Йоганн Цемскі
| Йоганн Цемскі | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Johann Zemsky | ||||||||
| Народився | 11 квітня 1909 Відень, Австро-Угорщина | |||||||
| Помер | 28 серпня 1942 (33 роки) Сталінград, РРФСР, СРСР | |||||||
| Учасник | Друга світова війна | |||||||
| Військове звання | Майор | |||||||
| Нагороди |
| |||||||
Йоганн Цемскі (нім. Johann Zemsky; 11 квітня 1909, Відень, Австро-Угорщина — 28 серпня 1942, Сталінград, РРФСР) — австрійський і німецький льотчик штурмової авіації, майор люфтваффе (1 серпня 1942). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Біографія[ред. | ред. код]
В 1928 році вступив в австрійську армію, служив в артилерії. Закінчив Віденську військову академію. Після аншлюсу 15 березня 1938 року перейшов в люфтваффе і пройшов льотну підготовку. В 1939-40 роках — інструктор 1-го училища штурмової авіації в Інстербурзі. З 1 вересня 1940 року — командир 6-ї ескадрильї, з 29 серпня 1941 року — 2-ї групи 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. Учасник Німецько-радянської війни. В липні 1942 року, діючи в районі Сталінграда, здійснив свій 500-й бойовий виліт; літав на Ju.87D. В липні був поранений в голову.
28 серпня 1942 року здійснив свій 600-й бойовий виліт. Після повернення на базу Цемскі чекав урочистий прийом з цієї нагоди. Того ж дня під час 601-го бойового вильоту він загинув. У районі Россошки його літак (бортовий номер 6111) потрапив під зенітний вогонь, отримав пряме влучення і почав падати. Через кілька секунд із літака з парашутом вистрибнув бортовий стрілець фельдфебель Отто Вольф, який супроводжував Цемскі в 400 бойових вильотах. Після нього вистрибнув Цемскі, але через малу висоту парашут не встиг розкритися і він розбився. Вольф отримав поранення, але вцілів: його врятувала німецька піхота з лінії фронту. Тіло Цемскі було знайдене і літаком Fieseler Storch відправлено на базу, де його поховали перед православною церквою з військовими почестями.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Нагрудний знак пілота
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Залізний хрест
- 2-го класу (24 лютого 1940)
- 1-го класу (8 травня 1941)
- Почесний Кубок Люфтваффе (30 вересня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста
- лицарський хрест (4 лютого 1942) — за 300 бойових вильотів.
- дубове листя (№117; 3 вересня 1942, посмертно) — за 600 бойових вильотів.
- Авіаційна планка бомбардувальника в золоті з підвіскою «600»
Нагороди[ред. | ред. код]
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Зефиров М.В. Штурмовая авиация Люфтваффе. - М.: ООО "Издательство АСТ", 2001. - С. 107, 442
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9