Жак Фреско

Жак Фреско
Jacque Fresco
Народився 13 березня 1916(1916-03-13)[2]
Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3]
Помер 18 травня 2017(2017-05-18)[1] (101 рік)
Сібрінг (Флорида), Флорида, США
·хвороба Паркінсона
Громадянство США США
Місце проживання Флорида
Діяльність Виробнича інженерія, промисловий дизайн, Соціальна інженерія (соціологія), Футурологія
Знання мов англійська
Брати, сестри David Frescod
Нагороди
IMDb ID 0294347
Сайт thevenusproject.com

Жак Фреско́ (англ. Jacque Fresco; 13 березня 1916(19160313), Нью-Йорк, США — 18 травня 2017, Сібрінг, Флорида) — виробничий інженер, промисловий дизайнер, соціальний інженер і футуролог, який проживав у Флориді. Здобув всесвітню популярність завдяки фільму «Дух часу: Додаток». Засновник Проєкту Венера.

Основні теми його лекцій: холістичний дизайн, пасивний будинок, міста зі стійким розвитком, економіка, заснована на ефективному використанні природних ресурсів («ресурсо-орієнтована економіка»), загальна автоматизація.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Жак Фреско народився 13 березня 1916 року в Брукліні — районі Нью-Йорка[4], в родині єврейських емігрантів з Туреччини, сефардів . Його дитинство пройшло на вулицях рідного міста. Фреско навчався в місцевій загальноосвітній школі. За словами самого Жака, вже з малого віку він почав розуміти необхідність мислити глобально[5] — багато в чому на це вплинув його дід. На одному зі шкільних занять Жак відмовився давати традиційну клятву вірності прапору США[6], пояснивши свою поведінку тим, що багато досягнень були зроблені представниками різних народів. Тому він вважав за краще б дати клятву вірності планеті Земля і всьому живому, а не прапору конкретної країни[7] . В результаті директор дозволив Жаку займатися самостійно за умови, що він буде щотижня звітувати йому про те, що дізнався. Приблизно через два роки директор школи помер, і Жак був позбавлений своїх привілеїв. Тоді, у дванадцять років, він покинув школу[8] . У цей час Жак почав цікавитися літаками, прагнув зрозуміти принцип їхнього руху[9]. У віці чотирнадцяти років, під час Великої депресії, Фреско пішов з дому, подорожуючи автостопом[10] .

Як розповідав сам Фреско, в 1931 році він відвідав зустріч з Альбертом Ейнштейном, що запам'ятав на все життя[11][12] . У віці вісімнадцяти років, в 1934 році, Жак почав займатися конструюванням[13] .

Молоді роки[ред. | ред. код]

Жак деякий час працював у соціальному центрі надання допомоги наркоманам, алкоголікам і важким підліткам. Однак дуже швидко він усвідомив, що його робота позбавлена сенсу в довгостроковій перспективі. Поки ти займаєшся однією людиною, що потрапила в біду, система породжує тисячі нових. Тоді Жак вирішив, що необхідно займатися пошуком і усуненням реальних причин виникнення проблеми, а не марно боротися з її наслідками.

У пошуках рішень і відповідей на свої питання, Жак Фреско вирушив на Південно-Тихоокеанські острови Туамоту[14], де спілкувався з аборигенами — носіями незайманих традицій суспільства.

Найважливішим для мене стало те, як ці люди розподіляли між собою ресурси — це у буквальному сенсі відкрило мені очі. Саме тоді я усвідомив, наскільки катастрофічними є наслідки дефіциту і як сильно це впливає на поведінку людей і на формування їхніх цінностей. На острові, після ловлі риби, тубільці просто ходили та роздавали її всім в окрузі. Риби було так багато, що її було вдосталь для всіх і навіть більше. Проблеми починаються тоді, коли з тих чи інших причин немає можливості прогодувати все плем'я. У цьому випадку людська поведінка сильно змінюється: вони починають ховати їжу, красти і навіть битися.
Велика депресія

Події Великої депресії сильно потрясли тринадцятирічного Фреско. Мільйони людей голодували і ледь тягнули жалюгідне існування, у той час, як всі заводи і фабрики стояли на своїх місцях, було достатньо сировини та матеріалів. Проте у людей не було грошей, і все суспільство зупинилось паралізоване. Наслідком роздумів Фреско над усім цим виявились розробки та ідеї, викладені у Проєкті Венера.

Протягом усього часу основною мотивацією, яка спонукала мене робити те, що я робив, було споглядання нескінченних війн, кризи, марні людські страждання, злидні, корупційність і повна байдужість влади до проблем людей. Серйозними стимулами для мене завжди були і залишаються некомпетентність урядів і практично повна відсутність пропозицій з боку наукових кіл. На жаль, більшість людей не бачить загальної картини: вузька спеціалізація в окремих науках та дисциплінах заважають універсальному розумінню навколишньої дійсності. Науковці та політики дивляться на проблеми, що виникають, зсередини тієї системи, в якій вони перебувають, в той час як саме ця система і є основною причиною цих проблем у першу чергу. Я дуже розчарований тими, хто так посилено працює над проблемами терраформування інших планет, коли на нашій рідній Землі до цього часу — війни, злидні та ігнорування турбот про довкілля.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Авіаційна промисловість[ред. | ред. код]

За словами самого Фреско, він почав працювати в компанії Douglas Aircraft у 1939 році[15], представивши альтернативні розробки літаючих крил, літаків у формі диска, створених ним на початку 1930-х років, незамерзаючого електростатичного обладнання для авіаційних крил, нових типів коліс для збереження гуми за допомогою мінімізації зносу при посадці, а також сотень інших аеродинамічних систем, серед яких були варіанти систем безпеки літака. Деякі з його креслень свого часу були відхилені як непрактичні[16] .

У 1942 році Жак Фреско служив в армії США. Він займався технічним проєктуванням у відділі розробок на авіабазі поблизу поля Уїлбура Райта в Огайо. Однією з спроєктованих їм моделей було «радикальне крило змінного прогину», за допомогою якого пілот був здатний регулювати товщину крила під час набору висоти і подальшого польоту[17] . Розробка була запатентована і використовувалася у військово-повітряних силах США. Незважаючи на успіх, Фреско був звільнений зі служби через проблеми з дисципліною[18].

Великий вплив на ідеї Жака Фреско мав «Мангеттенський проєкт»[19]. Він вважав, що сили і ресурси, витрачені на створення зброї масового ураження, можна було направити на поліпшення якості життя і досягнення оптимальної симбіотичного зв'язку людини з природою[20] .

Проєкт «Трендовий будинок»[ред. | ред. код]

Фреско співпрацював з Ерлом Мюнц на проєктуванні житла малої вартості. Спільно з Гаррі Джіаретта і Елі катранах був створений дизайн, який влітку 1948 року втілився в проєктний будинок, побудований переважно з алюмінію і скла[21] . «Трендовий будинок» (англ. Trend Home) три місяці демонстрували всім охочим в одному з відділень студії Warner Bros. в Голлівуді[21] . Виручка від показу пішла на фінансування «Товариства запобігання раковим захворюванням» (англ. Cancer Prevention Society). «Трендовий дому» було потрібно федеральне грошове забезпечення, але запит на підтримку проєкту було відхилено[22].

Наукові дослідні лабораторії[ред. | ред. код]

В кінці 1940-х років Жак Фреско став директором створених ним в Лос-Анджелесі Наукових дослідних лабораторій (англ. Scientific Research Laboratories[23]). Тут він проводив лекції, викладав технічне проєктування, досліджував, винаходив і був науковим консультантом[24] . 1955 року через фінансові труднощі Фреско покинув Каліфорнію після того, як його лабораторія була знесена для побудови автомагістралі I-5[25] .

Середній вік[ред. | ред. код]

У 1950-х роках Жак Фреско переселився в Маямі, Флориду. Він зайнявся психологічним консультуванням. Не маючи університетської підготовки в цій галузі[26] та отримавши негативні відгуки від «Американської психологічної асоціації», Фреско перестав займатися цією справою[26]. В цей же час Жак спеціально вступав в націоналістичні організації, щоб перевірити можливість зміни переконань і поведінки людей. За його словами, він вступив в локальний ку-клукс-клан і централізовану організацію White Citizens 'Council з метою змінити погляди членів цих спільнот на проблему расової дискримінації[27] .

У Маямі Фреско запропонував проєкт циркулярного міста[28], ідею якого підказало йому зубчасте колесо[29]. Він також працював як промисловий дизайнер в компаніях Alcoa і Major Realty[30]. Такий будинок, що складався здебільшого з збірних компонентів з алюмінію, продавався за 2950 доларів (або за 7500, але з усією внутрішньою начинкою)[31]. В цей час Фреско фінансував свої проєкти за рахунок власної корпорації Jacque Fresco Enterprises, що займається дизайном збірних алюмінієвих конструкцій[32].

З 1955 по 1965 роки Жак Фреско називав свої соціальні ідеї «Проєкт Американа» (англ. Project Americana)[33].

«Погляд у майбутнє»[ред. | ред. код]

Дослідницький центр «Проєкту Венера»

Книга «Погляд у майбутнє» (англ. Looking Forward) вийшла 1969 року. Кеннет С. Кіз мл. став співавтором книги спільно з Жаком Фреско. У цій книзі автори описують кібернетичне співтовариство, в якому відпадає необхідність у роботі і робочих професіях, а у членів самого співтовариства з'являються зовсім інші орієнтири[34] .

Соціокібернетика[ред. | ред. код]

Жак Фреско утворив корпорацію «Соціокібернетика», що налічувала 250 членів[35]. Він читав лекції в містах Маямі-Біч та Корал-Гейблз[36]. Фреско рекламував свою організацію в університетах, на радіо й по телебаченню[37]. «Соціокібернетика» згодом була розформована, була придбана земельна ділянка в іншому місці — в місті Вінус у Флориді. Жак побудував тут свій будинок і дослідницький центр[38].

Корпорація «Соціокібернетика» стала згодом передвісником організації «Проєкт Венера»[39].

Проєкт Венера та подальша кар'єра[ред. | ред. код]

Докладніше: Проєкт Венера

Роксана Медоуз надавала допомогу Жаку Фреско з 1976 року. Як партнер і адміністраторка вона контролювала значну частину менеджменту «Проєкту Венера»[40]. 1994 року Жак Фреско заснував некомерційну міжнародну неурядову організацію «Проєкт Венера»[41]. Основною метою «Проєкту Венера» стало створення суспільного устрою на базі ресурсо-орієнтованої економічної моделі, заснованої на широкому застосуванні технічних і технологічних рішень.

Фреско спільно з Роксаною Медоуз підтримували організацію в 1990-х за рахунок коштів, отриманих від сторонніх контрактів, промислової інженерії, архітектурного моделювання та консультацій з винаходів[42][43].

У 2002 році Жак опублікував свою головну працю «Все найкраще, що не купиш за гроші» (англ. The Best That Money Can't Buy)[44][45]. У 2006 Вільям Газецький зняв частково біографічну кінокартину про Фреско під назвою «Спроєктоване майбутнє» (англ. Future by Design)[46]. У 2008 Пітер Джозеф в кінофільмі «Дух часу: Додаток» досить докладно виклав ідеї Фреско про майбутнє. У січні 2011 року відбулася прем'єра фільму «Дух часу: Наступний крок», в якому також знімався Фреско; в кінокартині розповідалося про «Проєкті Венера». У квітні 2012 організація «Проєкт Венера» і рух «Дух часу» розійшлися зважаючи на розбіжності щодо цілей і характеру дій[47].

У 2010 році Жак Фреско подав заявку на реєстрацію фрази «ресурсо-орієнтована економіка» як товарного знаку. Фраза була визнана занадто універсальною, через що заявка на реєстрацію була відхилена[48].

У квітні 2012 року Роксана Медоуз випустила фільм «Рай або забуття» (англ. Paradise or Oblivion), в якому викладаються цілі та пропозиції організації «Проєкт Венера»[49]. У червні 2012 року Майя Борг показала на Единбурзькому кінофестивалі свій фільм «Майбутнє, любов моя» (англ. Future, My Love), освітивши роботу Жака і Роксани[50].

Фреско помер 18 травня 2017 року під час сну в своєму будинку в Сібрінгзі, Флорида, від ускладнень хвороби Паркінсона у віці 101 року[51][52].

Особисте життя та сім'я[ред. | ред. код]

Фреско походить із сім'ї емігрантів з Близького Сходу. Батько Жака Фреско, Ісаак (1880—1963), був землевласником із Константинополя (зараз Стамбул, Туреччина), з початком Великої депресії втратив роботу. Мати Жака, Лена (1887—1988), іммігрувала з Єрусалима, була домогосподаркою, яка підробляла на шитті. У нього також був старший брат Давид, який уплинув на звернення Жака до релігії через еволюційну теорію, і молодша сестра Фреда. Фреско був одружений двічі. Перший шлюб припадає на період, коли він жив у Лос-Анжелесі, другий — на час перших років його життя в Маямі. Жак розлучився з другою дружиною — Патрицією — в 1957 році і відтоді більше не одружувався. Патриція народила йому сина Річарда (1953—1976) та доньку Бамбі (1956—2010).

Думки про Жака Фреско[ред. | ред. код]

  • Критичне ставлення Фреско до сучасної економіки порівнювали з концепцією «хижацької фази людського розвитку» Торстейна Веблена, писав журнал Society and Business Review[53].
  • Теоретик синергетики Артур Коултер називає проєкти міст Жака «органічними» і «скоріше еволюційними, ніж революційними»[54], вважаючи дані міста реалізацією ідеї Уолтера Кеннона про досягнення гомеостазу в суспільстві[54].
  • Робота Жака Фреско свого часу привернула ентузіаста наукової фантастики і літературного критика Фореста Екермана[en]. Згодом Жак привернув одного з аніматорів серіалу " Зоряний шлях " Дуга Дрекслера[en] для роботи над декількома комп'ютерними рендерами дизайнів Фреско[55].
  • Фізик Пол Хьюит[en] при згадці Фреско сказав, що саме він надихнув його на кар'єру в області фізичної науки[56].
  • На думку марксистів, Проєкт Венера близький до утопічного соціалізму[57]. Шлях до подолання економічних криз Фреско бачить у знищенні грошової системи. Але Проєкт Венера є не продовженням розвитку сучасного суспільства, а лише пропонованою альтернативою приватній власності на засоби виробництва. Передбачається, що люди повинні просто свідомо його обрати. У цьому суб'єктивному підході марксисти вбачають утопізм такого соціального проєкту. Фреско не запропонував варіантів виходу з кризи, він лише вважав, що після реалізації проєкту Венера криз не буде.

Нагороди[ред. | ред. код]

У липні 2016 Жак Фреско був удостоєний нагороди Novus Summit в номінації Міське проєктування / Спільнота, за підтримки департаменту ООН з економічних і соціальних питань[58], за внесок в досягнення цілей сталого розвитку[59].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Погляд у майбутнє» (1969; співавтор — Кен Кейс)
  • «Введення в соціокібернетику» (1977)
  • «Соціокібернетика презентує: міста в перехідний період» (1978)
  • «Соціокібернетика презентує: детерминанти поведінки» (1978)
  • «Структурні системи і системи структур» (1979)
  • «Проєкт Венера: зміна культури» (1995)
  • «І світ об'єднається» (1997)
  • «Проєктування майбутнього» (2002)
  • «Все найкраще, що не купиш за гроші» (2002)[61]

Інтерв'ю та виступи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б In Honor of Jacque Fresco (1916 - 2017)
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ The view from Venus // Orlando Weekly — 2011.
  4. ↑ Sandomir, Richard (24 травня 2017). Jacque Fresco, Futurist Who Envisioned a Society Without Money, Dies at 101. The New York Times (англ.). 0362-4331. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 9 липня 2017.
  5. ↑ Слайдшоу о Жаке Фреско, страница № 6 (на английском). «Проект Венера». Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015.
  6. ↑ Peter Joseph. Zeitgeist: Moving Forward. Zeitgeist. YouTube. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 13 червня 2021.
  7. ↑ Jacque Fresco 97 years - at school do not teach! | Encyclopedia of safety. survincity.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
  8. ↑ Jacque Fresco — Childhood: Интервью с Жаком Фреско [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  9. ↑ Слайдшоу о Жаке Фреско, страница № 14. «Проект Венера». Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015.
  10. ↑ The view from Venus. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2021.
  11. ↑ JF Timeline RBE Project TVP Approved (англ.). interactivetimeline.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2017. Процитовано 9 липня 2017.
  12. ↑ Ribeiro, Mário Rui André, João (27 травня 2017). Morreu Jacques Fresco, um dos homens do futuro. Shifter (порт.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 9 липня 2017.
  13. ↑ Lionel Rolfe (23 вересня 2016). How Important Are Flying Wings In These Coming Years Of City Planning And Grand Universal Design (англ.). Huffington Post. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
  14. ↑ The Venus Project on V-RADIO to talk about the film [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  15. ↑ Smith, Mac (31 грудня 1961). A Look Ahead Through Fresco's Window. Florida Living Magazine (Miami), pages 2-3. Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 13 червня 2021.
  16. ↑ Rolfe, Lionel (1998), Unpopular Science, Fat Man on the Left, Los Angeles: California Classics Books, с. 158—161, ISBN 978-1-879395-01-5, архів оригіналу за 13 червня 2021, процитовано 13 червня 2021
  17. ↑ Popular Science, Vol. 150, No. 5, page 115. [1] — Bonnier Corporation, Май, 1947 год. — 294 с. Архівовано з джерела 13 червня 2021
  18. ↑ Rolfe, Lionel (1998), Unpopular Science, Fat Man on the Left, Los Angeles: California Classics Books, с. 158—161, ISBN 978-1-879395-01-5, архів оригіналу за 13 червня 2021, процитовано 13 червня 2021
  19. ↑ Интервью с Жаком Фреско (на английском). Проект Венера. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 8 жовтня 2015.
  20. ↑ Tio Trom. The Venus Project Magazine, Issue no. 1. — № 1. — С. 3—4. Архівовано з джерела 8 травня 2017. Процитовано 13 червня 2021.
  21. ↑ а б Официальная брошюра проекта «Трендовый дом». — . — Июнь. Архівовано з джерела 6 березня 2016. Процитовано 13 червня 2021.
  22. ↑ Ivanovic, Josip. Who is Jacque Fresco? - Australian Science (англ.). Australian Science. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 21 жовтня 2015.
  23. ↑ A Trip to the Moon // Miami Herald : журнал. — Aminda Marqués González, . — Число 8. — Апрель. — С. Section G. Архівовано з джерела 27 серпня 2013.
  24. ↑ Popular Mechanics. [2] — Hearst Magazines, 1955-12-01. — 300 с. Архівовано з джерела 13 червня 2021
  25. ↑ Smith, Mac (31 грудня 1961). A Look Ahead Through Fresco's Window. Florida Living Magazine (Miami), pages 2-3. Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 13 червня 2021.
  26. ↑ а б Smith, Mac (31 грудня 1961). A Look Ahead Through Fresco's Window. Florida Living Magazine (Miami), pages 2-3. Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 13 червня 2021.
  27. ↑ The Immaculate Pig Experiment by Jacque Fresco // TVPMagazine. — January 28, 2012.
  28. ↑ Floating Cities and Resource-Based Economies - Costa Rica Star News (англ.). Costa Rica Star News. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 8 жовтня 2015.
  29. ↑ Слайдшоу о Жаке Фреско, страница № 8. Проект Венера. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015.
  30. ↑ Smith, Mac (31 грудня 1961). A Look Ahead Through Fresco's Window. Florida Living Magazine (Miami), pages 2-3. Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 13 червня 2021.
  31. ↑ $2,950 House Shell Made of Aluminum. The New York Times. 28 травня 1961.
  32. ↑ Jacque Fresco Enterprises, Inc. Florida Department of State Division of Corporations. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  33. ↑ Слайд-шоу о Жаке Фреско, страница 37 (на английском). The Venus Project. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
  34. ↑ Cross, Michael S. Review: “Looking Forward”. — Library Journal. — 1970 год.
  35. ↑ Environmentalists Put City of Future on Display (PDF). Hollywood Sun Tattler (Hollywood, FL). Архів оригіналу (PDF) за 12 січня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.
  36. ↑ Jenrette, David (11 лютого 1971). Jacque Fresco. Gold Coast Free Press.
  37. ↑ Larry King Interview. 19 серпня 1974. Архів оригіналу за 6 липня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  38. ↑ Venus Is Headquarters For Sociocyberneering Research Center (PDF). Sociocyberneering, Inc. Архів оригіналу (PDF) за 12 січня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.
  39. ↑ Jacque Fresco | The Venus Project. The Venus Project (англ.). Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 16 вересня 2017.
  40. ↑ Резюме Роксаны Медоуз. The Venus Project. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
  41. ↑ The Venus Project, Inc. Florida Department of State Division of Corporations. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 13 червня 2021.
  42. ↑ Eyman, Scott (14 липня 1985). The Great Idea Chase. Sun-Sentinel. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 13 червня 2021.
  43. ↑ Gore, Jeff (13 жовтня 2011). The View From Venus. Orlando Weekly (Orlando, FL). Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2021.
  44. ↑ News, Blasting. Jacque Fresco dead at 101 years of age. Blasting News (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 16 вересня 2017.
  45. ↑ A city without the use of money, barter, credit or servitude of any kind. NewsComAu. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 16 вересня 2017.
  46. ↑ William Gazecki (2006). Future by Design. Future by Design. YouTube. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  47. ↑ Gore, Jeff (13 жовтня 2011). The View From Venus. Orlando Weekly (Orlando, FL). Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2021.
  48. ↑ Resource Based Economy Trademark. United States Patent & Trademark Office. Процитовано 9 жовтня 2015.
  49. ↑ Free Documentary Solves Global Debt Crisis in 48 Minutes. PRWeb. 12 квітня 2012. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 13 червня 2021.
  50. ↑ Adams, Mark (22 червня 2012). Future My Love (Review). Future My Love. Screen Daily. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 13 червня 2021.
  51. ↑ Sandomir, Richard (24 травня 2017). Jacque Fresco, Futurist Who Envisioned a Society Without Money, Dies at 101. The New York Times (англ.). 0362-4331. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 9 липня 2017.
  52. ↑ RIP Jacque Fresco, the mind died but the idea lives on (англ.). Indestructible Ideas. 22 травня 2017. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 27 липня 2017.
  53. ↑ Transformative Learning in Troubling Times: Investing in Hopenull // Society and Business Review. — 2011. — Т. 6, вип. 1 (8 лютого). — С. 27—38. — ISSN 1746-5680. — DOI:10.1108/17465681111105814. Архівовано з джерела 3 січня 2019. Процитовано 13 червня 2021.
  54. ↑ а б Coulter, Arthur. The Venus Project: A Review // Journal of the Synergetic Society. — 1996. — № No. 247: 10 (Октябрь).
  55. ↑ Doug Drexler. YouTube. 2006. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 13 червня 2021.
  56. ↑ Hewitt, Paul G. Conceptual Physics. — Boston: Pearson/Addison-Wesley, 2010. — С. 122. — ISBN 978-0-13-137583-3.
  57. ↑ Олександр Гавва. Проект Венера — утопічний соціалізм 21 століття [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  58. ↑ Вручення нагороди NOVUS Жаку Фреско на саміті ООН - Проєкт Венера українською. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.
  59. ↑ Jacque Fresco (Social Engineer) – NOVUS Award Ceremony, NOVUS Summit 2016 (англ.). webtv.un.org. 17 липня 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 17 лютого 2017.
  60. ↑ Резюме: Жак Фреско (рос) . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  61. ↑ Розширене резюме Жака Фреско. З офіційного сайту Проєкту Венера (англ) . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жак_Фреско&oldid=42200680