Жан Янн
| Жан Янн | |
|---|---|
| фр. Jean Yanne | |
 | |
| Ім'я при народженні | Жан Роже Гойє |
| Дата народження | 18 липня 1933 |
| Місце народження | Ле-Ліла, Сена-Сен-Дені, Франція |
| Дата смерті | 23 травня 2003 (69 років) |
| Місце смерті | |
| Поховання | Cemetery of Les Lilasd |
| Громадянство |  Франція |
| Професія | актор, режисер, сценарист, продюсер |
| Alma mater | Centre de formation des journalistesd і Ліцей Шапталя |
| Роки активності | 1952 — 2003 |
| Діти | Jean-Christophe Gouyéd[1] |
| IMDb | ID 0946179 |
| Приз за найкращу чоловічу роль (Каннський МКФ, 1972) | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Жан Янн (фр. Samuel Le Bihan; справжнє ім'я та прізвище — Жан Роже Гойє (фр. Jean Roger Gouyé) нар. 18 липня 1933, Ле-Ліла, (Сена-Сен-Дені), Франція — 23 травня 2003, Морсен (Марна), Франція) — французький актор, режисер, сценарист. Знявся у понад 100 кіно- та телефільмах у Франції, Швейцарії, Великій Британії, Канаді. Окрім роботи в кіно був також відомий як композитор та виконавець пісень. Володар призу за найкращу чоловічу роль 25-го Каннського кінофестивалю (1972)[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Жан Янн (Жан Роже Гуйє) народився 18 липня 1933 року у місті Ле-Ліла, департамент Сена-Сен-Дені у Франції. Дебютував в кіно у 18-річному віці. До кар'єри актора займався журналістикою.
У кіно з 1964 року (фільм режисера Алена Жессюа «Життя навиворіт»). 1967 року у фільмі «Вікенд» Жана-Люка Годара зіграв одну зі своїх значних ролей, створивши образ самовпевненого буржуа. Знімався у фільмах режисерів: Клода Шаброля — «Нехай помре звір» (1969) і «М'ясник» (1970); Моріса Піали — «Ми не зістаримося разом» (1972, Приз Каннського МКФ за найкращу чоловічу роль); Андре Кайята — «В інтересах держави» (1978).
Найвідоміший з фільмів Жана Янна як режисера — «Китайці у Парижі» (1974) — політична сатира, що нігілістично заперечує культурні цінності і будь-які політичні системи. У 1983 році поставив фільм «Без чверті два до нашої ери».
Помер 23 травня 2003 року від серцевого нападу під час зйомок фільму «Атомний цирк: Повернення Джеймса Батлла» Тьєррі та Дідьє Пуаро.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Був одружений з французькою акторкою Мімі Кутельє[fr] (нар. 1956). У пари двоє дітей.
Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]
- Актор
| Рік | Назва | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1952 | Шкіряний ніс | Nez de cuir | епізод (в титрах не вказаний) |
| 1964 | Життя навиворіт | La vie à l'envers | месьє Кербель |
| 1965 | Скажи мені, хто убив | Dis-moi qui tuer | Федеруччі |
| 1966 | Святий виходить на слід | Le Saint prend l'affût | Мюллер-Штрассе |
| Демаркаційна лінія | La Ligne de démarcation | Трико, учитель | |
| 1967 | Вікенд | Weekend | Ролан |
| 1969 | М'ясник | Le Boucher | Пополь |
| Еротіссімо | Erotissimo | Філіп | |
| Нехай помре звір | Que La Bete Meure | Поль Декурт | |
| 1971 | Смертельне доручення | Le saut de l'ange | Луї Орсіні |
| Повернення докучливої комашки | Fantasia chez les ploucs | Док Нунан | |
| 1972 | Ми не зістаримося разом | Nous ne vieillirons pas ensemble | Жан |
| Усі прекрасні, усі добрі | Tout le monde il est beau, tout le monde il est gentil | Крістіан Жербер | |
| 1977 | Перестань називати мене крихіткою | Moi, fleur bleue | Макс |
| Обвинувач | L'Imprécateur | директор зі зв'язків з громадськістю | |
| Армагеддон | Armaguedon | Луї Карьє | |
| 1978 | В інтересах держави | ||
| 1981 | Асфальт | Asphalte | Артюр Колонна |
| День таксі | Une journée en taxi | Мішель | |
| 1983 | Татко чинить опір | Papy fait de la résistance | Мурат |
| 1987 | Бандит | Attention Bandits! | експерт (Сімон Веріні) |
| 1988 | Швидше за блискавку | Quicker Than The Eye | інпектор Суттер |
| 1991 | Мадам Боварі | Madame Bovary | Оме, фармацевт |
| 1992 | Індокитай | Indochine | Ґай |
| 1993 | Між двох вогнів | Profil bas | Плана |
| 1994 | Дивися, як падають люди | Regarde les hommes tomber | Сімон |
| 1995 | Гусар на даху | Le Hussard sur le toit | книгоноша |
| 1996 | Безрозсудний Бомарше | Beaumarchais, l'insolent | Луї Гозман |
| Діти мерзотника | Enfants de salaud | Юліус Манденн | |
| Дезіре | Désiré | Корніш | |
| 1998 | Пліт Медузи | Le radeau de la Méduse | Дюруа |
| 1999 | Улюблена теща | Belle Maman | Поль |
| Ходжу як мій батько | Je règle mon pas sur le pas de mon père | Бертран | |
| 2000 | Актори | les Acteurs | доктор Белжоде |
| 2001 | Братство вовка | Le Pacte des loups | граф де Моранжья |
| Запаморочення від кохання | Vertiges de l'amour | тесть | |
| 2002 | Знаки пристрасті | Petites coupures | Жерар |
| 2002 | Адольф | Adolphe | граф |
| Розплата | Gomez & Tavarès | Тонтон |
- Режисер, сценарист, проодюсер
| Рік | Назва | Оригінальна назва | Опис |
|---|---|---|---|
| 1971 | Ви заручені з грецьким моряком або пілотом? | Êtes-vous fiancée à un marin grec ou à un pilot | сценарист |
| 1972 | Усі прекрасні, усі милі | Tout le monde il est beau, tout le monde il est gentil | режисер, сценарист |
| 1973 | Я хотіти за ці бабки | Moi y'en a vouloir des sous | режисер, сценарист |
| 1974 | Китайці у Парижі | Les Chinois à Paris | режисер, сценарист |
| Кров для Дракули | Blood for Dracula | продюсер (з Ендрю Браунсбергом та Енді Ворголом) | |
| 1975 | Chobizenesse | режисер, сценарист, композитор | |
| 1979 | Я тебе шарпаю, і ти мене шарпаєш за борідку | Je te tiens, tu me tiens par la barbichette | режисер, сценарист |
| 1982 | Без чверті два до нашої ери | Deux heures moins le quart avant Jésus-Christ | режисер, сценарист, композитор |
| 1985 | Свобода, рівність, кисла капуста | Liberté, égalité, choucroute | режисер, сценарист, композитор |
Визнання[ред. | ред. код]
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| 25-й Каннський кінофестиваль | ||||
| 1972 | Приз за найкраща чоловіча роль | Ми не зістаримося разом | Перемога | |
| Премія «Джині» | ||||
| 1983 | Найкраще виконання ролі іноземним актором | День таксі | Номінація | |
| Премія «Сезар» | ||||
| 1993 | Найкращий актор другого плану | Індокитай | Номінація | |
| Паризький кінофестиваль | ||||
| 1999 | Найкращий актор | Ходжу як мій батько | Перемога | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://actu.fr/grand-est/morsains_51386/marne-morsains-ils-ont-sauve-l-antre-campagnard-et-intime-de-jean-yanne_41881323.html
- ↑ Awards 1972 : Competition - Festival de Cannes 2015 (International Film Festival). Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 11 червня 2015.
- ↑ Повний перелік нагород на номінацій Жана Янна [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія Жана Янна [Архівовано 9 березня 2017 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné(фр.)
- Жан Янн [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.] на сайті oKino.ua
| |||||||||||
