Зіневич Анатолій Володимирович
Зіневич Анатолій Володимирович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 20 листопада 1932 ![]() Проскурів, Вінницька область, Українська СРР, СРСР ![]() |
Помер | 1 серпня 2000 (67 років) ![]() Єреван, Вірменія ![]() |
Поховання | Ковров ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | військовослужбовець ![]() |
Alma mater | Благовіщенське вище танкове командне училищеd, Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військово-академічні курси вищого комскладу РСЧАd ![]() |
Учасник | Війна в Афганістані 1979—1989 ![]() |
Військове звання | генерал-лейтенант ![]() |
Нагороди | |
Анато́лій Володи́мирович Зіне́вич (1932 р., м. Проскурів, Українська РСР — 1 серпня, 2000, Єреван, Республіка Вірменія) — Генерал-лейтенант та один із командирів Армії Оборони Нагірно-Карабаської Республіки. Українець, за його словами, «Вірменія стала другою Батьківщиною».[1]
У 1953 р. він вступив у Проскурівську танкову школу, потім він закінчив Військову Академію ім. Фрунзе та вищі академічні курси головнокомандувачів СРСР.
Служив у Афганістані, Сомалі та Ефіопії.
У 1992—1997 рр. він займав різні посади у Армії Оборони Нагірно-Карабаської Республіки, був першим заступником міністра оборони.
З 1997 р. Анатолій Зіневич був заступником міністра оборони Вірменії.
- «Генерал-лейтенант Анатолий Зиневич», 2000, Відділ документалістики МО РВ, док., S-VHS, 30 хвил., колір. Авт.сцен. Г.Сірунян, реж. А.Геворкян, опер. А.Караян, Р.Хачатрян, М.Мінасян, звукоопер. Г.Саакян, монт. Р.Давтян. Фільм розповідає про одного з засновників визвольної армії Арцаха — Анатолія Зіневича.[2]
- Біографія(рос.)
- Бросок к Араксу [Архівовано 25 липня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Офіційний сайт Міністерства оборони Республіки Вірменія [Архівовано 29 лютого 2012 у Wayback Machine.](рос.)(англ.)(вірм.)
- ↑ Армянские Видеофильмы [Архівовано 18 січня 2008 у Wayback Machine.](рос.)