Ефект Струве-Сааде

Ефект Струве –Сааде ( S–S-ефект ) виникає в дволінійній спектроскопічній подвійній зоряній системі, коли інтенсивність спектральних ліній компонентів змінюється під час орбітального руху.

Спектроскопічна подвійна система називається дволінійною, якщо лінії поглинання обох зірок можна спостерігати за допомогою спектроскопа . Коли кожен член зоряної системи по черзі наближається до спостерігача, спектра́льна лі́нія цієї зірки зміщуються до синього краю оптичного спектру внаслідок ефекту Доплера . Так само, коли зірка віддаляється, її лінії зміщуються до червоного кінця спектра. Кожна з цих ліній поглинання має характерну інтенсивність, що залежить від фізичних властивостей фотосфери . Ефект Струве–Сааде виникає, коли ці лінії стають аномально слабими, коли спектр зірки зсувається в червоний колір, і сильнішими, коли він зміщується в синій, що найбільш помітно у вторинному компоненті. ^[1]

Цей ефект спостерігається неозброєним оком в яскравій подвійній системі Спіка, яка складається з двох зірок класу B і пар масивних зірок класу O, таких як AO Кассіопеї та HD 93403 .

Про ефект Струве–Сааде вперше повідомив Отто Струве в 1937 році. Він став важливим, оскільки ефект ставив під сумнів значення таких параметрів, як співвідношення маси та світності у масивних спектроскопічних подвійних системах.^[2]  У 1950 році Струве намагався пояснити цей ефект як результат потоків газу, що тягнеться за вторинною зіркою, спричиняючи затемнення зірки, коли зірка віддаляється.^[3] У 1959 році Хорхе Сааде створив модель, у якій газоподібний потік простягався від первинного до вторинного члена подвійної системи, а непрозорість цього потоку спричиняла послаблення ліній поглинання.^[4]  Потім ефект став відомий як ефект Струве-Сааде.

Посилання[ред. | ред. код]

1. ↑ Palate, M.; Rauw, G.; Koenigsberger, G.; Moreno, E. (2013-04). Spectral modelling of massive binary systems. Astronomy & Astrophysics. Т. 552. с. A39. doi:10.1051/0004-6361/201219754. ISSN 0004-6361. Процитовано 26 березня 2024.
2. ↑ Struve, Otto (1937-01). Variable Absorption Lines in Two Spectroscopic Binaries. The Astrophysical Journal (англ.). Т. 85. с. 41. doi:10.1086/143797. ISSN 0004-637X. Процитовано 26 березня 2024.
3. ↑ Struve, Otto (31 грудня 1950). Stellar Evolution. doi:10.1515/9781400876273. Процитовано 26 березня 2024.
4. ↑ Sahade, Jorge (1959-04). An Alternative Model for 29 UW Canis Majoris. Publications of the Astronomical Society of the Pacific (англ.). Т. 71. с. 151. doi:10.1086/127350. ISSN 0004-6280. Процитовано 26 березня 2024.