Жульєт Бінош

Жульє́т Біно́ш
фр. Juliette Binoche
Ім'я при народженні фр. Juliette Binoche[4]
Народилася 9 березня 1964(1964-03-09)[5][6][…] (60 років)
XII округ Парижа, Париж[4]
Громадянство  Франція
Діяльність кіноакторка, акторка озвучення, авторка, мисткиня, поетка, письменниця, танцюристка
Alma mater Вища національна консерваторія драматичного мистецтва і Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Роки діяльності з 1983
У шлюбі з Сантьяго Аміґоренаd
Діти Гана Мажимелd
Батьки Жан-Марі Біношd
Монік Сталенсd
Брати / сестри Marion Stalensd
IMDb nm0000300
Автограф
Нагороди та премії
«Каннський кінофестиваль» (2010)
«Оскар» (1997)
BAFTA (1997)
«Срібний ведмідь» (1997)
«Сезар» (1994)
«Кубок Вольпі» (Венеційський МКФ) (1993)

CMNS: Жульє́т Біно́ш у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Жульє́т Біно́ш (фр. Juliette Binoche; 9 березня 1964, Париж) — французька акторка, художниця, танцівниця. Володарка 15 премій у кінематографі, отримала «Оскар» (1997) за фільм «Англійський пацієнт». Зіграла в понад 60 кінострічках. Відома за ролями у фільмах «Нестерпна легкість буття», «Три кольори: Синій», «Англійський пацієнт», «Гусар на даху», «Шоколад». Одна з найвисокооплачуваніших акторок Франції[джерело?].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в Парижі в родині скульптора Жана-Марі Бінош та театральної акторки Монік Стеленс. Батьки розлучилися, коли Жюльєт було чотири, і мати відправила їх із сестрою Маріон до інтернату. У школі Жульєт вчилася не дуже добре, та все змінилося, коли мати змогла подарувати їй альбоми з шедеврами видатних художників: їй подобалося робити копії з репродукцій. В юності доводилось підробляти касиркою. З 15 років займалася в національній школі мистецтв у Парижі.[8]

Кар'єра[ред. | ред. код]

На професійній сцені Бінош з 1980 року, дебютувала в кіно у фільмі «Прекрасна свобода» (1983). У 23 роки привернула увагу міжнародної кінокритики роботою в фільмі Філіпа Кауфмана «Нестерпна легкість буття».

Жульєт Бінош захоплювалася щоденниками Марії Башкирцевої, і на початку акторської кар'єри зіграти Башкирцеву було найбільшою мрією. Бінош захоплена стрічками Андрія Тарковського.

Працювала з режисерами Жаном-Люком Годаром, Луї Малем, Сафі Неббу[en], Криштофом Кесльовським, Жаном-Полем Раппно, Леосом Караксом[9].

Для Бінош багато важать етична й політична складові кіно, вона більше прагне зніматися в стрічках з чітким громадянським меседжем, де насмілюються задавати незручні, а то й заборонені питання.

Україна стала першою країною Східної Європи, куди Бінош привезла свій проєкт Jubilations («Радіння») — п'ять стрічок, які акторка вважає для себе доленосними: «Побачення», «Коханці з Нового мосту», «Три кольори: Синій», «Історія кохання» та «Літній час». Окрім фільмів, до проєкту входить виставка «Портрети. В-Очах» (Portraits. In-Eyes) та її вірші, що супроводжують живопис.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Народила двох дітей: Рафаеля (2 вересня 1993) від Андре Алле та Ганну (16 грудня 1999) від Бенуа Мажимеля.[10] Стала хрещеною матір'ю п'яти камбоджійських дітей.[11]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Мовою оригіналу Роль
1983 ф Прекрасна свобода Liberty belle донька гонщика
1983 тф Dorothée, danseuse de corde
1985 тф Fort bloqué Ніколь
1985 ф Вітаю тебе, Марі Je vous salue, Marie Жульєт
1985 ф Дітки Les nanas Антуанета
1985 ф Сімейне життя La vie de famille Наташа
1985 ф Прощавай, борсуче Adieu blaireau Бріджитт
1985 ф Побачення Rendez-vous Ніна/Анна Лар'є
1985 ф Краще в житті Le meilleur de la vie подруга Вероніки
1986 ф Мій зять, вбив мою сестру Mon beau-frère a tué ma soeur Естер
1986 ф Дурна кров Mauvais sang Анна
1988 ф Нестерпна легкість буття The Unbearable Lightness of Being Тереза
1989 ф Коло на манежі Un tour de manège Ельза
1991 тф Жінки та чоловіки 2: В коханні немає правил Women & Men 2: In Love There Are No Rules Мара
1991 ф Коханці з Пон-Неф Les amants du Pont-Neuf Мішель
1991 ф Буремний перевал Wuthering Heights Кетрін Ерншо; Кетрін Лінтон
1992 ф Пошкодження Damage Ен Бартон
1993 ф Три кольори: Синій Trois Couleurs: Bleu Жулі Віньон (де Курсі)
1994 ф Три кольори: Білий Trzy kolory: Bialy Жулі Віньон (де Курсі)
1994 ф Три кольори: Червоний Trzy kolory: Czerwony Жулі Віньон (де Курсі)
1995 ф Гусар на даху Le hussard sur le toit Поліна де Теус
1996 ф Постіль в Нью-Йорку Un divan à New York Беатріс
1996 ф Англійський пацієнт The English Patient Ханна
1998 ф Еліс та Мартін Alice et Martin Еліс
1999 ф Діти століття Les enfants du siècle Жорж Санд
2000 ф Вдова з острову Сен-Пєр La veuve de Saint-Pierre Паулін
2000 ф Код невідомий Code inconnu: Récit incomplet de divers voyages Анна Лорен
2000 ф Шоколад Chocolat Віан Роше
2002 ф Історія кохання Décalage horaire Роза
2004 ф В моїй країні Country of My Skull Анна Малан
2005 ф Приховане Caché Анн Лоран
2005 ф Сезон бджіл Bee Season Мірієм
2005 ф Марія Mary Марія Палесі/Марія Магдалина
2006 ф Париже, я люблю тебе Paris, je t'aime Сюзанна
2006 ф Декілька днів у вересні Quelques jours en septembre Ірен Монтано
2006 ф Вторгнення Breaking and Entering Аміра Сіміч
2007 ф Політ червоної кульки Le voyage du ballon rouge Сюзан
2007 ф Розставання Disengagement Анна
2007 ф Закохатись в наречену брата Dan in Real Life Марі
2008 ф Париж Paris Еліза
2008 ф Літній час L'heure d'été Едріен
2008 ф Шірін Shirin Телеглядачка
2010 ф Завірена копія Copie conforme «Вона»
2011 ф Небезпечний квартал The Son of No One Лорен Бріджес
2011 ф Відвертості Elles Ен
2012 ф Космополіс Cosmopolis Діді Фенчер
2012 ф Життя іншої La vie d'une autre Мері
2012 ф Мавпа на плечах À coeur ouvert Міла
2013 ф Каміла Клодель, 1915 Camille Claudel 1915 Каміла Клодель
2013 ф Тисячу разів на добраніч A Thousand Times Good Night Ребека
2014 ф Зільс-Марія Sils Maria Марія Ендерс
2014 ф Слова і Картини Words and Pictures Діна Дельсанто
2014 ф Ніхто не хоче цієї ночі Nadie quiere la noche Джозефіна Пірі
2014 ф Ґодзілла Godzilla Сандра Броді
2015 ф 33 The 33 Марія Сеговія
2015 ф 7 листів 7 Letters Ел
2015 ф Endless Night Жозефін Пірі
2015 ф The Wait Анна
2016 ф Моя краля Ma loute Од ван Петегем
2016 ф Polina, danser sa vie Лірія
2017 ф Привид у броні Ghost in the Shell докторка Велет
2017 ф Telle mère, telle fille Мадо
2017 ф Нехай світить сонце Un beau soleil intérieur Ізабель
2018 ф Voyage à Yoshino Жанна
2018 ф На висоті High Life Дібс
2018 ф Doubles vies Селена
2019 ф Та, якій ви вірите Celle que vous croyez Клер Мійо
2019 ф Правда La Vérité Люмір
2020 ф Школа хороших дружин La bonne épouse Полетт Ван дер Бек
TBA ф Avec amour et acharnement
2022 ф Райське шосе Paradise Highway Саллі
2022 ф Сходи The Staircase Софі Брюне

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Жульєт Бінош на Каннському кінофестивалі, 2012 рік
Жульєт Бінош у Каннах, 2002 рік.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #119249618 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б Les gens du cinéma
  5. Encyclopædia Britannica
  6. SNAC — 2010.
  7. Internet Broadway Database — 2000.
  8. Juliette Binoche. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 10 вересня 2021.
  9. Who You Think I Am (Та, якій ви вірите), Франція та Бельгія 2019. Topical in Ukraine (укр.). 21 жовтня 2023. Процитовано 25 жовтня 2023.
  10. Tim Adams (11 червня 2017). Juliette Binoche: ‘Life is to love’. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
  11. Par Jean-Yves Girard (17 червня 2008). Juliette Binoche, la femme libre – Châtelaine. Fr.chatelaine.com. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 2 серпня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]