Завидче

село Завидче
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Червоноградський район
Громада Лопатинська селищна громада
Основні дані
Засноване 1771
Населення 396
Площа 1,456 км²
Густота населення 271,98 осіб/км²
Поштовий індекс 80233[1]
Телефонний код +380 3255[2]
Географічні дані
Географічні координати 50°17′43″ пн. ш. 24°56′02″ сх. д. / 50.29528° пн. ш. 24.93389° сх. д. / 50.29528; 24.93389Координати: 50°17′43″ пн. ш. 24°56′02″ сх. д. / 50.29528° пн. ш. 24.93389° сх. д. / 50.29528; 24.93389
Середня висота
над рівнем моря
207 м
Водойми Лошівка
Місцева влада
Адреса ради 80233, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Завидче
Карта
Завидче. Карта розташування: Україна
Завидче
Завидче
Завидче. Карта розташування: Львівська область
Завидче
Завидче
Мапа
Мапа

Зави́дче — село в Україні, у Лопатинській селищній громаді Червоноградського району Львівської області. Населення становить 396 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Присілок Брандисівка заснований між 1787 і 1820 роками при співвласниках села Завидче Яні та Розалії Брандисах, належав до громади Завидче, яка належала до однойменної домінії, циркулу Броди (від 1789 року — Золочів), Королівства Галичини та Володимирії[3].

На 1 січня 1939 року село належало до Радехівського повіту Тернопільського воєводства, в селі мешкало 1100 осіб, з них 920 українців-греко-католиків, 110 українців-римокатоликів, 10 поляків, 60 євреїв[4].

18 березня 1949 року у присілку Бриндасівка загинув Шарко Антін Левкович (псевдо — «Гірка»; 1922, с. Трійця — 18 березня 1949, с. Завидче) — зв'язковий референтури СБ Лопатинського районного проводу ОУН, тіло забране до Лопатина, місце поховання не відоме. Відзначений Срібним хрест бойової заслуги 2 класу (23.10.1948) за героїчну поведінку під час бою біля с. Яструбичі Радехівського району[5][6].

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 7 серпня 2022.
  2. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 7 серпня 2022.
  3. Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів / відп. ред. П. Захарчишина; склали: П. Пироженко, В. Сіверська. — Київ : Наукова думка, 1965. — С. 40, 345.
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 64.
  5. Літопис УПА. Нова серія. Том 12: Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали. 1943—1952. Книга 1 / Редакційна рада: Я. Дашкевич, В. Лозицький, С. Богунов, Р. Пиріг, П. Й. Потічний, П. Сохань, Ю. Шаповал, Ю. Котляр, О. Удод, Г. Боряк; упорядники: В. Мороз, О. Вовк; HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства імені М. C. Грушевського; Видавництво «Літопис УПА» та ін. — Київ, Торонто : Літопис УПА, 2009. — С. 267, 324, 320, 329, 343, 359, 398. — ISBN 978-966-2105-09-4.
  6. Літопис УПА. Нова серія. Том 13: Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали. 1943—1952. Книга 2 / Редакційна рада: Я. Дашкевич, В. В'ятрович, В. Лозицький, Р. Пиріг, П. Й. Потічний, П. Сохань, Ю. Шаповал, Ю. Котляр, О. Удод, Г. Боряк; упорядники: В. Мороз, О. Вовк; HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства імені М. C. Грушевського; Видавництво «Літопис УПА» та ін. — Київ, Торонто : Літопис УПА, 2009. — С. 965, 983. — ISBN 978-966-2105-13-1.


Посилання[ред. | ред. код]