Жупинас Тарас Олегович
| Тарас Жупинас Тарас Олегович Жупинас | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 9 серпня 1994 с. Білозір'я, Черкаська область | |
| Смерть | 20 березня 2022 (27 років) біля Києва | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Тарас Олегович Жупинас (9 серпня 1994 — 20 березня 2022) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що трагічно загинув під час російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 9 серпня 1994 року в с. Білозір'я (Черкаський район, Черкаська область). Дошкільну підготовку отримав в ДНЗ "Червона шапочка" в рідному селі. Закінчивши 11 класів Білозірської ЗОШ I-III ступенів, розпочав навчання в "Черкаський професійний автодорожній ліцей".
Після закінчення навчання був призваний на військову службу в 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців (72 ОМБр, в/ч А2167, пп В0849. З 1 травня 2014 року по 1 листопада 2017 року приймав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.
Під час проходження строкової та контрактної служби брав участь в боях за Авдіївську промзону, бої за Савур-могилу.
Після закінчення контракту, звільнився з лав ЗСУ та розпочав цивільне життя. Склав іспити на вступ в "Білоцеркі́вський націона́льний агра́рний університе́т" на заочну форму навчання. Працював, намагався розпочати свою справу.
З 24 лютого 2022 року став на захист Батьківщини. Приймав участь в обороні м. Києва в складі 72 ОМБр.
Під час російсько-української війни: Сержант, командир бойової машини РСЗВ БМ-21 «Град», 1 реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 72 ОМБр.
Загинув під час оборони м. Києва. Поховано у рідному селі.[1][2]
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
- нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» III ступеня.
- відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Черкаському районі попрощалися із загиблими воїнами. Нова Доба. 27 березня 2022. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ Вісьмох черкащан провели в останню путь: вони загинули у боях з російськими окупантами (офіційно). Прочерк. 27 березня 2022. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 2 квітня 2022 року № 205/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |