Еразм Дарвін

Еразм Дарвін
англ. Erasmus Darwin
Portrait of Erasmus Darwin by Joseph Wright of Derby (1792).jpg
Портрет Е. Дарвіна роботи Джозефа Райта, 1792
Народився 12 грудня 1731(1731-12-12)[1][2][…]
Elston Halld, Елстон[d], Newark and Sherwoodd, Nottinghamshired, Ноттінгемшир, Англія, Королівство Велика Британія[4][5]
Помер 18 квітня 1802(1802-04-18)[1][2][…] (70 років)
Breadsall Prioryd, Breadsalld, Erewashd, Дербішир[d], Дербішир, Східний Мідленд, Велика Британія[5]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність біолог, лікар, ботанік, лікар-письменник, філософ, ентомолог, поет, фізіолог, натураліст
Галузь медицина, ботаніка, біологія і поезія
Alma mater Единбурзький університет і коледж Святого Джонаd[5]
Знання мов англійська[1]
Членство Лондонське королівське товариство
Батько Robert Darwin of Elstond[5][6]
Мати Elizabeth Hilld[7][6]
Брати, сестри
У шлюбі з Mary Howardd[6] і Elizabeth Colyeard[6]
Діти (14) Charles Darwin[d][6], Роберт Дарвін[6], Francis Sacheverel Darwind[6], Erasmus Darwind[7][6], Elizabeth Darwind[7][6], William Alvey Darwind[7], Edward Darwind[7][6], Frances Anne Violetta Darwind[7][6], Emma Georgina Elizabeth Darwind[7][6], John Darwind[7][6], Henry Darwind[7][6], Harriet Darwind[7][6], Mary Parkerd[6], Susanna Parkerd[6], Lucy Swiftd[6] і William Alvey Darwind[6]
Нагороди

Ера́зм Да́рвін (англ. Erasmus Darwin; 12 грудня 1731, Елстон — 18 квітня 1802, Дербі) — англійський натураліст, лікар і поет, послідовно розвивав систему самобутніх поглядів на світобудову і природу людського організму.

Був двічі одружений. Мав 10 законнонароджених дітей і не менше двох дочок від однієї фактичної дружини. Дід еволюціоніста Чарльза Дарвіна і антрополога Френсіса Гальтона. Деїст. Лектор, на заняттях з анатомії людини розтинав тіла страчених злочинців. Організатор Лічфілдського ботанічного товариства. Брав участь у перекладах «Системи природи» (1735) і «Філософії ботаніки» (1751) першого президента Шведської Академії наук Карла Ліннея. Співрозмовник Ж. Ж. Руссо. Його бюст був зроблений Вільямом Джоном Коффі близько 1795 р..

Поет[ред. | ред. код]

Музей у Лічфілді, присвячений життю і творчості Е. Дарвіна

Дарвін мав пристрасть, яку важко пояснити сучасникам, поетичним стилем викладати результати своїх досліджень у сфері природничих наук. Дарвін вірив у сексуальне життя рослин, чому і присвятив «Любов рослин» (друга частина поеми «Ботанічний сад». Родоначальник вчення про боротьбу за існування і особливого значення статевого відбору. Пропагував ідеї еволюції тваринного світу під безпосереднім впливом факторів зовнішнього середовища. Озвучуючи перші ідеї історичного розвитку життя, наполягав на особливому значенні переходу предка людини у вертикальне положення і поетапного формування членороздільної мови. Стверджував, що зародки як найтонші волокна відокремлюються від нервових закінчень батьківського організму, щоб потрапити в материнське яйце для запліднення. Під впливом гальванічних дослідів Еразма Дарвіна Мері Шеллі написала роман «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» (1818).

Провісник[ред. | ред. код]

Провісник майбутнього. Майже за 100 років до Жуля Верна прогнозував шляхи розвитку техніки.

Прихильники теорії змови наполягають на тому, що автор «Зоономіі» мав секретні знання, фрагментарно представлені у працях обох його онуків. Подібні погляди частково засновані на такому маловивченому біографічному факті як організація ним закритого філософського «Місячного товариства» (Lunar Society Moonstones) в Бірмінгемі, адміністративному центрі метрополітенського графства Вест-Мідлендс. Члени товариства зобов'язані були збиратися в повний місяць для обговорення різних інтелектуальних питань.

Серед езотерично налаштованих дослідників існує думка, що автор користувався поетичним стилем для шифровки пророцтв за методом Нострадамус а.

Еразм Дарвін зазнав переслідувань з боку церковних інститутів. У 1817 році «Зоономію» було внесено в католицький Індекс заборонених книг[8].

Основні публікації[ред. | ред. код]

  • Ботанічний сад (1789—1792)
  • Зоономія, або Закони органічного життя (1796)
  • Храм природи (посмертно, 1802)
  • Erasmus Darwin, A Botanical Society at Lichfield. A System of Vegetables, according to their classes, orders… translated from the 13th edition of Linnaeus’ Systema Vegetabiliium. 2 vols., 1783, Lichfield, J. Jackson, for Leigh and Sotheby, London.
  • Erasmus Darwin, A Botanical Society at Lichfield. The Families of Plants with their natural characters…Translated from the last edition of Linnaeus’ Genera Plantarum. 1787, Lichfield, J. Jackson, for J. Johnson, London.
  • Erasmus Darwin, The Botanic Garden, Part I, The Economy of Vegetation. 1791 London, J. Johnson.
  • Part II, The Loves of the Plants. 1789, London, J. Johnson.
  • Erasmus Darwin, Zoonomia; or, The Laws of Organic Life, 1794, Part I. London, J. Johnson,
  • Part I—III. 1796, London, J. Johnson.
  • Darwin, Erasmus 1797. A plan for the conduct of female education in boarding schools. J. Johnson, Derby. 4to, 128 pages; last two leaves contain a book list, an apology for the work, and an advert for «Miss Parkers School».
  • Erasmus Darwin, Phytologia; or, The Philosophy of Agriculture and Gardening. 1800, London, J. Johnson.
  • Erasmus Darwin, The Temple of Nature; or, The Origin of Society. 1803, London, J. Johnson.

Деякі передбачення[ред. | ред. код]

Література про нього[ред. | ред. код]

  • Життя Еразма Дарвіна (Ч. Дарвін)
  • Шабаш на трильйон років: історія НФ (Браян Олдіс та Девід Вігров, 1986)
  • Erasmus Darvin und seine Stellung in der Geschichte der Descendenz-Theorie mit seinern Lebens-und Charakterbilde von Ch. Darwin (Е. Krause)

Родовід Дарвінів-Гальтонів[ред. | ред. код]

Darwin-Wedgwood-Galton family tree.png

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]