Заславське князівство

Заславщина, Заславське князівство (герцоґство), Князівщина Заславських — земля, що належала князівській родині Заславських. Урядовий центр — місто Заслав. В другій половині XVI століття до складу Заславщини входили Заславська, Верхівська, Білогородська і Почапецька волості. Наприкінці XVI століття на території Заславщини з'являються нові міста: Красний Корчик (1596 рік), Шепетівка (1619 рік), Славутин і Ташків (1633 рік).

Князі не підлягали місцевій адміністрації (повітовій чи воєводській), лише в деяких питаннях великому князю литовському чи польському королеві. На Заславщині безроздільно панувало князівське право (лат. jus ducale), завдяки чому вона фактично перетворилася на державу в державі. Суверенність землеволодіння належала до засадничих елементів княжого права. На території отчини князь міг (за Наталею Яковенко):

а) оголошувати устави, тобто власні розпорядження, надавати жалувані грамоти своїм підданим на землеволодіння під окресленими умовами служби, встановлювати незалежні від держави податки, повинності, пільги тощо;

б) чинити суд над підданими, аж до смертної кари.

Окрім того кн. Заславські, яко «головні княжата» виводили власні збройні загони (почти) під родовим гербом, а не скажімо під стягом землі (у цьому випадку Волині).

Територія[ред. | ред. код]

Заславська волость[ред. | ред. код]

Верхівська волость[ред. | ред. код]

Білогородська волость[ред. | ред. код]

Білогородка місто
Бабковичі
Бебчинці
Бісівка
Булаївці
Волиця Булаєвська
Волиця Зеленських
Волиця Минцева
Голотківці
Дубовці
Заруддя
Зелена
Колк Великий
Колк Малий
Криворудка
Мацевичі
Медведівка
Никошівці
Нове Село
Орлинці Поляниковського селища
Пузирки І
Пузирки ІІ
Рубленці
Салиха
Свиридівці
Смаглець
Суховжинці
Тарнівка
Хрестівка
Чижівка
Чаплинці
Чолгузів
Якимівці

Почапецька волость[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ За текстом акту поділу володінь між князями Янушем та Михайлом Заславськими (1581 рік).

Бібліографія[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заславське князівство

Ігор Тесленко. Заславська замкова книга як джерело до історії Південно-Східної Волині. // Наукові записки Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. — Київ, 2009. — Т. 19, кн. 1. — С. 233—257.

Ігор Тесленко. Заславська замкова книга XVI століття [Архівовано 20 листопада 2008 у Wayback Machine.] // Метафора спільного дому. Заславщина багатьох культур. Ізяслав — Острог, 2006.
Віктор Атаманенко. Міста Заславщини на початку XVII століття [Архівовано 20 листопада 2008 у Wayback Machine.] // Метафора спільного дому. Заславщина багатьох культур. Ізяслав — Острог, 2006.
Владислав Берковський. Характерні риси економічного розвитку Заславщини у XVI—XVIII ст. // Пересопницьке Євангеліє — видатна пам'ятка української національної культури. Ізяслав—Острог, 2011.
Ярослав Кукуріка. Адміністративно-територіальні перетворення Заславщини в складі Російської імперії // Гілея: науковий вісник. Вип. 55. 2011.

[1] За текстом акту поділу володінь між князями Янушем та Михайлом Заславськими (1581 рік).

[1]