Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

Wikipedia open wikipedia design.

Про забезпечення функціонування української мови як державної
Закон України
Малий Державний Герб України
Загальна інформація
Номер: 2704-VIII
Дати
Поданий на розгляд: 9 червня 2017
Прийнятий: 25 квітня 2019
Діє/діяв з: 16 липня 2019
Статус:

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» — ухвалений Верховною Радою України 25 квітня 2019 року.

Закон ухвалений 278 голосами народних депутатів. Проти голосували 38, утрималось 7, не голосували 25.

Закон підписали спікер парламенту Андрій Парубій[1] та чинний президент Петро Порошенко[2]. Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування.

Раніше статус української регулював Закон України «Про засади державної мовної політики» (так званий «Закон Ківалова-Колесніченка») — цей документ фактично нівелював статус української мови як єдиної державної в Україні. Після Революції Гідності його намагалися скасувати, але тодішній спікер парламенту не підписав це рішення Ради, посилаючись на необхідність спочатку розробити новий закон.

Щоб замінити нині чинний, але визнаний неконституційним «закон Ківалова-Колесніченка» був розроблений і ухвалений в першому читанні восени 2018 року законопроект 5670-д[3]. У написанні проекту закону брали участь громадські активісти та експерти.

Нові інституції[ред. | ред. код]

Закон передбачає створення таких інститутів:

Предмет[ред. | ред. код]

Закон забезпечить пріоритетність української мови у більш як 30 сферах суспільного життя: зокрема у державному управлінні, ЗМІ, сфері освіти, науки, культури, реклами, послуг. Водночас, він є достатньо гнучким щодо застосування інших мов поруч з українською і взагалі ніяк не регулює приватного спілкування.[4]

Через страшенний опір ухваленню закону з боку проросійських сил у парламенті і суспільстві, а також популістська критика з протилежного боку, радикального, позначилися на його якості. Саме тому низку норм було пом’якшено, а деякі вилучені – наприклад, Службу мовних інспекторів, Центр української мови, Термінологічний центр української мови. А статус Національної комісії зі стандартів державної мови дещо понижено, і тепер вона координуватиметься Кабінетом міністрів України через Міносвіти.

Крім того, на останніх етапах опрацювання народними депутатами «випали» з розділу ІІІ «Обов’язок володіти державною мовою». Це означає, що і в цьому парламенті, і в наступному будуть постійні спроби виступати від мікрофона російською мовою, що створюватиме постійне штучне протистояння і заважатиме законодавчій роботі.

«Постраждала» також стаття 24. «Державна мова у сфері телебачення і радіомовлення»: 90% мовлення державною мовою на загальнонаціональних каналах після першого читання були зменшені до 75%, як у законі «Про телебачення і радіомовлення».

Важливі положення нового мовного закону[ред. | ред. код]

  • Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави (ст. 1, част. 3).
  • Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України (ст. 1, част. 8).
  • Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів (ст. 2, част. 2).
  • Держава організовує безкоштовні курси української мови для дорослих та забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги (ст. 6, част. 3).
  • Статті 9, 10 та 11 визначають надзвичайно широке коло осіб, для яких володіння державною мовою є обов’язковим; вимоги до рівня володіння ними державною мовою і самі рівні.
  • Ніхто не може бути змушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов’язків за трудовим договором іншу мову, ніж українська (ст. 20, част. 1).
  • Друковані ЗМІ можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним накладом видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою (ст. 25, част. 1).
  • У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ друковані ЗМІ державною мовою мають становити не менше 50 відсотків назв друкованих ЗМІ, що розповсюджуються в цьому місці (ст. 25, част. 4).
  • Норми статті 25 не поширюються, зокрема, на видання кримськотатарською мовою і на такі видання, як «Kyiv Post».
  • Видавець, внесений до Державного реєстру видавців, виробників і розповсюджувачів видавничої продукції, зобов’язаний видавати державною мовою не менше 50 відсотків усіх виданих ним упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань (ст. 26, част. 1).
  • Частка книжкових видань державною мовою у загальній кількості назв книжкових видань, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50 відсотків (ст. 26, част. 2).
  • Новими статтями або з оновленими підходами є ст. 27 «Державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп'ютерних програм та веб-сайтів», ст. 28 «Державна мова у сфері інформації для загального ознайомлення», ст. 29 «Державна мова у сфері публічних заходів».
  • Надзвичайно важливою є ст. 30 «Державна мова у сфері обслуговування споживачів», якою є українська мова. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін (част. 3). Це означає, що перше звернення працівника сфери обслуговування повинне звучати українською, а в разі прохання він може перейти на іншу мову, і це не буде порушенням, а може і не перейти. Це також не буде порушенням. Бо головне – забезпечити поширення державної мови у всіх публічних сферах життя і забезпечити конституційне право громадян одержати послуги українською мовою. В жодній іншій державі світу українець не має права вимагати такого обслуговування.

Тому в законі передбачено норми про порядок накладення штрафів на суб’єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Положення «Мова, прийнятна для сторін» за тим самим принципом використовується і в інших сферах, зокрема, в охороні здоров'я і транспорті.

Окремий розділ закону присвячений не лише Національній комісії зі стандартів державної мови, але й Уповноваженому із захисту державної мови.

Закон у цілому набирає чинності через 2 місяці після публікації, а низка окремих норм відтерміновуються на 6 місяців, 2 роки, 3 роки і, навіть, на понад 10 років – як, наприклад: «Мовою зовнішнього незалежного оцінювання за результатами здобуття повної середньої освіти та вступних випробувань є державна мова, крім зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов» (набирає чинності з 1 січня 2030 року).[5]

Історія[ред. | ред. код]

Ініціативна група почала роботу над законопроектом у лютому 2016 року. Група розросталася за рахунок правників, мовознавців, громадських активістів, і навесні 2016 вона отримала легальний статус і доручення Міністерства культури. Вже офіційну групу з розробки законопроекту очолив доктор юридичних наук професор Володимир Василенко, який писав ще перший закон про мови, ухвалений 1989 року.[6]

Група почала роботу не на порожньому місці, а перебрала напрацювання останніх 10 років, після чого група дійшла згоди, що найкращим є текст, написаний ще 2012 року Оксаною Сироїд і Сергієм Головатим. Цей текст вона взяла за основу, але впродовж подальшої, практично щоденної, роботи до кінця 2016 року на його основі був написаний зовсім новий законопроект, який у січні 2017 року було зареєстровано понад 30 народними депутатами під №5670.[6]

В його напрацюванні у групі Василенка брали участь загалом до 20 людей, у т.ч. Оксана Заболотна, Тарас Марусик, Максим Кобєлєв, Сергій Оснач, Роман Головенко, Олександр Іванов та інші. Один із учасників – Олексій Курінний – на жаль, не дожив до дня прийняття проекту, він трагічно загинув в автокатастрофі.

Розробники законопроекту і створена групою у січні 2017 року громадська коаліція “Україні – закон про державну мову!” одразу прагнула зробити так, щоб співавторами закону були депутати різних фракцій, щоб він об'єднував парламент і Україну, а не використовувався для піару якоїсь партії чи окремих політиків. Шлях до цього був непростим. Далеко не всі парламентські сили сприйняли такий підхід, були навмисне зареєстровані кілька інших законопроектів, які розтягували голоси.[6]

Члени групи зробили все можливе, щоб об'єднати три законопроекти в один спільний, і у червні 2017 з'явився Громадський закон про мову 5670-д, який підписали 76 депутатів на чолі з Миколою Княжицьким – з усіх постмайданних фракцій та позафракційні. У т.ч. свої підписи поставили більшість авторів усіх трьох законопроектів. Більшість, але не всі, тому замість одного проекту отримали 4. Проте саме об'єднаний комітетський проект отримав однозначну підтримку в громадському й експертному середовищі, і водночас, звичайно, став основним об'єктом атаки сил протидії.[6]

4 жовтня 2018, 261 депутати Верховної Ради проголосували за проект Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д) у першому читанні[7].

Підготовка «мовного» законопроекту до другого читання тривала близько чотирьох місяців. За цей час комітет ВР з питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок, які надійшли від народних депутатів.

Документом пропонується, зокрема, створити Національну комісію зі стандартів державної мови та запровадити посаду уповноваженого із захисту державної мови.

25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в другому читанні[8].

Одразу після завершення голосування було подано 4 постанови від проросійських депутатів щодо його скасування, подані депутатами Вадимом Новинським, Олександром Вілкулом, Юрієм Бойком та Нестором Шуфричем[9]. Таким чином, до розгляду цих документів у сесійній залі ані спікер парламенту Андрій Парубій, ані Президент Петро Порошенко не можуть підписати цей закон[10]. У Верховній Раді заплановано 14 травня 2019 розглянути зареєстровані в парламенті проекти постанов про скасування рішення щодо ухвалення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної»[11][12].

11 травня Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви громадської організації "Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної" до спікера Верховної ради України Андрія Парубія про заборону підписувати Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».[13]

14 травня Верховна Рада відхилила проекти постанов, які блокували підписання раніше ухваленого закону про функціонування української мови як державної. Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон про функціонування української мови як державної.[14]

15 травня Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної»[15].

16 травня 2019 року закон було опубліковано Голосом України. Закон набирає чинності за 2 місяці з дня опублікування[16].

Голосування[ред. | ред. код]

Результати голосування за проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної25 квітня 2019[17]
Фракція За Проти Утрим. Не гол. Відсутні Відсоток «За»
Блок Петра Порошенка 106 0 2 5 22 78,5%
Народний фронт 66 0 0 2 12 82,5%
Опозиційний блок 0 31 0 3 4 0,0%
Самопоміч 21 0 0 0 4 84,0%
Радикальна партія 21 0 0 0 0 100,0%
Воля народу 7 0 0 4 8 36,8%
Батьківщина 16 0 0 0 4 80,0%
Відродження 4 2 2 8 8 16,7%
Позафракційні 37 5 3 3 13 60,7%
Загалом 278 38 7 25 75 61,7% (65,7%)[18]

Закон у другому читанні та в цілому прийнятий 278 голосами народних депутатів. Проти голосували 38, утрималось 7, не голосували 25.

Під час голосування перед Радою проходила акція на підтримку закону, яку організувала коаліція «Україні – закон про державну мову», до якої входять кілька десятків громадських організацій. Мовний закон прийшли підтримати митці, літератори, видавці, музиканти, волонтери, військові, державні та церковні діячі, небайдужі громадяни.[19] Також акція на підтримку закону відбулася в Харкові[20].

Реакція[ред. | ред. код]

  •  Угорщина Міністерство закордонних справ Угорщини 16 травня оприлюднило заяву щодо підписання президентом України Петром Порошенком закону «Про функціонування української мови як державної». Угорські дипломати назвали закон таким, що «відповідає духові Петра Порошенка», і висловили сподівання, що із новообраним президентом Володимиром Зеленським зможуть вирішитися «проблемні питання» щодо угорської нацменшини в Україні.[21]
  •  Росія Росія запропонувала Раді Безпеки ООН скликати засідання у зв'язку з ухваленням Закону України №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Засідання може відбутися в понеділок, 20 травня.[22][23]
  •  ООН Рада Безпеки ООН на засіданні 20 травня відмовилася розглядати ухвалений в Україні закон про забезпечення функціонування української мови як державної. На початку засідання представники декількох країн висловилися проти розгляду цього питання, зокрема, в день інавгурації нового президента України, заявляючи про намір Росії чинити в такий спосіб тиск на Київ. Зокрема, проти висловилися представники Франції, Німеччини, США, Бельгії, Польщі.[24]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Голова Верховної Ради підписав закон про мову. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-05-15. 
  2. Порошенко підписав закон про мову. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-05-15. 
  3. Проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Офіційний портал Верховної Ради України. 
  4. Кому варто боятися закону про мову?. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2019-05-17. Процитовано 18 травня 2019. 
  5. Україна здобула історичну перемогу на мовно-цивілізаційному фронті у війні з Росією. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2019-05-17. Процитовано 18 травня 2019. 
  6. а б в г “Ми щось задумали”. Як починалась робота над мовним законом. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2019-04-26. Процитовано 4 травня 2019. 
  7. Депутати підтримали в першому читанні громадський законопроект про мову (№5670-д). http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-10-04. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  8. Верховна Рада ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-04-25. Процитовано 25 квітня 2019. 
  9. Рада завтра планує розглянути “мовні” постанови від Опоблоку. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2019-04-25. Процитовано 4 травня 2019. 
  10. Геращенко називає провокацією блокування "мовного" закону. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2019-04-25. Процитовано 4 травня 2019. 
  11. Жодні постанови не зупинять підписання закону про мову — Парубій. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2019-04-29. Процитовано 4 травня 2019. 
  12. Парубій каже, що 14 травня Рада закриє питання скасування закону про мову. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2019-04-26. Процитовано 4 травня 2019. 
  13. Суд відмовився розглядати позов про заборону підписання Парубієм закону про українську мову. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2019-05-11. Процитовано 11 травня 2019. 
  14. Парубій підписав мовний закон. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2019-05-14. Процитовано 14 травня 2019. 
  15. Порошенко підписав закон про мову. https://novynarnia.com/. Новинарня. 2019-05-15. Процитовано 15 травня 2019. 
  16. «Голос України» опублікував мовний закон. https://www.radiosvoboda.org. Радіо «Свобода». 2019-05-16. Процитовано 16 травня 2019. 
  17. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-05-05. 
  18. Враховуючи фактичний стан депутатів 423 особи
  19. Верховна Рада ухвалила закон про державну мову. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2019-04-26. Процитовано 4 травня 2019. 
  20. У Харкові відбулась акція на підтримку мовного закону. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2019-04-24. Процитовано 4 травня 2019. 
  21. «Сподіваємось на Зеленського» – МЗС Угорщини про підписання Порошенком мовного закону. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 2019-05-16. Процитовано 18 травня 2019. 
  22. Росія хоче скликати Радбез ООН через український “мовний закон”. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2019-05-17. Процитовано 18 травня 2019. 
  23. Клімкін відповів Росії на вимогу скликати Радбез ООН через мовний закон. https://24tv.ua/. 24 канал. 2019-05-18. Процитовано 18 травня 2019. 
  24. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 2019-05-20. 

Посилання[ред. | ред. код]



This page is based on a Wikipedia article written by contributors (read/edit).
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.

Destek