Зерноїд острівний

Зерноїд острівний
Самець острівного зерноїда (Ірандуба, штат Амазонас, Бразилія)
Самець острівного зерноїда (Ірандуба, штат Амазонас, Бразилія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Зерноїд (Sporophila)
Вид: Зерноїд острівний
Sporophila bouvronides
(Lesson, 1831)
Ареал виду     Осіле проживання      Зимування
Ареал виду     Осіле проживання      Зимування
Синоніми
Pyrrhula bouvronides
Sporophila lineola bouvronides
Посилання
Вікісховище: Sporophila bouvronides
Віківиди: Sporophila bouvronides
ITIS: 563076
МСОП: 22723431

Зерноїд острівний[2] (Sporophila bouvronides) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Опис[ред. | ред. код]

Самець острівного зерноїда
Самець острівного зерноїда (малюнок 1871 року)

Довжина птаха становить 10-11 см, вага 8-11 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова чорна, під дзьобом широкі білі "вуса". Верхня частина тіла сірувато-чорна, нижня частина тіла білувата. Дзьоб і лапи чорні. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла світло-охриста, живіт світліший. Дзьоб тьмяно-жовтуватий.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Острівні зерноїди гніздяться на півночі Колумбії, Венесуели, Гаяни, Французької Гвіани, Суринаму, на півночі бразильського штату Амапа та на Тринідаді і Тобаго. В грудні частина популяції мігрує на південь до Амазонії, досягаючи східного Еквадору, Перу і північної Болівії, повертаючись назад у червні. Бродячі птахи спостерігалися в Панамі. Острівні зерноїди живуть в чагарникових заростях, на луках і пасовищах, на узліссях тропічних лісів і в заростях поблизу води. Зустрічаються на висоті до 800 м над рівнем моря. Живляться насінням.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Sporophila bouvronides. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 23 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 23 лютого 2022.