Жінка в пісках (роман)
 Обкладинка видання українською мовою 1988 року. | |
| Автор | Кобо Абе |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | (яп. 砂の女) |
| Мова | японська |
| Жанр | роман |
| Видавництво | Shinchoshad |
| Видано | 1962 |
| Видано українською | 1988 |
| Сторінок | 218 |
| |
«Жінка в пісках»(яп. 砂の女) — роман японського письменника і драматурга Кобо Абе, виданий у 1962 році.
Сюжет[ред. | ред. код]
 | Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жінка в пісках (роман) |
Історія про те, як один професор-ентомолог, полюючи за комахами в піщаній пустелі, виявився замкнений на все життя в Богом забутому селі наодинці з самотньою жінкою.
Видання українською мовою[ред. | ред. код]
- Кобо Абе. Жінка в пісках; Чуже обличчя; Спалена карта: Романи / Перекл. з яп. І. Дзюб; Передм. М. Федоренка. Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», 1988 р. (Серія «Зарубіжна проза ХХ століття»).
- Кобо Абе. Жінка в пісках: Роман / Перекл. з яп. та післям. І. Дзюба. Київ, Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2004 р. (Серія «Зарубіжна класика»).
- Кобо Абе. Жінка в пісках; Чуже обличчя: Романи / Пер. з япон. І. П. Дзюба; Передмова Б. П. Яценка; Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач-Осіпова. — Харків. Фоліо, 2008. — 347 С. — (Серія Бібліотека світової літератури) ISBN 978-966-03-4238-5
Екранізації[ред. | ред. код]
- 1964 — «Жінка в пісках», режисер — Хіросі Тесігахара, сценарист — Кобо Абе.
- Спеціальна премія Каннського кінофестивалю (1964).[1]
- Номінант премії «Оскар» (1965) в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою», набув статусу культового в США та інших країнах.
Театральні постановки[ред. | ред. код]
- 2003 — «Жінка в пісках» (Театр «Zero», Ізраїль), режисери — Олег Родовильський і Мариня Белявцева.
- Перший спектакль театру.
- Лауреат премії «Золотий шарабан», учасник міжнародного фестивалю «Хумо» (Ташкент).
- 2003 — «Жінка в пісках» («Наш Театр», Санкт-Петербург), режисер — Лев Стукалов.
- Дипломант Вищої театральної премії СПб «Золотий софіт» в номінації «Найкраща вистава на великій сцені».
- «Найкраща чоловіча роль» — С. Романюк.
- «Найкраща режисура» — Лев Стукалов.
- Лауреат міжнародного фестивалю «Добрий театр» (2006) в номінації «Найкраща режисура» — Лев Стукалов.
- 2004 — «Жінка в пісках» (театр «Сузір'я», Київ), режисер Андрій Білоус.[2]
- Лауреат премії «Київська пектораль—2005» в номінаціях «Найкраща вистава камерної сцени», «Найкраще музичне оформлення».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кінопоказ: «Жінка у пісках» Хіросі Тесігахари. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 24 липня 2012.
- ↑ Жінка в пісках [Архівовано 21 червня 2012 у Wayback Machine.] // вистави театру «Сузір'я»
Література[ред. | ред. код]
- Dissanayake, Wimal (1990). "Self, Place and Body in The Woman in the Dunes". In Toyama, J.; Ochner, N. (eds.). Literary Relations East and West. 3. University of Hawaii at Manoa Press. ISBN 9780824813246.
- Kimball, Arthur G. (1962). "Identity Found: Suna no onna". Crisis in Identity and the Contemporary Japanese Novel. Tuttle.
 | Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
