Зула Погоржельська

Зула Погоржельська
Народилася1896[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Євпаторія, Таврійська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла10 лютого 1936(1936-02-10)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вільнюс, Віленське воєводство, Польська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
·хвороба Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПовонзківський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Польська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка, співачка, кіноакторка, артистка кабаре, танцюристка Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьспів[3], акторське мистецтво[3], танець[3] і кабаре[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська і російська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1926
У шлюбі зКонрад Том Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0688254 Редагувати інформацію у Вікіданих

Зула Погоржельська (пол. Zula Pogorzelska, при народженні Софія-Аліна-Люция Андрієвна Погоржельська; 14 серпня 1896(1896серпня14) — 10 лютого 1936)  — польська співачка, танцюристка, акторка театру, кабаре та кіно[4]. Перша польська виконавиця, яка 1926 року представила чарльстон на сцені кабаре Pod sukienką.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в родині польського лікаря Андрія Антоновича Погоржельского в Криму в Євпаторіі. Навчалась в середній школі в Євпаторії, і водночас брала інтенсивні уроки вокалу й акторської майстерності у своєї матері.

Під час Першої світової війни вперше гастролювала Кримом, Кавказом і Закаспійським краєм з власною сценічною програмою з пластичними танцями під псевдонімом Зулі Паторі.

Після більшовицької революції в Росії разом з сім'єю репатріювалася до нової незалежної Польщі. 1918 року опинилася у Варшаві і 7 травня 1919 року дебютувала в театрі Багатела. Незабаром стала зіркою кількох найпопулярніших кабаре, включно з "Qui Pro Quo", "Перські очі", "Морське око" і "Богема". Кар'єру в кіно починала вже досвідченою артисткою кабаре, якій широко аплодували в столиці.[5]

1934 року захворіла на хворобу хребта, через яку змушена залишити сцену. Після тривалої хвороби померла в санаторії лікаря Роза у Вільно. Похована на Повонзківському цвинтарі у Варшаві[6]. У Варшаві на вул. Сенаторській установлена меморіальна дошка на будинку, де знаходилось кабаре.

Була одружена з варшавським артистом кабаре та кіно Конрадом Томом[4].

Вибіркова фільмографія

[ред. | ред. код]
  • Золота лихоманка (1926)
  • Корисливе кохання, як покоївка (1930)
  • Безіменні герої (1932)
  • Сто метрів любові, як Зоська (1932)
  • Улани, улани..., як Гелка (1932)
  • Дванадцять стільців (пол. Dwanaście krzeseł, 1933 польсько-чехословацьке спільне виробництво)
  • Ромео і Юльця, як Франка Крохмальська (1933)
  • Іграшка, як Зізі (1933)
  • Закоханий, кохає, поважає, як Кунегунда (1934)[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ а б Zula Pogorzelska. Film Polski. Процитовано 22 листопада 2012. Maśnicki J., Stepan K.: Pleograf. Warsaw, 1996.
  5. ↑ Zula Pogorzelska. Film Polski. Процитовано 22 листопада 2012. Maśnicki J., Stepan K.: Pleograf. Warsaw, 1996.
  6. ↑ Zula Pogorzelska. Film Polski. Процитовано 22 листопада 2012. Maśnicki J., Stepan K.: Pleograf. Warsaw, 1996.
  7. ↑ Zula Pogorzelska. Filmografia. Filmweb. 2013. Процитовано 13 грудня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зула_Погоржельська&oldid=45143785