Загорський Василь Георгійович
Василь Георгійович Загорський | |
---|---|
рум. Vasile Zagorschi ![]() | |
![]() | |
Основна інформація | |
Дата народження | 27 лютого 1926 |
Місце народження | Карамахмед, Румунське королівство ![]() |
Дата смерті | 1 жовтня 2003 (77 років) |
Роки активності | з 1947 |
Громадянство | ![]() ![]() |
Професії | композитор, піаніст ![]() |
Інструменти | фортепіано ![]() |
Членство | Спілка композиторів СРСР ![]() |
Партія | КПРС ![]() |
Заклад | Академія музики, театру і образотворчих мистецтв Республіки Молдова: відмінності між версіями ![]() |
Нагороди |
Васи́ль Гео́ргійович Заго́рський (молд. Vasile Zagorschi; 27 лютого 1926, Кара-Махмед, Ізмаїльський повіт, Бессарабія, Румунія — 1 жовтня 2003) — радянський і молдавський композитор, педагог і піаніст. Член Спілки композиторів Молдавської РСР (1956), з 1964 року — її голова, 1968 — секретар правління Спілки.
У 1941—1944 роках навчався в Кишинівському ліцеї, до 1945 — в гімназії,
1952 року закінчив Кишинівську консерваторію — клас Л. С. Гурова.
Одночасно в 1947—1951 роках працював викладачем теоретичних предметів в музичній школі-десятирічці, у 1951—1953 — викладачем та заступником директора по науковій та навчальній роботі Кишинівського музичного училища.
1957—1959 роки — заступник директора по науковій та навчальній роботі Кишинівської консерваторії.
Протягом 1959—1962 років — директор Молдавського театру опери та балету.
1960 року вдостоєний звання заслуженого діяча мистецтва Молдавської РСР.
Лауреат Державної премії Молдавської РСР 1968 року — «за рапсодію для скрипки, двох фортепіано та групи ударних інструментів».
1970 року отримує звання доцента.
В 1978—1990 роках був у складі Виконавчої ради Міжнародного музичного консиліуму ЮНЕСКО.
1982 — народний артист Молдавської РСР.
В його творчому доробку —балет, кантати, інструментальні п'єси, романси, симфонії, музика до фільмів:
- 1955 — «Молдавські наспіви» — спільно з Шико Арановим,
- 1964 — «При спробі втечі»
- 1967 — «Маріанна»
- 1970 — «Ризик»
- 1973 — «Мости»
- 1978 — «Агент секретної служби»
- 1982 — «Ця чоловіча робота»
- 1982 — «Лебеді у ставку»
- 1985 — «Життя і безсмертя Сергія Лазо» (3-серійний)
Був депутатом Верховної Ради Молдавської РСР 8-го скликання.
1997 року нагороджений Орденом Республіки.
- Кіно-театр [Архівовано 30 серпня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Молдовені [Архівовано 15 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)