Енді Картрайт

Енді Картрайт
Основна інформація
Дата народження 17 серпня 1990(1990-08-17)
Місце народження Ніжин, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Дата смерті 25 липня 2020(2020-07-25) (29 років)
Місце смерті Санкт-Петербург, Росія
Громадянство Україна і Росія
Професії репер
Освіта Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
CMNS: Файли у Вікісховищі

Олександр Костянтинович Юшко[1], більш відомий як Енді Картрайт (17 серпня 1990[2], Ніжин — 25 липня 2020, Санкт-Петербург) — український і російський хіп-хоп виконавець, учасник реп-баттлів[3], переважно на майданчику Versus Battle. Співпрацював з такими виконавцями як Луперкаль («Проект Увєчьє»), Нигатив, Ресторатор та іншими.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Ніжині. У шкільні роки захоплювався спортом, у тому числі самбо. Планував стати адвокатом або приватним детективом, але у результаті вирішив зайнятися музикою[4].

Після школи вступив до Ніжинського університету, вчився на викладача англійської мови[5].

У 2010 році у складі групи «7085» випустив альбом No comments. У 2012-му записав свій дебютний сольний альбом «Магія каламутних вод»[6].

У 2014 році взяв участь в інтернет-шоу Versus Battle в жанрі реп-батл проти ATL[7]. Пізніше зі змінним успіхом виступив ще кілька разів на даному майданчику проти Dom1no, Еміо Афішл, Obe 1 Kanobe[3], Грязного Раміреса[8] і Giga1[9], а також на московському проекті Кубок МЦ проти Млєчного[10]. У цьому ж році випустив альбом «Арткор 365»[11][12].

У 2016 році випустив альбом «Доведення до», презентація релізу проходила в березні того ж року в Москві і Санкт-Петербурзі[13].

У 2018-му записав альбом «Форева я»[14][15].

Смерть[ред. | ред. код]

30 липня 2020 року стало відомо, що 29 липня співробітниками поліції були виявлені останки Енді Картрайта у його квартирі в Санкт-Петербурзі[16][17][18][4][5][19].

За словами дружини Енді Картрайта Марини Кохал, вона розчленувала тіло чоловіка і розклала по пакетах. Під час допиту вона заявила, що 25 липня 2020 року вона повернулася додому з магазину і виявила свого чоловіка мертвим, а поруч лежав шприц. Вона вважала, що така смерть не личить «справжньому реперу», тому вирішила розчленувати і сховати тіло чоловіка, а після оголосити, що він пропав.

Первинна експертиза не знайшла в крові Картрайта слідів наркотиків, тому дружина заявила, що могла переплутати з серцевим нападом[20]. Було порушено справу за статтею «Вбивство», за яким Марина Кохал є підозрюваною[21].

Слідчий комітет озвучив основну версію слідства, згідно з якою Кохал вбила свого чоловіка в ході домашнього конфлікту[22]. Жінка ж свою провину не визнає[23].

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми
  • No comments — 2010 (у складі «7085»)
  • «Магия мутных вод» — 2012
  • «Приход глухого кота» — 2013
  • «Арткор 365» — 2014
  • «Доведение до» — 2016
  • «Красота аномалий» — 2017
  • «Форева я» — 2018

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Источник: в квартире в Петербурге нашли расчлененное тело рэпера Энди Картрайта. ТАСС. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
  2. Энди Картрайт (Александр Юшко): фото, биография, фильмография, новости - Вокруг ТВ. Вокруг ТВ (рос.). Процитовано 5 серпня 2020.
  3. а б Вышел новый Versus: Obe 1 Kanobe против Энди Картрайта. The-Flow.ru (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  4. а б Егор Арефьев (30 липня 2020). Ресторатор — о смерти рэпера Энди Картрайта: «Это был добрый и справедливый человек. Невосполнимая потеря». Комсомольская правда (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  5. а б Смерть, «достойная» рэпера. Что известно об Энди Картрайте, которого в Питере расчленила жена. Life.ru (рос.). Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  6. Пилила ножовкой 4 дня: рэпера Энди Картрайта расчленила жена. РЕН ТВ (рос.). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
  7. Что известно о рэпере Энди Картрайте?. Аргументы и факты. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  8. Смотрим новый выпуск VERSUS: Энди Картрайт против Грязного Рамиреса. The-Flow.ru (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2020.
  9. Энди Картрайт против Giga1 — это новый Versus BPM. The-Flow.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 31 липня 2020.
  10. Энди Картрайт и Млечный баттлят под бит на Кубке МЦ. The-Flow.ru (рос.). Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  11. Энди Картрайт «Арткор 365». The-Flow.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 31 липня 2020.
  12. Энди Картрайт «Арткор 365» | RAP.RU. www.rap.ru. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  13. Энди Картрайт «Доведение до» | RAP.RU. www.rap.ru. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  14. Энди Картрайт «Форева я». The-Flow.ru. Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2020.
  15. ​Энди Картрайт «Форева я» | RAP.RU. www.rap.ru. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  16. Умер Энди Картрайт, участник Versus Battle. The-Flow.ru (рос.). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  17. Рен-ТВ: «В организме Энди Картрайта не обнаружили наркотиков». The-Flow.ru (рос.). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  18. Валентин Черников. «Он был против наркотиков»: Мать рэпера Энди Картрайта рассказала о сыне. Пятый канал (рос.). Процитовано 31 липня 2020.
  19. Адвокат жены погибшего в Петербурге рэпера рассказала о ходе дела. РИА Новости (рос.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  20. Жена рэпера Энди Картрайта назвала ещё одну причину его смерти. Lenta. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  21. Экспертиза не выявила в организме Энди Картрайта наркотиков — начато уголовное дело об убийстве. news-term.net. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  22. Жене рэпера Картрайта предъявили обвинение в его убийстве. РИА Новости. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  23. Жена рэпера Энди Картрайта не признала вину в его убийстве. vesti.ru. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.