Жан Лассаль
| Жан Лассаль | |
|---|---|
| фр. Jean Lassalle | |
.jpg) | |
| Народився | 3 травня 1955[1][2][3] (68 років) Лурдіос-Ішер |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | французька |
| Посада | депутат Національної асамблеї Франції[4], депутат Національної асамблеї Франції[4], депутат Національної асамблеї Франції[4], президент, депутат Національної асамблеї Франції, Mayor of Lourdios-Ichèred, Q65495353?[2] і Q66500709?[2] |
| Партія | Résistons!d |
| Діти | Thibault Lassalled |
| Зріст | 1,9 м |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 2213723 |
| Сайт | resistons-france.fr |
| |
Жан Лассаль (фр. Jean Lassalle; нар. 3 травня 1955) — французький політичний діяч центристського спрямування, лідер партії «Будемо чинити опір!» (Résistons!).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 3 травня 1955 року в Лурдіос-Ішера. У 1969 році закінчив коледж в Ареті, з 1970 по 1974 рік навчався в сільськогосподарському ліцеї міста По[5].
У 1977 році обраний мером Лурдіос-Ішера.
У 1979 році заснував консультативне бюро з питань меліорації.
У 1982 році обраний депутатом генеральної ради департаменту Атлантичні Піренеї від кантону Аккус.
У 1988 році вступив до Соціал-демократичного центру[fr], заміщав у Національних зборах депутата від Об'єднання в підтримку республіки Мішеля Іншуспе[fr].
З 1989 по 1999 рік був директором Піренейського національного парку.
У 2002 році обраний до Національних зборів від 4-го округу департаменту Атлантичні Піренеї (згодом переобраний у 2007 і 2012 роках). У тому ж 2002 році у Кіто (Еквадор) обраний першим президентом Асоціації гірських народів світу.
У 2006 році привернув до себе увагу громадськості, витримуючи протягом 39 днів голодування протесту проти переміщення з долини Аспе[fr] до міста Лак заводу японської фірми Toyal d'Accous.
У 2007 році брав участь у президентській кампанії Франсуа Байру.
У 2010 році став віце-президентом Демократичного руху.
У 2013 році з березня по квітень пройшов пішки 5000 кілометрів по Франції, пояснивши своє рішення бажанням ближче пізнати життя простих французів[6].
У 2015 та 2017 роках здійснив поїздки до Сирії, де зустрічався з президентом Асадом (в останній раз Лассаль їздив разом з депутатами від партії «Республіканці» Тьєррі Маріані і Ніколя Дьюіком[fr] і зробив заяви про підтримку Асада у громадянській війні.
У березні 2016 року оголосив про намір виставити свою кандидатуру на президентських виборах 2017 року і вийшов з цією метою з Демократичного руху, заснувавши партію «Будемо чинити опір!» (Résistons!).
Програма Лассаля передбачала розширення повноважень комун, часткову націоналізацію великих компаній (в тому числі з метою виведення їх з-під управління іноземних пенсійних фондів), реорганізацію Європейського союзу на принципах відмови від руху до федералізації і повернення до «Європі націй», рух до більш широкого використання відновлюваної енергії, щоб зменшити залежність Франції від іноземних постачальників нафти, повернення до системи загального військового обов'язку для молодих людей і дівчат, щоб вони входили в життя з досвідом служби на благо суспільства[7].
23 квітня 2017 року одержав в першому турі голосування 1,21 % голосів виборців, посівши сьоме місце серед одинадцяти кандидатів[8].
16 липня 2017 року на виконання нового закону про заборону суміщення виборних посад Лассаль залишив посаду мера Лурдіос-Ішера, яку обіймав 40 років, передавши її своїй вірній соратниці Марті Кло, але залишився депутатом муніципальної ради[9].
Сім'я[ред. | ред. код]
Жан Лассаль — батько французького регбіста Тібо Лассаля[fr], гравця другої лінії клубів «Ойонна» і «Ажен». У 2017 році він взяв участь у президентській кампанії батька[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sycomore / Assemblée nationale
- ↑ а б в Répertoire national des élus — 2019.
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ а б в http://www2.assemblee-nationale.fr/deputes/fiche/OMC_PA1838
- ↑ Jean-Jacques Allevi (30 вересня 2016). Jean Lassalle au scanner (фр.). L’Express. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ Tugdual Denis (10 серпня 2013). Jean Lassalle, le député qui taille la route (фр.). L’Express. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ Jean Lassalle (фр.). Europe 1. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ Présidentielle 2017 : les résultats du premier tour, commune par commune (фр.). Le Monde. 24 квітня 2017. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 25 квітня 2017.
- ↑ Jean Lassalle quitte le fauteuil de maire de Lourdios-Ichère (фр.). la Rép des Pyrénées. 17 липня 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 13 серпня 2017.
- ↑ Jean Lassalle président ? Son fils n'en rêve pas (фр.). L'Equipe. 13 квітня 2017. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 16 квітня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт [Архівовано 12 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- M. Jean Lassalle [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] Національні збори Франції
|
