Жовтневий молот (Чернігів)

Жовтневий молот
Тип фабрика
Форма власності приватне акціонерне товариство
Галузь автомобільна промисловість
Штаб-квартира Чернігів
Деснянський район
 Україна
Адреса просп. Миру, 194

«Жовтневий молот» — ремонтно-механічний завод, колишнє державне підприємство машинобудування в Чернігові (Україна). Містобудівне підприємство XX століття.

Нині на його території — торгові площі («Ремзавод»), частина приміщень не експлуатується. На сході та північному сході примикає район Ремзавод, на заході — ДП «Завод будматеріалів № 2», на півдні — автотранспортні підприємства[1]. На генплані Чернігова (2001 рік) підприємство також позначено.

Історія[ред. | ред. код]

Галерея території «Жовтневий молот»
Упорядкований двір підприємства Клуб (ліворуч) Інструментальна дільниця Інструментальна дільниця всередині

1916 року на північній околиці Чернігова, в селі Коти, засновано механічні майстерні.

У другій половині 1921 року запрацював чавуноливарний завод. 1922 року з Ремісничої вулиці в село Коти переведено чавуноливарний завод Вайнштейна і Кацнельсона.

У листопаді 1922 року на базі чавуноливарного заводу та механічних майстерень клінкерного заводу засновано підприємство з виробництва та ремонту сільськогосподарського інвентарю — завод «Жовтневий молот». Наступного року, через відсутність палива, його законсервовано; у вересні 1924 року робота поновилася.

У роки першої п'ятирічки на заводі побудовано нові цехи, підприємство змогло розпочати ремонт тракторів. У 1930-х роках побудовано механо-складальний, моторемонтний, ливарний цехи, розпочато виготовлення глиномішалок для цегляних заводів, пресів для виробництва черепиці.

1931 року на заводі працювали 126 робітників — найбільше державне підприємство Чернігова за кількістю зайнятих. 1931 року завод виконав замовлення Магнітобуду на чавунне лиття. Завод переоснащено і 1935 року розпочато ремонт тракторів ХТЗ, потім вантажних автомобілів і автомобільних моторів, гусеничних тракторів ЧТЗ. Завод ремонтував 40 % тракторних моторів МТС області[2], випускав запасні частини до с/г машин. 1939 року стахановцями стали 78 % робітників. 1940 року завод «Жовтневий молот» був одним з найбільших (серед 11) підприємств (всього 57).

На початку Німецько-радянської війни в серпні 1941 року обладнання заводу «Жовтневий молот», об'єднаного з Київським авторемонтним заводом, евакуйовано до Саратова, де проводився ремонт військових автомобілів і танків. Під час німецької окупації Чернігова на заводі діяла підпільна група на чолі з М. С. Шарим. На початку 1944 року зруйновані цехи відбудовано, в післявоєнні роки розширено і докорінно реконструйовано.

Реструктуризація[ред. | ред. код]

Наказом Фонду державної власності по Чернігівській області «Про створення ВАТ Чернігівський ремонтно-механічний завод „Жовтневий молот“» № 951 від 29.12.1995 створено відкрите акціонерне товариство шляхом реорганізації однойменного державного підприємства[3]. До майнового комплексу увійшла будівля гуртожитку (вулиця Леніна, 201), яка на підставі рішення виконкому Чернігівської міськради № 28 від 18.02.2002 року має статус житлового будинку. 2006 року будинок передано в комунальну власність міста.

31 січня 1996 року зареєстровано відкрите (згодом публічне) акціонерне товариство Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот». Основні види діяльності: управління нерухомістю за винагороду або на договірній основі, надання в оренду та експлуатацію власного та орендованого нерухомого майна, діяльність у сфері інженерії, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Виконувач обов'язків голови правління — Пономаренко Ніна Борисівна. Середня кількість співробітників — 9[4][5]. Загальні збори акціонерів підприємства 27 березня 2020 року прийняли рішення про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне, яке набуло чинності 17 квітня 2020 року[6].

Виробництво[ред. | ред. код]

Вироблювана продукція:[7]

Послуги:

  • виготовлення деталей серійне і масове за кресленнями замовника;
  • лиття з сірого чавуну: корпусні деталі, шківи, диски, гальмові барабани автомобілів різних типів, кришки, напівмуфти, плити;
  • декоративне лиття: паркові огорожі і ліхтарі, лавки, пристовбурні ґрати під дерева тощо;
  • вироби для комунального господарства: люки, зливові решітки;
  • товари для населення: колосники, плити, пічки побутові, дверцята топкові та піддувальні;
  • спортивний інвентар: гирі, гантелі.

Послуги під замовлення:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Чернігів. Генеральний план, Опорний план. 2001 рік
  2. ↑ «Більшовик», 1939 год, 21 февраля
  3. ↑ Справа № 7/127 (20/155/8(19/172/14)). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  4. ↑ ЧЕРНИГИВСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНИЧНИЙ ЗАВОД ЖОВТНЕВИЙ МОЛОТ
  5. ↑ "Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот»[недоступне посилання]
  6. ↑ Відомості про зміну типу акціонерного товариства. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 28 січня 2021.
  7. ↑ О предприятии. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 27 листопада 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. «ЖОВТНЕВИЙ МОЛОТ» // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1007 с. — ISBN 5-88500-011-5. — с. 255
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. Інститут історії Академії наук УРСР. Київ-1983. — c. 128, 131, 132
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жовтневий_молот_(Чернігів)&oldid=40742966