Золотомушкові

Золотомушкові (Regulidae) — родина горобцеподібних птахів, що складається із двох родів: золотомушка (Regulus) і рубіновочуба золотомушка (Corthylio).

В Україні гніздяться два види родини: золотомушка жовточуба (Regulus regulus) і золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus).

Поширення та місця існування[ред. | ред. код]

Поширені в Євразії та Центральній Америці, Північній Африці (у межах північної півкулі). Населяють переважно хвойні рівнинні ліси та гірські зарості кущів.

Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]

Довжина тіла 8—12 см, маса 5—8 г. Забарвлення має оливково-сірі або рудувато-сині відтінки; статевий диморфізм виражений не у всіх. Дзьоб тонкий і короткий, з невеликим гачком на кінці. Ніздрі прикриті дрібним пір'ям або шкіряною складкою. Ноги та пальці тонкі, з вигнутими кігтями та пристосовані для пересуванню по рослинності. Крила короткі та заокруглені, мають 10 махових. Хвіст з невеликою вирізкою, з 12 стернових пір'їн, за довжиною дорівнює крилу. Оперення м'яке. Повне линяння 1 раз на рік, після завершення сезону розмноження.

Походження та систематика[ред. | ред. код]

Серед дослідників відсутній консенсус щодо систематичного положення родини в ряді Горобцеподібних. Частина трактує їх як відособлену родину (а іноді навіть як надродину) в складі інфраряду Passerida, інші ж відносять їх до парворяду Muscicapida, разом із надродинами Certhioidea, Muscicapoidea, Bombycilloidea.[1]

Ймовірний центр походження золотомушок — помірні широти Євразії. Раніше до родини Жовтомушкових відносили 3 роди: Regulus, Lophobasileus та Leptopoecile. Згодом тривалий час родину вважали монотиповою з родом Regulus, однак сьогодні золотомушку рубіновочубу виокремлюють у відновлений рід Corthylio.

Родина Золотомушкових включає 2 роди:

Крім того канарську золотомушку (Regulus regulus teneriffae) деякі автори вважають окремим видом Regulus teneriffae. Також, з ранньоплейстоценових відкладень Болгарії, що датуються віком 2,6-1,95 млн років, описано викопний вид Regulus bulgaricus.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Oliveros, Carl H.; Field, Daniel J.; Ksepka, Daniel T.; Barker, F. Keith; Aleixo, Alexandre; Andersen, Michael J.; Alström, Per; Benz, Brett W.; Braun, Edward L. (16 квітня 2019). Earth history and the passerine superradiation. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 116, № 16. с. 7916—7925. doi:10.1073/pnas.1813206116. ISSN 0027-8424. PMC 6475423. PMID 30936315. Процитовано 10 березня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  2. Corthylio calendula (Ruby-crowned Kinglet) - Avibase. avibase.bsc-eoc.org. Процитовано 10 березня 2024.