Зелене (Гримайлівська селищна громада)
| село Зелене | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Чортківський район | ||||
| Тер. громада | Гримайлівська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA61060110070041674  | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1343 року | ||||
| Населення | 478 осіб | ||||
| Територія | 1.531 км² | ||||
| Густота населення | 312.21 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 48414 | ||||
| Телефонний код | +380 3557 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°18′41″ пн. ш. 26°6′10″ сх. д. / 49.31139° пн. ш. 26.10278° сх. д. | ||||
| Відстань до районного центру | 33 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Гримайлів | ||||
| Відстань до залізничної станції | 9 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8 | ||||
| Карта | |||||
  Зелене | |||||
 Зелене | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
Зеле́не — село в Україні, у Гримайлівській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. До 2020 адміністративний центр сільради, якій було підпорядковане село Паївка.
Населення — 475 осіб (2003).
Перша писемна згадка — 1343. [1]
Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Союз українок» та інші українські товариства.
Початкова (або мовою того часу – тривіальна) школа була організована спільним рішенням із ґміною сусіднього села Паївка у січні 1852 р. за сприяння місцевого греко-католицького пароха Івана Гоцького (“Gazeta Lwowska”, 31.01.1852, №25).
1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Красне Скалатського повіту[2].
2 жовтня 1945 р. у селі в засідці загинув (будучи важкопораненим, застрелився) командир боївки УПА “Степ”.
19 вересня 1948 р. в Зелене приїхали 20 комуністів з районного центру для організації колгоспу. у Зеленому і сусідньому с. Вікно[3].
У ніч на 23 квітня 1949 року в Буциках і навколишніх селах Вікно, Глібів, Зелене, Лежанівка, Мала Лука впорядковано могили вояків УПА (закопано хрест та поставлено на могилі вінок «Героям Слава»)[4].
24 квітня 1949 р. солдати військ МДБ знищили встановлені вночі 23 квітня на могилі хрест та вінки “Героям Слава”.
За участь у національно-визвольній боротьбі українського народу середини 20 ст. репресій зазнали понад 50 жителів села; зокрема, було засуджено до 10–25 років ув’язнення 24 особи (з них Микола Вецал (1887–1949), Григорій Гаврилишин (1921–1941), Степан Горобець (1921–1941), Микола Іванишин (1921–1941), Антон Леськів (1921–1941), Гнат Шевчук (1921–1941) закатовані у тюрмах і концтаборах НКВС; Павло Вецал (1897–1942); депортовано у Сибір 20 осіб (з них Євгенія Вецал (1927–1946), Ілько Заплітний (1889–1957) померли на засланні).
В УПА за волю України загинули: Микола Вецал (1904–1944), Євстахій Заплітний (“Чорнота”; 1925–1945), Іван Катока (1921–1946), Степан Котик (“Друкар”; 1924–1946), Микола Кушнір (1915–1941), Зиновій (1919–1946) і Михайло (1921–1944) Панаси, Олекса Сундурський (1893–р. см. невід.), Василь Філь (1913–1941), Роман Фостик (1918–р. см. невід.)[5].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[7].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610219, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 306 виборців, явка 72,88%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 21,00%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,61%, за Об'єднання «Самопоміч» — 14,16%.[8] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Роман Василіцький (Об'єднання «Самопоміч») — 28,77%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 25,11%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 16,89%[9].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,79% |
| російська | 0,21% |
Затверджена 23 жовтня 2020р. рішенням №1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, С.В.Ткачов, К.М.Богатов.
У зеленому щиті срібний вилоподібний хрест з подвійною чорною нитяною облямівкою, кожне рамено якого обтяжене червоним хрестом з полум'яним верхнім раменом. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ЗЕЛЕНЕ".
Зелене поле щита означає назву села; срібний вилоподібний хрест – стилізована єпитрахіль Св.Миколая. Храмовий празник в селі на Миколая. Полум'яне верхнє рамено – нагадування про те, що татари спалили село на Зелені свята.
На квадратному зеленому полотнищі білий вилоподібний хрест з шириною рамен в1/3 ширини прапора, з подвійною чорною облямівкою в 1/60 ширини прапора. На кожному рамені червоний хрест з полум'яним верхнім раменом
- церква святителя Миколая Чудотворця (1946; ПЦУ; кам'яна);
- каплиця Пресвятої Діви Марії (1925; РКЦ)[11].
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), насипано символічну могилу УСС (1990).
Стара дерев'яна церква(1817) майстри Яцентій Тхорик, Петро Грукалівський, перенесена у Музей народної архітектури та побуту України[12][13].
- Пам'ятник Т. Шевченку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.
Встановлений 1967 р. Скульптор – В. Горн (Чернівці).
Скульптура – бетон, постамент – камінь.
Скульптура – 3 м, постамент – 2,6 м.[14][15]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, АТС, пошта, торговельний заклад.
- громадський діяч у Канаді М. Білаш,
- Гембарівський Святослав (2001 — 02.10.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни[16][17][18].
- архітектор Б. Магола.
- помер Олександр Пісецький — Державний секретар пошт і телеграфів уряду ЗУНР.[19]
- Рожик Ігор (02.05.1989 — 12.03.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни[20][21][22].
-
Церква Святого Миколая -
Дзвіниця церкви Святого Миколая -
Костел -
Пам'ятний знак на місці старої дерев'яної церкви, перенесеної у Музей народної архітектури та побуту України -
Будинок культури -
Пам'ятні знаки - Небесній сотні та з нагоди скасування панщини -
Статуя Божої Матері -
Стадіон
- ↑ Зелене, Гусятинський район, Тернопільська область » Історія міст і сіл Української РСР (рос.). Процитовано 16 травня 2021.
- ↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 666. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu skałackiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie (PDF).
- ↑ ЗЕЛЕНЕ | Гримайлівська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 30 грудня 2020. Процитовано 2 березня 2025.
- ↑ БУЦИКИ | Гримайлівська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 3 червня 2017. Процитовано 2 березня 2025.
- ↑ ЗЕЛЕНЕ | Гримайлівська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 30 грудня 2020. Процитовано 2 березня 2025.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Святині, ЗЕЛЕНЕ, П.Д.М. | Костели і каплиці України. rkc.in.ua. Процитовано 17 березня 2025.
- ↑ 9. Церква з с. Зелене | Експонати музею просто неба (Пирогово). www.pyrohiv.com. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
- ↑ Зелене с (Гримайлівська ТГ) Церква св.Миколи. www.pslava.info. Процитовано 2 березня 2025.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 32. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
- ↑ Святослав Гембарівський. Тернопільська Єпархія ПЦУ (укр.). Процитовано 2 березня 2025.
- ↑ ГЕМБАРІВСЬКИЙ Святослав. Тернопільщина (укр.). 5 жовтня 2023. Процитовано 2 березня 2025.
- ↑ Боденчук, Богдан (6 жовтня 2023). На Тернопільщині попрощалися з бійцем Святославом Гембарівським.
- ↑ Тернопіль сьогодні: 150-річчя від дня народження Олександра Пісецького. Тернопіль сьогодні. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ РОЖИК Ігор. Тернопільщина (укр.). 17 березня 2023. Процитовано 2 березня 2025.
- ↑ Серця Тернопільщини сковані скорботою: загинув мужній захисник Ігор Рожик | uapc.te.ua. Тернопільська Єпархія ПЦУ (укр.). 18 березня 2023. Процитовано 2 березня 2025.
- ↑ На війні загинув ще один уродженець Тернопільщини. ПЕРШИЙ онлайн (укр.). Процитовано 2 березня 2025.
- Мельничук Б., Уніят В., Щавінський, В. Зелене // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 61—62. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Зелена [Текст] : [тепер с. Зелене] / Д. Ґалонжка // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 513-514.
- Державний секретар ЗУНР Олександр Пісецький [Текст] : [працював поштовим службовцем у Гримайлові Гусятин. р-ну; постійно мешкав у с. Зелене] / П. Гуцал // Свобода плюс Тернопільщина. — 2019. — № 32 (19 квіт.). — С. 2 : фот. — (До 150-річчя від дня народження).
- З любов'ю до рідного краю [Текст] : [про кн. "Медобори. Села Зелена і Паївка", автор Г. Ніздропа] / Л. Дубас // Вісник Надзбруччя. — 2020. — № 15 (10 квіт.). — С. 2 : фот.
- "Зриваймо острі терни і обертаймо в квіти..." [Текст] : [про кн. "Медобори. Села Зелена і Паївка", автор Г. Ніздропа] / Л. Дубас // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 14 (8 квіт.). — С. 10 : фот.
- Zielona (9) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 598. (пол.)