віденське Babrareum. Історія королівської Ґенеральної Греко-Католицької семинарії при церкві св. Варвари у Відні з першого періоду її існування (1775—1784) // Греко-Католицька духовна семинарія у Львові. Матеріяли і розвідки зібрав о. проф. др. Йосиф Сліпий. — ч. І. — Львів 1935. — 243 С.
- Блажейовський Д. Ієрархія Київської Церкви (861—1996). ― Львів: Каменяр, 1996. ― 567 c. ISBN 5-7745-0687-8
- Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — Analecta OSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Bishop Josafat Bastasic (Bastasyc), O.S.B.M. † [Архівовано 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)
