Зіндж
Зіндж також Зандж ( араб . زَنْج , присл . زنجي , Zanjī ; перс . زنگی , романізовано : Zangi) — назва узбережжя Східної Африки між Могадішо й Софалою, згадана вперше в перському написі від 293 року. Від назви місцевості походить також назва рабів - «зінджів», яких арабські та іранські торговці привозили в Арабський халіфат з невільничих ринків Східної Африки.
Етимологія[ред. | ред. код]
Інша назва, яку використовували середньовічні арабські географи, - «зандж». Від цього слова походить географічна назва Занзібар.
Зандж в перекладі з арабської означає «країна чорних». Інші транслітерації включають Зендж і Занг . Ентоні Крісті стверджував, що слово zanj або zang може бути не арабським за походженням, китайська форма (僧祇sēngqí ) була записана ще в 607 році нашої ери. Крісті стверджував, що це слово має південно-східне азійське походження. Яванське слово jenggi означає африканський народ, точніше народ Занзібару. Відомо, що індонезійські австронезійські народи досягли Мадагаскару прибл. 50–500 н.е. Що стосується їхнього маршруту, то одна з можливих можливих версій полягає в тому, що індонезійські австронезійці прийшли прямо через Індійський океан з Яви на Мадагаскар . Цілком ймовірно, що вони пройшли через Мальдіви, де до теперішнього часу зберігаються докази старого індонезійського дизайну човнів і технології риболовлі.
Інша можливість полягає в тому, що воно походить від мису під назвою Зінгіс ( Птолемей ) або Цінгіон ( Козма Індікоплевст ), десь поблизу Опоне ( Хафун ). Неподалік є Ваді Сен , яка впадає в море в Тохен , і, можливо, походить назва.
Поділ узбережжя Східної Африки[ред. | ред. код]
Географи історично розділили східне узбережжя Африки загалом на кілька регіонів, залежно від відповідних жителів кожного регіону. Арабські та китайські джерела згадували загальну територію, розташовану на південь від Місра ( Єгипет ), Аль-Хабаші ( Абісінія ) і Барбари ( Сомалі ), як Зандж .
Зандж був розташований в околицях Південно- Східної Африки і був населений бантумовними народами, які називалися Зандж . Основна територія простягалася від території на південь від сучасного Рас Камбоні до острова Пемба в Танзанії . На південь від Пемби лежала Софала в сучасному Мозамбіку, північною межею якої, можливо, був Пангані . Арабський історик і географ 10-го століття Абу аль-Хасан Алі аль-Масуді описує Софалу як найдальшу межу поселення Зандж і згадує титул її короля як Мфалме.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. – К., 2002.
