Зорич Стефанія Петрівна
| Зорич Стефанія Петрівна | |
|---|---|
 | |
| у ролі Мадам Баттерфляй в однойменній опері Джакомо Пуччині. | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 12 (24) листопада 1893 |
| Місце народження | Дабинівка, Кобеляцький район, Україна |
| Дата смерті | 17 лютого 1954 (60 років) |
| Місце смерті | Москва, СРСР |
| Громадянство | Російська імперія і СРСР |
| Професії | співачка |
| Вчителі | Левицька Олександра Миколаївна, Зарудна Варвара Михайлівна, Іпполітов-Іванов Михайло Михайлович і Тютюнник Василь Савич |
| Співацький голос | сопрано |
| Нагороди |  |
Стефанія Петрівна Зо́рич (сценічний псевдонім — Зірка; до шлюбу — Чорнобривець; у шлюбі — Петровська[1]; нар. 24 листопада 1893, Дабинівка — пом. 17 лютого 1954, Москва) — українська і російська оперна співачка (сопрано). Заслужена артистка РРФСР з 1937 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 12 [24] листопада 1893 року в селі Дабинівці Полтавської губернії Російської імперії (нині Кременчуцького району Полтавської області України) в селянській сім'ї. Дебютувала у 1908 році спочатку у хорі, потім стала солісткою кременчуцької української трупи Г. Колесніченка, з якою гастролювала у Полтаві, Катеринославі, Новоросійську, Воронежі та Тулі під сценічним псевдонімом Зірка[1].
З 1914 року виступала з українською трупою Дмитра Гайдамаки, у тому числі в Москві, де брала уроки вокалу у Олександри Левицької. У 1918 році навчалася співу у студії Варвари Зарудної та Михайла Іполитова-Іванова при Московській консерваторії. Сценічну майстерність їй викладав Василь Тютюнник.
У 1919—1920 роках — солістка оперної трупи Народного дому; у 1920—1941 рока — Большого театру в Москві.
Померла в Москві 17 лютого 1954 року.
Творчість[ред. | ред. код]
- Виконала партії
- Наталка («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка);
- Оксана («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського);
- Катерина («Катерина» Миколи Аркаса);
- Трільбі («Трільбі» Олександра Юрасовського);
- Тетяна, Марія, Ліза («Євгеній Онєгін», «Мазепа», «Пікова дама» Петра Чайковського);
- Тамара («Демон» Антона Рубінштейна);
- Мікаела («Кармен» Жоржа Бізе);
- Оксана, Повариха («Ніч перед Різдвом», «Казка про царя Салтана» Миколи Римського-Корсакова);
- Люба («Тупейний художник» Івана Шишова);
- Сюзанна («Весілля Фігаро» Вольфганга Амадя Моцарта);
- Парася, Ксенія («Сорочинський ярмарок», «Борис Годунов», Модеста Мусоргського);
- Маша («Дубровський» Едуарда Направника);
- Тоска, Мімі, Баттерфляй («Тоска», «Богема», «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччині);
- Герда («Оле із Нордланда» Михайла Іполитова-Іванова);
- Наташа Рилєєва («Декабристи» Василя Золотарьова).
Її партнерами були: Конкордія Антарова, Никифор Баришев, Борис Бугайський, Іван Бурлак, Володимир Кніппер-Нардов, Сергій Мигай, Микола Озеров, Василь Петров, Фаїна Петрова, Леонід Савранський, Маргарита Шервинська.
Постійно виступала у концертах. З 1934 року з концертними бригадами Большого театру виступала на Далекому Сході, в Арктиці, на Чорноморському узбережжі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Зорич, Стефания Петровна / История Полавы (Сайт Бориса Тристанова). [Архівовано 31 травня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Зорич Стефанія Петрівна // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 270. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- І. М. Лисенко. Зорич Стефанія Петрівна // Словник співаків України. Київ. 1997, сторінки 115—116 [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.];
- І. М. Лисенко. Зорич Стефанія Петрівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.
|
