Загвіздя
село Загвіздя | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Івано-Франківська область | ||
Район | Івано-Франківський район | ||
Громада | Загвіздянська сільська громада | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1394 | ||
Населення | 3978 | ||
Площа | 18,01 км² | ||
Густота населення | 204,55 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 77450 | ||
Телефонний код | +380 03436 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°55′21″ пн. ш. 24°39′17″ сх. д. / 48.92250° пн. ш. 24.65472° сх. д.Координати: 48°55′21″ пн. ш. 24°39′17″ сх. д. / 48.92250° пн. ш. 24.65472° сх. д. | ||
Водойми | Бистриця Солотвинська, Черешенків | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 77450 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Загвіздя вул.Липова | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Загві́здя — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Центр Загвіздянської сільської громади. Лежить на лівому березі річки Бистриці-Солотвинської, за 3 км від залізничної станції Івано-Франківськ.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат району помірно континентальний. Середні температури липня +18 С, січня — мінус 5 С. Середня річна кількість опадів 600—800 мм. Сніговий покрив нестійкий (40 — 78 днів).
Географія[ред. | ред. код]
Північно-східною околицею села тече потік Черешенків.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване до 1394 року[1].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі[2].
Під час визвольної війни українського народу під керівництвом Б. Хмельницького 50 жителів села приєдналися до повстанців загону С. Г. Височана.
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Станіславському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Ямниця, Підпечери, Загвіздя, Пациків і Рибне.[3]
В 1949 році створено колгосп «Авангард», який 1968 року реорганізований у птахофабрику «Авангард».
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,35% |
російська | 0,49% |
Пам'ятки археології[ред. | ред. код]
- Поселення Загвіздя І, підкарпатська к-ра шнурової кераміки; верхньодністровська група, ІІІ етап.
- Поселення Загвіздя ІІ, багатошарове: мезоліт; голі-градська к-ра фракійського гальштату; к-ра карпатських курганів; Київська Русь.
- Поселення Загвіздя ІІІ (трипільська к-ра).
- Поселення Загвіздя IV (мезоліт).
- Поселення Загвіздя V (голіградська культура фракійського гальштату).
- Поселення Загвіздя VI (мезоліт)
Походження назви[ред. | ред. код]
За народними переказами, кілька століть тому на території теперішнього села Загвіздя був лише хутір, з усіх боків оточений лісами. Можливо, що й первісною назвою цього хутора, як вказується у книзі «Топонімічні назви населених пунктів Покуття», була назва Загосдзе (1373 р.). До села вела заболочена дорога. Тоді про таку дорогу склали приказку: «Туди поїдеш, як загвоздишся — з багна не вилізеш». Назва села утворена від слів «гвіздь, гваздами[прояснити]», які дуже давно, як пояснює «Словник народних термінів» (1984 р.) означали «болото, бруднити».
Сьогодення[ред. | ред. код]
У селі є церква, школа, спортивний майданчик, дитячий садочок,бібліотека, будинок культури, клуб, медпункт, аптека, ресторан, мотель, сауна та багато магазинів.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
- Парафія УГКЦ, парох о. Іван (Шевчук)
- ДНЗ ясла-садок «Сонечко».
- Загвіздянський ліцей.
- Будинок культури (бібліотека, кінозал, спортзал).
- Адміністративний будинок (лікарська амбулаторія, кабінет стоматолога, аптека, перукарня, ательє, відділення зв'язку, ощадна каса).
- Магазини: «Легенда», «Гостинець», «Святковий» та багато інших.
- Ресторан-бар «Святковий», «Мангал», «Наталі».
Підприємства[ред. | ред. код]
- Птахофабрика ЗАТ «Авангард», що стала материнською компанією, на основі якої виник агрохолдинг «Авангард».
- Кахельно-черепичний завод Івано-Франківського управління цегельних заводів.
- СВП "Завод ПРОКЕРАМ ТОВ "Голд кераміка"— виробництво керамічної цегли.
- Навчально-виробничий корпус ІФТУНГ № 6.
Архітектура[ред. | ред. код]
- Українська Греко-католицька Церква Св. Івана Хрестителя (1932)
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Джус Юрій Ярославович (1990—2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Ленкавський Степан Володимирович (6 липня 1904, Угорники — 30 жовтня 1977, Мюнхен) — ідеолог Організації Українських Націоналістів (ОУН). Після загибелі С. Бандери, очолював Провід ОУН (1959-68).
- Драганчук Павло Іванович — голова сільської ради (обраний 2015).
- Костишин Ярослав Мирославович (19 червня 1981, Загвіздя — 27 жовтня 2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Сбруєва Аліна Анатоліївна — український педагог.
- Стрільців Василь Степанович (13 січня 1929, Загвіздя — 16 травня 2004, Івано-Франківськ) — учасник українського національно-визвольного руху, член Української Гельсінської Групи.
- Ципердюк Іван Михайлович — поет.
- Карина Ткачук — чемпіонка Європи 2018 року серед юнаків з Таеквон-До ІТФ.
Світлини[ред. | ред. код]
- УГК церква св. Івана Хрестителя
- Пам'ятний знак борцям за волю України
- Магазин «Гостинець»
- Хрест на сільському кладовищі
Відео[ред. | ред. код]
- Загвіздя 2013, https://www.youtube.com/watch?v=czgz24krC5g
- Загвіздя 2014, https://www.youtube.com/watch?v=Qek-B1v2jJM
- Загвіздя 2015, https://www.youtube.com/watch?v=9GOgPHA_WpY
- ЖИВИ.ЛЮБИ.ЗАГВІЗДЯ — https://www.youtube.com/watch?v=_HmQw9rf4Ic
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 64. Владислав, польський король, дарує Данилові Задеревецькому села під Галичем i Зудечовом. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- facebook-комьюніті Загвіздя
- [https://www.instagram.com/zahvizdyalook/}}
- Загвіздя на twitter
- Проліски [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]- відео
- Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]
- Wordpress. https://zahvizdya.wordpress.com/ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |