Збараж (село)
| село Збараж | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Хмільницький район |
| Громада | Самгородоцька сільська громада |
| Облікова картка | Збараж |
| Основні дані | |
| Засноване | 1840 |
| Населення | 501 |
| Площа | 2,56 км² |
| Густота населення | 195,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22165 |
| Телефонний код | +380 4342 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°29′50″ пн. ш. 28°51′40″ сх. д. / 49.49722° пн. ш. 28.86111° сх. д.Координати: 49°29′50″ пн. ш. 28°51′40″ сх. д. / 49.49722° пн. ш. 28.86111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 277 м |
| Водойми | р. Десна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22163, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Самгородок, вул. Миру, буд. 48 |
| Карта | |
  Збараж | |
 Збараж | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Зба́раж — село в Україні, у Самгородоцькій сільській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 501 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
6 жовтня 1604 року в селі зупинялося українсько-польське військо яке 20 червня 1605 року захопило Москву.[1]
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Самгородської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 520 осіб, налічувалось 71 дворове господарство, існували православна церква та постоялий будинок[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 796 осіб (409 чоловічої статі та 387 — жіночої), з яких 747 — православної віри[3].
Під час Голодомору 1932-33 років з 900 мешканців села загинула половина.[4].
Економіка[ред. | ред. код]
У селі розташований цегельний завод «Прогрес»
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Ботанічний заказник місцевого значення Курочка
Уродженці[ред. | ред. код]
- Поліщук Вікторія Олегівна (2000—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасниця російсько-української війни, що загинула в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році[5].
Галерея[ред. | ред. код]
-
В'їзний знак -
При в'їзді до села -
Автобусна зупинка
_1.jpg)
_2.jpg)
_3.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Похід на Москву / П. Блавацький. – Київ: Видавець Корбуш, 2020. – 208 с. ISBN 978-966-2955-49-1
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-81. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Трегубова, Ярослава (25 листопада 2017). Розповідають нащадки тих, хто вижив у Голодомор. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ «Снайпер «Віскас» — в серцях назавжди». Сьогодні річниця з дня загибелі нашої Героїні Вікторії Поліщук - РІА Козятин. koziatyn.info (укр.). Процитовано 14 квітня 2024.
Література[ред. | ред. код]
- Збара́ж // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.329
Посилання[ред. | ред. код]
Погода в селі Збараж [Архівовано 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збараж (село) |
| |||||||||||
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |