Йорік

Йорік
Yorick
Портрет
Творець: Вільям Шекспір
Твори: Гамлет
Стать: чоловіча
Національність: данець
Рід занять: Блазень
Роль виконує: Андре Чайковський

Йорік (англ. Yorick) — персонаж трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет». Мертвий блазень, череп якого знаходять гробарі, які копають могилу для Офелії (Дія п'ята, Сцена 1). Гамлет бере череп до рук і проголошує монолог:

Бідолашний Йоріку! Я знав його, Гораціо. Людина невичерпної винахідливості в дотепах, з винятковою фантазією. Разів з тисячу носив він мене на спині. А тепер це сама бридота. Мене нудить, коли я дивлюся на нього. Отут були губи, які я так часто цілував. Де тепер твої жарти? Твоє вистрибування? Твої пісеньки? Спалахи веселощів, від яких усі за столом, бувало, покотом лягали з реготу? Невже в тебе не залишилося жодного дотепу, щоб поглузувати з власного вищиру?[1]

Прототип[ред. | ред. код]

Існує версія, що прототипом Йоріка є улюблений блазень королеви Єлизавети І, відомий виконавець дошекспірівської сцени Ричард Тарлтон, який помер приблизно за десять років до того, як "Гамлет" був уперше представлений.[2]

Походження імені[ред. | ред. код]

Щодо походження імені "Йорік" мистецтвознавці розходяться в думках: можливо, це посилання на скандинавські імена Ерік або Йорг; у Саксона Граматика зустрічається ім'я Рорік (батько королеви), тоді як відомо, що Шекспір при створенні "Гамлета" використовував один із мотивів його "Діяння данів"[3]; Йорвік — так вікінги називали місто Йорк.[4]

Зображення[ред. | ред. код]

Найраннішим зображенням Гамлета з черепом Йоріка в руці вважається робота художника Джона Голла, написана в 1773 році. Незабаром такі зображення стали звичайними для ілюстрації «Гамлета». Хоча в п'єсі самого Йоріка немає, присутній лише його череп, деякі художники зображували блазня «за життя», наприклад, полотно Філіпа Гермогенеса Кальдерона «Молодий лорд Гамлет» (1868). У фільмі "Гамлет" (1996) роль Йоріка (у флешбеку) зіграв актор-комік Кен Додд.

Піаніст і композитор Анджей Чайковський, який помер у 1982 році, заповів свій череп Королівській шекспірівській компанії, щоб його використали у постановках «Гамлета» як череп Йоріка. У 1989 році череп Анджея дійсно був використаний на репетиціях телепостановки п'єси, але в результаті його все-таки замінили муляжем[5], оскільки актори відчували себе незатишно зі справжнім черепом у руках[6]. У кількох постановках череп все-таки брав участь, але глядачі, які приходили подивитися постановку, відволікалися від театральної дії та були захоплені обговоренням черепа.[7]

Йорік з'являється як головний персонаж у романі Брюса Ковілла «Череп правди».[8]

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кочур Г. П. Друге відлуння: Переклади. — Київ: Дніпро, 1991. — 558 с. / З Англійської драматургії. Вільям Шекспір. Гамлет, принц данський, 517 с.
  2. Bradbrook, Muriel (1969). Shakespeare the Craftsman. London. с. 135.
  3. Jenkins (ed.), Harold (1982). Hamlet. Methuen: Arden edition. с. 386.
  4. Buckton, T. J (1866). "Yorick". Notes and Queries. Series 3. IX (217). с. 166—167. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  5. Andre Tchaikowsky Website. andretchaikowsky.com. Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 24 січня 2022.
  6. Bequeathed skull stars in Hamlet (брит.). 26 листопада 2008. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  7. Human skull abandoned by Hamlet (брит.). 3 грудня 2008. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 24 січня 2022.
  8. Internet Archive (2002). The skull of truth. Harcourt. ISBN 978-0-15-204612-5.