Жаростійкий чавун

Жаростійкий чавун — різновид чавуну, що відзначається жаростійкістю. Характеризується стійкістю проти інтенсивного окиснення і росту (необоротного збільшення розмірів і об'єму) в різних газових середовищах при підвищених температурах.[1]

Одержання[ред. | ред. код]

До основних легуючих елементів, що утворюють на поверхні жаростійкого чавуну захисні окисні плівки, належать алюміній, хром і кремній. Стійкість до росту чавуну підвищують, не допускаючи внутрішнього окиснення, графітизації й фазових перетворень у температурній зоні експлуатації.

Відпрацьовано технологію одержання жаростійкого чавуну, легованого хромом, з розплаву електросталеплавильного шлаку.[2]

Застосування[ред. | ред. код]

З жаростійкого чавуну виготовляють деталі пічного устаткування, корпуси пальників та інше.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жаростійкий чавун. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. О. Абрамова. Технологія отримання чавуну, легованого хромом з розплаву електросталеплавильного шлаку за допомогою рідкофазного відновлення. // Спеціальна металургія: вчора, сьогодні, завтра [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] [Електрон. ресурс]: матеріали ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ, 15 квітня 2014 р. / [редкол.: В. С. Богушевський (відпов. ред.) та ін.]. — К.: НТУУ «КПІ», 2014. С. 20 — 26.

Література[ред. | ред. код]